LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування комплексної преіндукційної підготовки шийки матки у вагітних жінок

естрогенним фоном й осмотичними ділататорами на другому етапі (77,17,1 %) статистично не відрізнялась від цього показника в контрольній групі (86,03,5 %), на відміну від ефективності підготовки шийки матки в групах, у яких для підготовки використовували тільки естрогенний фон (68,36,0 %) та простагландини (60,06,9 %). Ефективність при підготовці шийки матки осмотичними ділататорами в 1,4 раза більша, ніж у групі підготовки простагландинами (р<0,05).

2. Різниця в динаміці між вихідним базальним тонусом матки та контрольним (після підготовки шийки матки) була статистично вірогідна між групами, в яких застосовували естрогенний фон (4,10,1 мм рт.ст.) і простагландини (7,60,2 мм рт.ст.) та групами з використанням осмотичних ділататорів (0,70,04 мм рт.ст.) і двохетапної підготовки (0,40,02 мм рт.ст.) (р<0,05). Це сприяло зменшенню побічного ефекту (виникнення скорочувальної активності матки до закінчення підготовки) у групах з використанням осмотичних ділататорів в 1,2 раза та дозволило їх рекомендувати при підготовці шийки матки у вагітних з патологічним прелімінарним періодом. Але ці позитивні моменти мали своїм недоліком підвищення частоти пологовикликання в цих групах на 27,1 %, у порівнянні з групами, в яких застосовували естрогени та простагландини.

3. Використання в підготовці шийки матки осмотичних ділататорів змінило відношення рівня простагландина Е2 до простагландина F2a в крові вагітних з 0,4 : 1 до 0,28 : 1, наблизивши його до рівня, характерного для кінця доношеної вагітності (контрольна група – 0,29 : 1). У групі підготовки естрогенним фоном та осмотичними ділататорами на другому етапі мало місце збільшення відношення тестостерону до естрадіолу після створення естрогенного фону в 1,7 раза (з 0,25 : 1 до 0,43 : 1), що співпадало з падінням рівня простагландина Е2 до простагландина F2a у 2 рази (з 0,24 : 1 до 0,12 : 1), це свідчить про існування патогенетично обумовленого зворотно-пропорційного зв'язку між рівнем тестостерону та простагландина Е2 у 70 % випадків (р<0,05).

4. У групі з використанням естрогенного фону та в контрольній групі кількість симпатикотоніків вірогідно переважала над кількістю ваготоніків у 3,7 та 2,8 раза, а в групі підготовки естрогенами та осмотичними ділататорами на другому етапі ваготоніків було в 2,3 раза більше, ніж симпатикотоніків (р<0,05). Переважання вагітних-ваготоніків корелювало з більш розширеною методикою підготовки (естрогенний фон + осмотичні ділататори), r = -0,30, р<0,001. Різниця частоти парасимпатикотоніків у ІІІ та IV групах була статистично вірогідна, у порівнянні з контрольною групою, а в IV групі – ще й з ІІ групою (р<0,05). Що стосується маси тіла, то розбіжності були статистично достовірні між показником ожиріння в групі з використанням естрогенного фону та осмотичних ділататорів на другому етапі (55,86,9 %) та цим показником у контрольній групі й групі із застосуванням естрогенного фону (16,05,2 % та 19,08,6 %) (р<0,05). Серед жінок-парасимпатикотоніків групи підготовки осмотичними ділататорами ожиріння зустрічалося в 50,010,0 % випадків, а в групі з використанням естрогенів та ділататорів на другому етапі – в 78,35,7 % пацієнток.

5. Найбільший відсоток запальних змін плаценти, відмічався в групі жінок, у яких застосовували естрогенний фон з осмотичними ділататорами на другому етапі (37,18,2 %) (р<0,05), але ці прояви не досягали критичного рівня клінічної маніфестації інфекції.

6. Серед вагітних, резистентних до преіндукційної підготовки естрогенним фоном, переважали ваготоніки з ожирінням, тому естрогенний фон доцільно призначати вагітним з дефіцитом маси тіла та переважанням тонусу симпато-адреналової системи. У вагітних жінок з переважанням тонусу парасимпатичної нервової системи, "незрілою" шийкою матки та підвищеним базальним тонусом матки показана підготовка шийки матки осмотичними ділататорами. Частота кесарева розтину в групі підготовки осмотичними ділататорами статистично не відрізнялась від показників контрольної групи, на відміну від групи з підготовкою простагландинами.


РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Для застосування того чи іншого методу допологової підготовки шийки матки необхідно визначити :

1. Ступінь "зрілості" шийки матки за шкалою Бішопа ( E.H. Bishop).

2. Тип вегетативної нервової системи.

3. Базальний тонус матки ( БТМ ) за даними дослідження на кардіотокографі

( перед пологами БТМ в нормі дорівнює 10-15 мм рт. ст. – 1,3-2 кПа).

4. Росто-ваговий коефіцієнт за індексом Брока.

Вибір методу підготовки шийки матки.

  • Шийка матки – "зріла", БТМ до 10-15 мм рт.ст., маса тіла в межах норми, тип вегетативної нервової системи варіює (нормотоніки, симпатикотоніки, парасимпатикотоніки).

    У допологовій підготовці повинна переважати метаболічна терапія (препарати

    глюкози, кальція, вітамінів групи "В" та "С", кокарбоксилаза, АТФ).

  • Шийка матки – "незріла", БТМ до 10-15 мм рт.ст., дефіцит маси тіла, симпатико- або нормотонія.

    Можливе використання естрогенного фону (сінестрол по 20000 ОД внутрішньом'язево протягом 7-10 діб) або локальних аплікацій простагландинів. Препіділ-гель, що містить 0,5 мг дінопростону, вводять інтрацервікально, а простін Е2 вагінальний гель (1 мг дінопростону) – в заднє склепіння піхви.

    3. Шийка матки – "незріла", БТМ > 10-15мм рт.ст., ожиріння, парасимпатикотонія.

    Показана підготовка шийки матки осмотичними ділататорами. В цервікальний

    канал вводять від 4 до 8 паличок великих натуральних ламінарій до повного

    заповнення цервікального каналу, в середньому – 5 великих ламінарій, змащених

    антисептичним розчином Бетадіну.

  • Шийка матки – "незріла", БТМ > 10-15 мм рт.ст., маса тіла та тип вегетативної нервової системи варіюють, має місце патологічний прелімінарний період (ППП).

    Показана підготовка шийки матки осмотичними ділататорами.


    СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


    1. Варіант преіндукційної підготовки шийки матки при патологічному прелімінарному періоді / Юзько О.М., Фармазей Т.Г., Косевич М.І., Ринжук В.Є. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – №5. – С. 64-67. (Автор особисто запропонував, впроваджував і оцінював ефективність допологової підготовки ламінаріями у вагітних з патологічним прелімінарним періодом).

    2. Юзько О.М., Фармазей Т.Г. Ефективність сучасних методів підготовки шийки матки до пологів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. –2004. – №5. – С. 62-66. (Робота проведена під науковим керівництвом професора Юзька О.М. Автор особисто впроваджував


  •