LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування комплексної терапії з вобензимом та кандесартаном хворих на гострий інфаркт міокарда поєднаний з гіперурикемією

поєднується із вираженою ліпідною тріадою, високим індексом атерогенності (6,040,12) проти (5,490,09), достовірно вищим ніж у пацієнтів на інфаркт міокарда без гіперурикемії вмістом в плазмі крові дієнових кон'югат ((0,410,02) мкмоль/л проти (0,310,01) мкмоль/л), малонового диальдегіду ((5,900,32) мкмоль/л проти (4,740,33) мкмоль/л), альдегідо- та кетонопохідних білків нейтрального характеру ((1,940,08) моль/л проти (1,60,08) моль/л) на фоні пригнічення антиоксидантного захисту та активації процесів тромбогенезу із трансформацією дискоцитів у сфероцити.

  • Стандартне лікування сприяє покращенню клінічного стану хворих на інфаркт міокарда, асоційований з гіперурикемією, проте в підгострій стадії перебігу хвороби ще зберігається в плазмі крові на 28,57 % вище норми рівень сечової кислоти, не забезпечується достатня корекція дисліпідемії, вільно-радикального окиснення ліпідів та білків, систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка серця.

    6. Застосування при інфаркті міокарда комбінованої терапії з кандесартаном сприяє швидшій нормалізації в плазмі крові сечової кислоти, знижує летальність, розвиток кардіогенного шоку, альвеолярного набряку легень. При зазначеному методі лікування на 33,33 % зменшилася частота розвитку гострої аневризми серця, на 50,00 % - синдрому Дреслера, на 33,33 % - епістенокардитичного перикардиту. Відмічено швидшу нормалізацію артеріального тиску і позитивну динаміку показників кардіодинаміки, а саме зниження показників перед – і після навантаження, зростання фракції викиду з (45,541,88) % до (50,201,55) %, що пов'язано з його гіпотензивним, гіпоурикемічним та антиоксидантним ефектом.

  • Комбінована терапія з вобензимом у хворих на інфаркт міокарда з гіперурикемією проявляється гіпотригліцеридемічним (зниження на 56,68 %) і антиоксидантним ефектами, а також має виражений імунокорегуючий вплив, що виражається в більш суттєвому, ніж при застосуванні кандесартану, відновленні структури лімфоцитів, зниженні вмісту ЦІК, нормалізації рівнів В (CD19+) і Т (CD3+, CD4+, CD8+) лімфоцитів та імуноглобулінів A, M, G.


    РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо наукового і практичного використання здобутих результатів

  • З метою покращення прогнозування перебігу і розвитку кардіальних ускладнень у хворих на інфаркт міокарда рекомендується, крім основних клініко - інструментальних і лабораторних досліджень, визначати рівень сечової кислоти в плазмі крові .

  • Хворим на інфаркт міокарда, асоційований з гіперурикемією (при концентрації сечової кислоти понад 0,46 ммоль/л) рекомендується додатково до традиційної терапії призначати кандесартан в дозі 4 мг на добу з метою усунення гіперурикемії, артеріальної гіпертензії, систолічної і діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця, гіперпероксидації ліпідів та білків.

  • З метою корекції ліпідного обміну, рівноваги в оксидно-антиоксидній системі, вторинного імунодефіциту, морфофункціонального стану тромбоцитів та лімфоцитів у хворих на інфаркт міокарда асоційований з гіперурикемією доцільно додатково призначати вобензим в дозі 3 драже тричі на добу протягом (202) днів.



    СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


  • Швед М.І., Боднар Р.Я. Клінічна ефективність вобензиму і кандесартану в комплексному лікуванні хворих на гострий інфаркт міокарда, асоційований з гіперурикемією // Вісник наукових досліджень. – 2004. – № 4. – С. 21-22. (Дисертант самостійно зібрала і систематизувала матеріал, провела аналіз результатів дослідження, підготовила статтю до друку. Співавтор професор М.І.Швед здійснив загальне редагування статті і сумісно із дисертантом сформулював висновки).

  • Боднар Р.Я. Процеси вільнорадикального окислення ліпідів та білків і їх корекція у хворих на інфаркт міокарда, асоційований з гіперурикемією // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. ІІІ, № 2, Ч. 1. – C. 61-62.

  • Боднар Р.Я. Морфогенез кардіоміопатії при порушенні пуринового обміну // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина". – 2002. – Вип. 17. – С. 4-6.

  • Швед М.І., Боднар Р.Я. Морфологічні зміни артеріального русла серця при інфаркті міокарда, асоційованого з гіперурикемією // Вісник морфології (Reports of Morphology). – 2003. – № 2. – С. 315-317. (Дисертант самостійно проаналізувала результати патологоанатомічних розтинів, провела морфометричні дослідження, написала статтю. Співавтору професору Шведу М.І. належить ідея та загальне редагування статті).

  • Боднар Р.Я. Структурні зміни тромбоцитів при інфаркті міокарда, поєднаного з гіперурикемією // Вісник проблем біології і медицини. – Полтава, 2003. – Вип. 1. - С. 50-51.

  • Швед М.І., Боднар Р.Я., Вівчар Н.М. Поєднаний вплив артеріальної гіпертензії і гіперурикемії на перебіг гострого інфаркту міокарда // Галицький лікарський вісник. – 2003. – Т. 10 (1), частина ІІ. – С. 68-69. (Дисертантом самостійно зібрано і систематизовано матеріал, підготовлено тези до друку).

  • Боднар Р. Морфологічні зміни міокарда при експериментальній гіперурикемії // Матеріали 5-го Міжнародного медичного Конгресу студентів і молодих вчених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 176.

  • Боднар Р.Я. Гіперурикемія – критерій важкості перебігу інфаркту міокарда // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні питання теоретичної та практичної медицини". – Суми, 2002. – С. 62-63.

  • Боднар Р.Я. Вплив гіперурикемії на гемостазіологічні показники крові хворих на інфаркт міокарда // Матеріали ХLV підсумкової (міжрегіональної) науково-практичної конференції "Здобутки клінічної та експериментальної медицини". – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 26

  • Боднар Р., Соснієнко С. Особливості обміну ліпідів у хворих на інфаркт міокарда з гіперурикемією // Матеріали 6-го Міжнародного медичного Конгресу студентів і молодих вчених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 10. (Дисертант сумісно з співавтором провела лабораторні дослідження, самостійно провела статистичну обробку отриманих результатів, підготовила до друку тези).

  • Боднар Р. Взаємозв'язок між рівнем сечової кислоти та частотою ускладнень гострого інфаркту міокарда // Матеріали 7-го Міжнародного медичного Конгресу студентів і молодих вчених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 8.

  • Швед М.І., Боднар Р.Я. Ефективність вобензиму в комплексній терапії хворих на інфаркт міокарда, асоційований з гіперурикемією // Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні питання кардіології і ревматології". – Київ, 2003. – С. 100. (Дисертант самостійно зібрала і систематизувала матеріал, підготовила тези до друку).

  • Боднар Р. Зв'язок між концентрацією сечової


  •