LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування комплексної терапії ендоцервікозів, ускладнених папіломавірусною інфекцією

тест-позитивних клітин співпадає із зонами ЦІН, а інтенсивність забарвлення прямопропорційна ступеню ЦІН.

5. При ВПЛ-позитивному ендоцервікозі, порівняно із ВПЛ-негативним, спостерігається підвищення кількості антигенпрезентуючих (HLA-DR+) та пониження рівня регуляторно-ефекторних (CD4+, CD8+) імуноцитів у цервікобіоптатах. Зона локалізації імунокомпетентних клітин знаходиться у базальному, парабазальному шарах епітелію ШМ, і є одночасно „епіцентром" дисплазії та „воротами" вірусної інвазії. Це дозволяє вважати локальний цитоімунний дисбаланс етіопатогенетичним фактором розвитку передраку на тлі ендоцервікозу.

6. Має місце пряма кореляційна взаємозалежність між кількістю атипових клітин у цервікоцитограмах та числом HLA-DR+імуноцитів у цервікобіоптатах, а також сильний зворотній кореляційний зв'язок між числом дискаріоцитів, койлоцитів та CD4+, CD8+клітин, що свідчить про єдиний механізм патологічних змін в імунологічному апараті та морфологічній структурі ШМ, незалежно від ВПЛ-інфікованості.

7. При комплексному використанні сучасних імуномодуляторів (протефлазіду, неовіру, віферону) досягається ерадикація папіломавірусу у 33,8%, співбіжність цитологічного та гістологічного діагнозів у 94,5%, кількісно-якісні зміни локальних імуноцитів ШМ, регрес 75% епітеліальних дисплазій. Після комплексної терапії при ВПЛ-негативному ендоцервікозі реєструється спостерігається скорочення термінів "загоювання", в середньому, на 10-12 діб порівняно із традиційними термінами, зменшення частоти ускладнень у 2,8 рази, рецидивів протягом 1-року – у 2,8 рази, а при ВПЛ-позитивному – у 2,5 та у 3,2 рази, відповідно.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Діагностику ендоцервікозу необхідно проводити поетапно, поглиблено і комплексно, з використанням сучасних методів дослідження (полімеразної ланцюгової реакції, імуногістохімічних тестів) з метою ідентифікації папіломавірусу, стану морфологічної структури, клітинного імунітету ШМ та уникнення гіпердіагностичних заключень.

2. На першому етапі рекомендується обстежувати жінок кольпоскопічно, цитологічно, бактеріологічно, вірусологічно.

На другому етапі – потрібне протизапальне, антибактеріальне лікування з урахуванням чутливості мікрофлори та послідуючою імуномодуляцією. Імуномодулятори (неовір, протефлазід) доцільно застосовувати комбіновано: загально та вагінально. Неовір – по 2 мл 12,5% розчин в/м через 2 доби (6-8 ін'єкцій) одночасно протефлазід – вагінальні тампони з 3 мл ротефлазіду і 20 мл фізрозчину 2 рази на добу, протягом 20 діб. По завершенню другого етапу – бажаний кольпоскопічний та цитологічний контроль із послідуючим гістологічним дослідженням цервікобіоптатів.

На третьому етапі - доцільна деструкція патологічного вогнища ШМ із урахуванням верифікації (хіміо- кріодеструкція, діатермокоагуляція, діатермоексцизія). У ВПЛ-носіїв доцільно використовувати електродеструкцію, на фоні якої зменшується число рецидивів у 3,6 та 6,5 разів порівняно із рівнем рецидивів після кріо- та хіміодеструкції, відповідно.

На четвертому етапі – доцільно продовжити підтримуючу імунокорекцію протягом 1 – 1,5 місяця протефлазідом per os 3 рази на добу по 8 крапель з одночасним використанням вагінальних супозіторіїв „віферон" по 2 рази на добу 20 діб.

Такий підхід дозволяє скоротити тривалість епітелізації на 10-12 діб та зменшити кількість ускладнень та рецидивів, в середньому, у 3 рази.


СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  • Громова А.М., Крутікова Е.І. Частота захворювань шийки матки в Полтавській області. –// Вісник проблем біології і медицини. – 2002, №1. – С.5–9. (Автором зібрано фактичний матеріал та здіснено його статистичний аналіз)

  • Крутикова Е.І. Клініка та діагностика фонових і передракових захворювань шийки матки в залежності від факторів ризику їх розвитку. // Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2002. – Т.2, вип.1. – С.78–80.

  • Громова А.М., Крутікова Е.І., Білаш А.В. Патоморфологічна характеристика фонових і передракових захворювань шийки матки, асоційованих з папіломавірусною інфекцією // ПАГ. – 2002. – № 6. – С.86–91. (Автором особисто проводилась більшість досліджень та статистична обробка результатів)

  • Крутікова Е.І. Білок pl6INK4a як маркер диспластичних змін у клітинах епітелію шийки матки при ендоцервікозах // Шпитальна хірургія. – 2003. – №4.– С. 56-59.

  • Крутикова Е.І. Клітинні фактори локального імунітету шийки матки при фонових та передракових захворюваннях, асоційованих із папіломавірусною інфекцією //ПАГ. – 2003. – №4. – С.100–104.

  • Крутікова Е.І. Патогенетичне обгрунтування імуномодулюючої терапії ендоцервікозу //Ліки України. – 2004. – №2. – С.19-22.

  • Імуногістохімічне дослідження слизових оболонок / І.П.Кайдашев, В.І.Шинкевич, В.В.Рябенко та інш. // Лабораторна діагностика. –2003. – №3. – С.15–20. (Автор приймала участь у проведенні досліджень та аналізі отриманих результатів)

  • Патент 2530 А 61 В17/42 Україна Спосіб оцінки функціонального стану слизової оболонки шийки макти / І.П.Кайдашев, А.М.Громова, Е.І.Крутикова, В. І. Шинкевич. – МПК 20021210055; Заявл. 13. 12. 2002; Опубл. 06. 04, Бюл. №6.

  • Громова А.М., Крутикова Е.І. Метод комплексного етіопатогеничного лікування фонових та передракових захворювань шийки матки: Інформаційний лист, Випуск 4 з проблем „Акушерство та гінекологія" Протокол № 3, від 24. 04. 2003 р.

  • Крутікова Е.І. Комплексне етіотропне лікування ендоцервікозів: „Сучасні принципи діагностики та лікування візуальних форм геніального раку у жінок. Якість життя": Збірка науков. робіт // Матеріали наук.-практичної конференції – Львів, 2002.– С. 80-81.

    АНОТАЦІЯ

    Крутікова Е. І. Клініко-патогенетичне обґрунтування комплексної терапії ендоцервікозів, ускладнених папіломавірусною інфекцією. –Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 01 – акушерство і гінекологія. – Національний медичний університет ім.. О. О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2004.

    Дисертація присвячена розробці комплексу поетапних заходів, спрямованих на підвищення ефективності діагностики та лікування ендоцервікозу. Діагностика включала традиційні клініко-морфолоігчні дослідження шийки матки, і, додатково, ідентифікацію онкогенних типів вірусу папіломи людини та імуногістохімічне дослідження цервікобіоптатів для визначення маркерів цитоонкотрансформації та локального клітинного імунітету. Для комплексного лікування використовувались сучасні імуномодулятори: неовір, протефлазід, віферон. На глибокому структурному рівні доведено, що ектопія призматичного епітелію


  •