LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування комплексної преіндукційної підготовки шийки матки у вагітних жінок

матки у вагітних жінок на основі клініко-статистичного аналізу перебігу пологів після підготовки шийки матки з використанням глюкозо-вітаміно-естрогено-кальцієвого фону, осмотичних ділататорів, комплексної поетапної підготовки (перший етап – естрогенний фон, другий етап – осмотичні ділататори) та простагландинів.

2. З'ясувати різницю між вихідним та контрольним базальним тонусом матки у вагітних різних груп на основі кардіотокографічного дослідження.

3. Вивчити рівень простагландинів Е2, F2a, естрадіолу й тестостерону та їх співвідношення в крові обстежених жінок.

4. З'ясувати особливості стану вегетативної нервової системи та росто-вагового коефіцієнта у жінок вищезазначених груп і простежити їх вплив на ефективність підготовки шийки матки та подальший перебіг пологів.

5. Провести аналіз частоти гнійно-запальних ускладнень у обстежених пацієнток та їх новонароджених, у тому числі аналіз гістологічного дослідження плаценти.

6. Розробити та патогенетично обгрунтувати різні методики допологової підготовки шийки матки у вагітних жінок в залежності від "зрілості" шийки матки, базального тонусу матки, стану вегетативної нервової системи, росто-вагового коефіцієнта та впровадити їх в практичне акушерство.

Об'єкт дослідження: стан шийки матки у вагітних жінок як вихідний чинник, необхідний для успішного початку та подальшого розвитку пологової діяльності.

Предмет дослідження: допологова підготовка шийки матки у вагітних жінок з використанням глюкозо-вітаміно-естрогено-кальцієвого фону, осмотичних ділататорів (ламінарій), простагландинів Е2 .

.Методи дослідження: клінічні (для визначення ступеня "зрілості" шийки матки, стану вегетативної нервової системи, росто-вагового коефіцієнта, перебігу пологів), мікробіологічні дослідження вагінального та цервікального вмісту, імуноферментний аналіз (визначення рівня та співвідношення простагландину Е2, простагландину F2a, тестостерону та естрадіолу в крові обстежуваних жінок), гістологічне дослідження плаценти, інструментальні: метод ультразвукового дослідження для визначення терміну пологів, ступеня "зрілості" фетоплацентарного комплексу, визначення біофізичного профілю плода, кардіотокографічний метод (дослідження частоти серцевих скорочень плода, базального тонусу матки в процесі підготовки), методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено детальний порівняльний аналіз ефективності найбільш вживаних методів допологової підготовки в різних групах вагітних. У результаті цього отримана низка нових фактів, які дають змогу встановити взаємозв'язок між станом вегетативної нервової системи, базальним тонусом матки, росто-ваговим коефіцієнтом та методом вибору допологової підготовки. Доведено, що використання в якості преіндукційної підготовки осмотичних ділататорів дає змогу зменшити побічні ефекти у вагітних з патологічним прелімінарним періодом, про що свідчить наближення співвідношень простагландину Е2 та простагландину F2a до величин, характерних для кінця доношеної вагітності. Патогенетично та клінічно обгрунтовано недоцільність преіндукційної підготовки естрогенним фоном у жінок-ваготоніків з ожирінням, та ефективність цього методу у вагітних з дефіцитом маси тіла та переважанням тонусу симпато-адреналової системи.

Вперше встановлено, що у вагітних жінок з переважанням тонусу парасимпатичної нервової системи, "незрілою" шийкою матки та підвищеним базальним тонусом матки показана підготовка шийки матки осмотичними ділататорами. Доведено, що застосування осмотичних ділататорів дозволяє підвищити ефективність підготовки шийки матки в 1,4 раза, у порівнянні із групою з використанням простагландинів.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень науково обгрунтовано необхідність визначення методу преіндукційної підготовки шийки матки у вагітних жінок залежно від стану вегетативної нервової системи, базального тонусу матки, росто-вагового коефіцієнта, ступеня "зрілості" шийки матки.

Розроблено та впроваджено в клінічну практику діагностичні та лікувальні алгоритми диференційованого підходу до комплексної допологової підготовки шийки матки, що дозволило підвищити ефективність підготовки шийки матки до пологів на 26,4 %.

Результати дисертації впроваджено в практичну роботу пологових будинків №1 та №2

м. Чернівців, пологового будинку м. Хмельницького, пологового відділення Вінницької обласної клінічної лікарні імені М.І. Пирогова.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес кафедри акушерства і гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології Буковинського державного медичного університету МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Отримані дані є результатом самостійної роботи дисертанта. Автором самостійно виконано пошук та аналіз наукової літератури й патентної інформації з проблеми допологової підготовки шийки матки у вагітних жінок. Розроблена спеціальна карта обстеження вагітної. Самостійно проведено комплексні обстеження вагітних з подальшою допологовою підготовкою із застосуванням клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження. Особисто дисертантом проведено статистичний аналіз результатів дослідження, написано всі розділи дисертації. На основі отриманих даних сформульовані висновки та практичні рекомендації, які впроваджені в медичну практику. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, а також у розділах актів впроваджень, що стосуються науково-практичного значення, викладено фактичний матеріал дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні матеріали дисертації оприлюднено на: VI Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнарод-ною участю "Дитяча гінекологія - основа репродуктивного здоров'я" ( Чернівці, 2004); IV Національному конгресі патофізіологів України з міжнародною участю (Чернівці, 2004); Міжнародному конгресі "Новини року в акушерстві та гінекології" (Тернопіль, 2005); 86-й підсумковій науковій конференції Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 2005); засіданні Чернівецького обласного відділення асоціації акушерів–гінекологів України (Чернівці, 2003); засіданні Вінницького обласного відділення асоціації акушерів–гінекологів України (Вінниця, 2005); клінічних конференціях пологового будинку №1 м. Чернівців (2003, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць. З них – 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 стаття – у матеріалах науково-практичної конференції, 1 деклараційний патент на винахід, 3 деклараційних патенти на корисну модель.

Об'єм і структура дисертації.Дисертаційна робота