LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування комплексної терапії ендоцервікозів, ускладнених папіломавірусною інфекцією

оцінку ефективністі комплексного використання сучасних імуномодуляторів при цій патології на клінічному та морфологічному рівнях.

Об'єкт дослідження - морфологічна структура та імунологічний апарат слизової оболонки шийки матки при ендоцервікозі, асоційованому із ВПЛ-інфекцією

Предмет дослідження - розробка діагностично-лікувального комплексу з використанням імуномодуляторів, спрямованого на відновлення імунологічного апарату та морфологічної структури слизової оболонки шийки матки при ендоцервікозі на фоні ВПЛ-інфекції.

Методи дослідження – клінічні, вірусологічний, кольпоскопічний, цитологічний, гістологічний, імуногістохімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційній роботі вперше проаналізовані результати вірусологічного скринінгу на папіломавірус високоонкогенної групи у жінок із ендоцервікозом.

Всебічно представлена морфологічна структура слизової оболонки ШМ із визначеннням її особливостей при ендоцервікозі на фоні ВПЛ-інфекції. Вперше у кожному п'ятому випадку ендоцервікозу підтверджена цервікальна інтраепітеліальна неоплазія високочутливим імуногістохімічним тестом на маркер цитоонкотрансформації, білок р16ІNK4а, що свідчить про високий потенціал до малігнізації ектопії шийкового епітелію. Вперше проаналізовані кількісно-якісні параметри локальних імунних клітинних факторів (CD4+, CD8+, CD19+, HLA-DR+), які корелювали із числом диспластично „ушкоджених" вірусінфікованих епітеліоцитів на користь цервікального клітинного імунодефіциту при ендоцервікозі.

Вперше запропоновано удосконалений діагностично-лікувальний алгоритм при ендоцервікозі, спрямований на регрес вірус індукованого диспластичного процесу та подолання локального імунодефіциту.

Практична цінність. Розроблено і обґрунтовано 4-х етапний діагностично-лікувальний комплекс при ендоцервікозі з урахуванням інфікованості папіломавірусом, стану місцевого клітинного імунітету ШМ та комбінованим використанням сучасних імуномодуляторів (неовіру, протефлазіду, віферону) до і після деструкції патологічного вогнища. Запропонований комплекс дозволяє своєчасно діагностувати вірусіндукований диспластичний процес на фоні ендоцервікозу, досягати максимальної співбіжності цитологічного та гістологічного діагнозів, диференійовано вибирати спосіб деструкції ШМ, а також скоротити терміни епітелізації на 10-12 діб, зменшити кількість ускладнень та рецидивів протягом року, в середньому, у 3 рази. Запропонований комплекс використовується в роботі жіночих консультацій м. Полтави та Полтавської області. Матеріали досліджень впроваджені у педагогічний процес на кафедрі акушерства та гінекології УМСА м. Полтави.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведені інформаційно-патентний пошук і аналіз наукової літератури за темою роботи. Автор виконувала клініко-кольпоскопічні, цитологічні обстеження шийки матки, брала участь в проведенні гістологічних, імуногістологічних, вірусологічних обстежень 232 жінок, здійснювала диспансерний нагляд за пацієнтками в період з 2001 по 2003 роки. Розроблена та обґрунтована методика комплексного лікування ендоцервікозів із використанням сучасних імуномодуляторів із оцінкою ефективності та статистичним аналізом.

Апробація. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на науково-практичній конференції „Сучасні принципи діагностики та лікування візуальних форм геніального раку у жінок. Якість життя" (м. Львів, 2002 р.), на науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні питання патології шийки матки" (м. Тернопіль, 2003 р.), на Вченій Раді НДІ Канцерогенезу РОНЦ ім. Н. Н. Блохіна РАМН (м. Москва, 2003), на засіданнях Полтавського товариства акушер-гінекологів (2003 р.), на засіданні апробаційної ради №1 Української медичної стоматологічної академії (27. 04. 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 друкованих робіт, із них 4 – статті без співавторів, опубліковані у журналах, затверджених ВАК України, патент на корисну модель та інформаційний лист.

Обсяг і структура дисертації. Роботу виконано на 165 сторінках машинописного тесту, ілюстровано 20 таблицями та 29 рисунками, які займають 26 сторінок. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, з них 129 кирилицею і 99 латиною.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. В основу роботи покладено матеріали дослідження шийки матки 232 жінок віком від 18 до 37 років, яких розподілено на 4 групи. Для визначення впливу ВПЛ-інфекції на слизову оболонку ШМ контрольними вважали І та ІІІ групи, до яких увійшли пацієнтки без ВПЛ-інфекції: 84 із візуально здоровою ШМ (Ігр.) та 48 із ендоцервікозом (ІІІгр.). Групи порівняння склали ВПЛ-носії: 35 із візуально здоровою ШМ (ІІгр.) та 65 із ендоцервікозом (ІVгр.). Групи рандомізовані за віком, анамнезом, клінічною характеристикою та гормональним статусом. Обсяг обстеження складався із мікробіологічного, вірусологічного, кольпоскопічного, цитологічного, патоморфолоігчного та імуногістохімічного досліджень ШМ. Для виключення дії побічних факторів, насамперед, статевих інфекцій, спочатку проводилась антибактеріальна протизапальна терапія до нормалізації мікрофлори піхвового середовища, після чого здійснювалось первинне дослідження. Визначення онкогенних 16 та 18 типів папіломавірусу та бактеріальної мікрофлори проводився методом полімеразної ланцюгової реакції. Кольпоскопічне дослідження виконувалось за допомогою кольпоскопу Kolposcop-E („Carl Zeiss, Німеччина) та оцінювався за клініко-ендоскопічною класифікацією Е.В. Коханевич і К.П. Ганіної (1997) та міжнародною термінологією кольпоскопічних термінів (Рим, 1990). Цитологічне дослідження мазків проводили за методикою Папенгейма та класифікацією Папаніколау. Для оцінки морфологічної структури цервікобіоптатів керувалися класифікацією І. А. Яковлевої і Б. Г. Кукуте (1977). Клітинні імунні фактори слизової оболонки ШМ (CD4+, CD8+, CD19+, HLA-DR+клітин) досліджували в цервікобіоптатах непрямим біоти-екстравідін пероксидазним методом з елементами власного модифікування (патент 2530 А 61 В17/42 Україна). Надана паралельна характеристика морфологічної структури ектоцервіксу та кількісно-якісних параметрів локальних CD4+, CD8+, CD19+, HLA-DR+клітин. Кількість імуноцитів з'ясовувалась морфометричним методом стандартних площ у 5 полях зору (х 60). З метою ідентифікації елементів цитоонкотрансформації в перехідній зоні епітелію при ендоцервікозі проводився імуногістохімічний тест на