LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування комплексного лікування хронічної кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота у дітей (клініко-експериментальне дослідження)

роту.

Завданнями третього етапу лікування ( у період реабілітації ) визначили: відновлення системи антиінфекційної резистентності (шляхом використання імуномодулятора бактеріального походження "Імудону") та імуно-ендокринної регуляції (при використанні медикаментозного нутрицевтика "Масло зародків пшениці").

У період диспансерного спостереження за індивідуальним планом використовували дієто-, фітотерапію, гомеопатичні препарати для підтримання стабільності імуно-ендокринної регуляції і системи антиінфекційної резистентності.

Регрес клінічних ознак рецидиву ХКГІ ПР у групах 1-4 протікав приблизно однаково, а у групах 5 і 6 був більш вираженим , що пояснюється додатковим використанням препаратів з подвійним (імуномодулюючим і етіотропним) ефектом (ізопрінозіну, алпізаріну, ентеролу ) на першому етапі лікування. Позитивна динаміка у вказаних групах продовжувала наростати і на 14-й день лікування вираженість клінічних ознак захворювання була у 1,6-2,0 рази меншою, ніж у групах 1-4. Ступінь поліпшення клінічної картини (ΣS) у пацієнтів 5-6 груп досягав 7,06-7,10 порівняно з 5,22-6,28 у групах 1-4, що обумовлювало достовірно більш високі показники удосконалення комплексної терапії (ΣК=[1,34-1,35]). Вказані тенденції зберігались і протягом наступних 3-х років спостереження.

Дані мікробіологічного дослідження підтвердили, що застосування композицій сучасних антифунгальних і противірусних препаратів лише у період рецидиву ХКГІ ПР не забезпечує тривалу нормалізацію мікробіоценозу СОПР. Залучення до складу комплексного лікування на І-му етапі препаратів з "подвійним механізмом" забезпечило зниження у 4,6-7,6 рази частоти виявлення на СОПР грибів роду Candida. Позитивна динаміка мікроекологічних змін протягом періоду реконвалесценції зберігалась у групах 4, 5 і 6, що можна пояснити пролонгованим застосуванням етіотропних препаратів за схемою підтримуючих доз. При цьому імовірність виявлення грибів роду Candida на поверхні СОПР у пацієнтів вказаних груп була достовірно нижчою, ніж у групах 1-3 ( 12,2-25,0% порівняно з 90,6-45,7% ). На етапі реабілітації стабільне збереження позитивної динаміки колонізаційної резистентності спостерігалось у пацієнтів 4-6 груп. Однак, додаткове застосування імуномодулятору бактеріального походження "Імудону" у групах 5-6 дозволило зменшити імовірність виявлення грибів до 10,3-14,2%. У пацієнтів групи 4 частота виявлення грибів була у 1,9-2,6 рази вищою. На етапі реабілітації у 1-3-й групах патологічна контамінація СОПР грибами зростала і частота виявлення досягла 62,5-74,1% при значному рівні обсіменіння ( 3,5-4,6lg КУО/мл ).

Найбільш сприятливий вплив на імунну відповідь спостерігається у групах 5-6. Позитивна динаміка полягає у відновленні показників клітинного імунітету, кілерної активності лімфоцитів і фагоцитозу до рівня здорових дітей на фоні активізації гуморальної ланки імунітету та гіпосенсибілізації. Висока терапевтична ефективність лікувальних комплексів 5 і 6 обумовлена застосуванням двохетапної етіотропної терапії (у період рецидиву - основного курсу, на етапі реконвалесценції - підтримуючого курсу), залученням препаратів з подвійним (імуномодулюючим та противірусним ) ефектом на І-му етапі лікування, додатковим застосуванням імуномодулятора бактеріального походження "Імудону" у період ремісії.

Лікувальні комплекси 1 - 4 не сприяли зменшенню сенсибілізуючого впливу кандидо-герпетичної інфекції, що проявлялось збереженням високих показників імунної недостатності (ІІ-ІІІ-го ступенів) стосовно вмісту IgE у сироватці крові. При цьому низькими залишались показники клітинного імунітету. Очевидно, що саме вказані ознаки вторинного постінфекційного імунодефіциту у дітей з ХКГІ ПР є проявами неспроможності імунної відповіді елімінувати асоціацію збудників і вказують на низьку ефективність лікувальних комплексів.

Аналіз протирецидивної ефективності виявив високі показники у 4-6 групах, тобто під впливом використання основного і підтримуючого курсів етіотропної терапії. Причому, у 72,5-75,6% пацієнтів 5 і 6 груп і у 54,1% пацієнтів 4-ї групи протягом трьох років рецидивів захворювання не спостерігалось. Протирецидивна ефективність лікувальних комплеків 1 – 3 за вказаний період знизилась до 16,4-17,0%.


ВИСНОВКИ


Автором вирішена актуальна проблема медицини – вивчені етіологія, патогенез, особливості клінічного перебігу хронічної кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота у дітей, визначені підходи до лікування.

1.Результати проведених клінічних, лабораторних і експериментальних досліджень свідчать про існування у клінічній практиці дитячої стоматології хронічної кандидо-герпетичної інфекції порожнини роту з характерним симптомокомплексом і притаманними даній нозології патогенетичними механізмами. Виникнення асоційованої форми кандидо-герпетичної інфекції є наслідком взаємодії комплексу спадкових і середовищних факторів. Клінічний перебіг захворювання супроводжується формуванням синдромів поліморбізму та хронічної втомлюваності і імунної дисфункції.

2. Головними клінічними ознаками ХКГІ ПР є вираженість загальних симптомів захворювання (больового, інтоксикації, диспепсичного, астено-невротичного, алергічного); залучення до патологічного процесу підщелепних і шийних лімфатичних вузлів, кількох ділянок СОПР, поширення ураження на шкіру навколоротової ділянки чи слизову оболонку піднебіння і задньої стінки глотки; поява нових елементів ураження у ході рецидиву з формуванням згрупованих чи багатокамерних пухирців з серозним чи серозно-геморагічним вмістом, ерозій і виразок з поліциклічними обрисами, "підкопаними" краями і дном, вкритим білим чи біло-сірим нальотом.

3. Асоціація грибів роду Candida і HSV спричиняє депресію системи антиінфекційної резистентності. Порушення її мікробіологічної ланки – колонізаційної резистентності - проявляється значними ( суб- і декомпенсованими ) змінами видового складу та популяційного рівня мікробіоценозу слизової оболонки порожнини рота та мікрофлори кишечника. В умовах порушеної колонізаційної резистентності гриби роду Candida і НSV потенціюють свої адгезивні і патогенні властивості. Пригнічення імунної ланки системи антиінфекційної резистентності проявляється імунодефіцитом клітинного типу з значною депресією кілерної активності лімфоцитів, фагоцитозу, місцевого імунітету та сенсибілізацією. При цьому імунна відповідь не забезпечує ефективне розпізнавання збудників і їх повноцінну елімінацію.

4. Показники ендокринної регуляції у дітей з ХКГІ ПР мають ознаки виснаження механізмів термінової та довготривалої адаптації з порушенням фізіологічного зворотного зв'язку між вмістом окремих гормонів та формуванням синдромів дизрегуляції – виснаження наднирковиків і низького Т3 (Low-T3).


5. В умовах експерименту на білих щурах лінії Вістар можливо відтворити моделі гострих форм кандидозу,