LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування комплексної преіндукційної підготовки шийки матки у вагітних жінок

викладена на 156 сторінках машинопису і складається зі вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій щодо практичного використання отриманих результатів, списку використаних джерел (усього 236 найменувань) та додатків. Робота ілюстрована 21 таблицею, 10 рисунками. Бібліографічний опис літературних джерел, ілюстрації та додатки викладені на 39 сторінках.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


Матеріал та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань комплексно (відповідно наказу № 620 від 29.12.03 р.) обстежено 267 вагітних, які були розділені на дві групи: контрольну групу – 100 жінок та основну групу – 167 жінок. Вагітні основної групи знаходилися у відділенні патології вагітних з приводу акушерської або екстрагенітальної патології, і їм проводилася допологова підготовка. Основна група була розділена на 4 групи (ІІ – V групи). У другій групі 60 жінок готували до пологів глюкозо-вітаміно-естрогено-кальцієвим фоном. Застосовували сінестрол по 20000 ОД внутрішньом'язово протягом 3-х та більше діб, в середньому 7,20,4 доби. Підготовка шийки матки осмотичними ділататорами ( натуральними ламінаріями) проводилася у 57 жінок. ("Набори паличок ламінарії "Юнона", ЗАТ "Медицинское предприятие "Симург", Республіка Білорусь, знаходяться в процесі державної реєстрації від 20.10.2005 № ВМ 1063Р). Але в зв'язку з тим, що у 35 вагітних ламінарії застосовували як другий етап після першого етапу – створення естрогенного фону, 57 пацієнток були розподілені на дві групи: ІІІ – 22 жінки з підготовкою шийки матки ламінаріями, ІV – 35 жінок з комплексною поетапною підготовкою. При підготовці ламінаріями в цервікальний канал вводили від 4 до 8 паличок великих ламінарій, в середньому – 5 ламінарій. Повторних турів підготовки не було. У ІV групі застосовували комплексну поетапну підготовку в 35 жінок: перший етап – естрогенний фон, другий етап – осмотичні ділататори (другий етап застосовували при неефективності першого етапу, через 1-2 дні після попереднього ). Естрогенний фон створювали в середньому на протязі 7,1 0,4 доби. Під час другого етапу вводили від 3 до 8 паличок великих ламінарій, в середньому – 5 паличок. Повторних турів підготовки не було. У 50 пацієнток V групи шийку матки готували локальними аплікаціями простагландинів (препіділ –гель та простін Е2 вагінальний гель ). Препіділ-гель, що містить 0,5 мг дінопростону, вводили інтрацервікально, а простін Е2 вагінальний гель (1 мг дінопростону) вводили в заднє склепіння піхви. Повторні тури підготовки спостерігалися у 5 випадках, що склало 10,04,2 % від усієї кількості вагітних з підготовкою простагландинами. До І (контрольної) групи увійшло 100 вагітних без допологової підготовки (поступили у пологовий будинок "із дому").

Комісією з біомедичної етики Буковинського державного медичного університету МОЗ України (м. Чернівці) (протокол №1 від 13.06.2005 р.) встановлено, що проведені дослідження відповідають етичним та морально-правовим вимогам згідно наказу МОЗ України №281 від 01.11.2000 р.

Доцільність та ефективність допологової підготовки визначалась ступенем "зрілості" шийки матки за шкалою E.H. Bishop (1964). Для оцінки стану вегетативної нервової системи розробляли "вегетативний портрет" кожної вагітної за Агтэ Б.С. (1981). Росто-ваговий коефіцієнт обчислювали, використовуючи показник Брока.

Лабораторні методи дослідження було представлено мікробіологічним та імуноферментним аналізами. Мікробіологічне дослідження проводили шляхом мікроскопії та засіву досліджуваного матеріалу – виділень з заднього склепіння піхви та цервікального каналу у вагітних жінок. В лабораторії мазки з дослідного матеріалу забарвлювали по Граму й мікроскопіювали з використанням імерсійного об'єктиву.

Рівень статевих гормонів та простагландинів визначали методом твердофазного або гетерогеного імуноферментного аналізу шляхом використання набору реагентів для кількісного імуноферментного визначення вмісту гормонів та простагландинів у сироватці крові: тестостерону - набором фірми " Хема-Медика" (Росія), естрадіолу – набором фірми "Human" (Німеччина), простагландинів – за допомогою комерційних тест – наборів (Kit) фірми "Assay Designs, Inc.", USA. Зразки сироватки центрифугували при 1500 об./хв. протягом 10-15 хвилин. Відокремлену сироватку забирали і використовували в імуноферментному аналізаторі ("Пікон" № 01391409).

Для з'ясування оцінки внурішньоутробного стану плода застосовували методи ультразвукового сканування, кардіотокографії, визначали біофізичний профіль плода. УЗД плода виконували за допомогою апарату ALOKA SSD – 280, де за шкалою A. Vintzileos (1983) оцінювали біофізичний профіль плода. Кардіотокографічні дослідження проводили, використовуючи фетальний кардіомонітор kranzbuhler feta Care. Інтерпретацію параметрів оцінювали за шкалою Fisher W.M. et al. (1976).

Гістологічне дослідження плаценти проводили за наступною методикою. Фіксація об'єктів дослідження здійснювалася в 10 % розчині формаліну впродовж 24-48 годин, Зневоднення препаратів відбувалося шляхом проведення їх через батарею спиртів зростаючої концентрації. Заливка препаратів у парафін проводилася згідно загальноприйнятій методиці. Для виготовлення серій гістологічних зрізів із парафінових блоків використовували мікротом. Зрізи фарбували гематоксилін-еозином з наступним дослідженням під мікроскопом.

Статистичний аналіз отриманих даних проводився за методами варіаційної статистики з визначенням середніх величин (Мх), середньої похибки (m), середньоквадратичного відхилення (у).Величину р (достовірність різниці) визначали по таблиці Ст'юдента-Фішера. Для непараметричних даних вираховували коефіцієнт кореляції за Пірсоном.

Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведених досліджень встановлено, що вік вагітних в основній групі склав 24,20,27 роки, а в контрольній групі - 25,10,44 роки (р>0,05). У всіх жінок мала місце одноплідна вагітність в терміні 38 – 41 тиждень. Протипоказів до розродження через природні пологові шляхи не було. За соціальним розподілом виявлено тенденцію до переважання в основній групі службовців та інтелігенції – 62 (36,8

3,7 %) а в контрольній групі – домогосподарок 42 (42,04,9 %). Жінкам контрольної групи не проводилося пологовикликання, на відміну від вагітних основної групи, де необхідність індукції пологів коливалась від 16,74,8 % у ІІ групі до 51,4 8,4 % у ІV групі (р<0,05). Щодо гінекологічної патології, яка мала місце в анамнезі обстежених вагітних, то співвідношення самовільних викиднів до штучних абортів перед першими пологами складало в основній групі 1,0 до 0,5, а в контрольній групі – 1,0 до 1,0. Це вказувало на первісну скомпрометованість репродуктивної функції у жінок основної