LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування комплексної терапії хронічних захворювань органів дихання у дітей із поєднаною патологією гепатобіліарної системи

відомості про поєднання патології гепатобіліарної та бронхолегеневої систем дуже суперечливі, що, очевидно, зумовлено відсутністю скарг чи малою їх вираженістю на тлі домінування скарг з боку органів дихання. Лише у 13 (25,00 %) дітей в скаргах переважали симптоми диспепсичного синдрому та в 14 (26,92 %) – больового з локалізацією болей в правому підребер"ї.

Для оцінки функціонального стану печінки проводили визначення біохімічних показників крові із засосуванням посиндромного підходу до оцінки останніх. В обох групах обстежених дітей при наявності супутнього ураження гепатобіліарної системи діагностовано синдром холестазу, про що свідчить високий рівень лужної фосфатази і гіперхолестеринемія (табл. 1).

Таблиця 1


Показники функціонального стану печінки

у дітей із поєднаною патологією гепатобіліарної системи, Mm


Показники Патологія Здорові діти, n=20

РБ+Хр.ХХ, n=23 ХБ+Хр.ХХ, n=29

АсАТ, ммоль/л год 0,620,08 p>0,05 0,630,07 0,610,10

АлАТ, ммоль/л год 0,600,06 p>0,05 0,620,10 0,640,08

Білірубін, мкмоль/л 11,930,79 p<0,05 14,996,23 10,965,47

Лужна фосфатаза, мкмоль/г/л 2,210,18 p<0,05 4,420,72 1,230,71

Холестерин, ммоль/л 5,790,72 p<0,05 6,380,76 5,280,26

Загальний білок, г/л 76,461,76 p>0,05 77,321,25 75,001,30

Тимолова проба 4,010,25 p<0,05 4,650,23 3,900,30


Примітка. р – достовірність порівняно із хронічним бронхітом.


При проведенні УЗД органів черевної порожнини у 46,42 % дітей діагностовано зміни, які характерні для хронічного холецистохолангіту. У 33 (29,46 %) пацієнтів захворювання гепатобіліарної системи виникли на тлі різноманітних деформацій жовчевого міхура.

Фізикальне дослідження дітей із ХРП дихальної системи виявило характерні клінічні ознаки при кожній нозології. Діагноз РБ, ХБ доповнювався і відповідною рентгенологічною картиною. Ідентифікувати глибину запального процесу при загостренні хронічної та рецидивуючої патології органів дихання допомогла бронхологічна картина, котра виявила двобічний дифузний процес у вигляді катарально-гнійного ендобронхіту (56,23 %). Наступним за частотою був гнійний ендобронхіт (25,11 %). Питома вага катарального ендобронхіту склала 18,66 % випадків. Ріст катарально-гнійного ендобронхіту у пацієнтів із ХБ є несприятливою прогностичною ознакою, оскільки дана глибина запальних змін у слизовій бронхів свідчить про недостатню функціональну спроможність місцевих механізмів імунологічного захисту, порушення дренажної та евакуаторної функцій бронхів (А.Ф.Мозалевський, 1996; Е.В.Климанская, 1999).

У окремої частини хворих з хронічним бронхітом проводилось визначення рівня кальцію, фосфору та лужної фосфатази в сироватці крові. Вміст фосфору мав лише тенденцію до зниження, а щодо рівня кальцію, то спостерігалась значна гіпокальціемія (1,760,06 ммоль/л), яку можна пояснити збідненим на солі кальцію раціоном. Поглиблений аналіз вмісту лужної фосфатази у крові, як маркера формування кістки показав, значне підвищення даного показника (4,340,07 порівняно із нормою – 1,230,71 мкмоль/л), що може свідчити про можливу швидку втрату кісткової тканини. При співставленні активності лужної фосфатази і концентрації кальцію в сироватці крові можна припустити, що гіпокальціемія за таких умов спонукатиме до вимивання кальцію з кісткової тканини. Проведена рентгенівська денситометрія даному контингенту обстежених виявила порушення мінеральної щільності кісткової тканини, про що свідчив дефіцит кальцію на рівні L1-L4 (11,633,77 %).

При відсутності клінічних критеріїв остеопорозу в дітей із ХБ відбуваються остеомаляційні процеси, тому визначення вмісту кальцію та лужної фосфатази в сироватці крові слід вважати обов"язковими у плані обстеження дітей із даною патологією, а зниження рівня останньої – маркером остеопенічних процесів.

Отримані дані патогенетично обгрунтовують корекцію виявлених змін зі сторони кісткової системи застосуванням в комплексній терапії хронічного бронхіту вітаміну D3 та препаратів кальцію.

Клінічні особливості перебігу ХБ та РБ значною мірою залежні від стану імунологічної рівноваги організму дитини. За результатами власних досліджень виявлено суттєве пригнічення Т-клітинної ланки імунітету в дітей при ізольованих ХБ та РБ з незначною перевагою в сторону більш виражених змін у групі з поєднанням патологій бронхолегеневої та гепатобіліарної систем. Паралельно із зниженням функціональної активності Т-лімфоцитів спостерігали збільшення кількості О-клітин у периферичній крові. Дана реакція, очевидно, є наслідком перевантаження імунної системи антигенними структурами, джерелом яких можуть бути патологічні процеси в органах, що вивчалися. Аналіз показників імунорегуляторних

Т-клітин виявив зниження ТР-РУК та ТЧ-РУК на відміну від здорових дітей (р<0,05) з більшою вираженістю змін у пацієнтів при поєднаній патології. У дітей із ХБ порівняно із РБ відмічали більш суттєве пригнічення клітинної ланки імунітету, як при ізольованій так і при поєднаній патології, що, очевидно, можна пояснити наростанням явищ гіпоксії та токсемії в період загострення запального процесу, які спричиняють імуносупресивний ефект.

Дисбаланс клітинного імунітету вплинув також і на стан гуморальної ланки. Спільним для хронічних і рецидивуючих захворювань органів дихання була активація синтезу IgМ, при цьому він був істотно високим у момент загострення (р<0,001). Гіперпродукція IgМ супроводжувалась низьким рівнем IgG (р<0,05). Недостатній синтез IgA при обох нозологічних формах є прогностично несприятливим, тому що означає різке зниження місцевого імунологічного захисту. Тобто шлях до поширення інфекційних агентів відкритий, оскільки має місце низька активність механізмів протидії.

Проведене імунологічне обстеження дітей дозволило виявити, що причиною можливого розвитку і рецидивів захворювання є сенсибілізація до бактеріальних і неінфекційних алергенів та недостатність протибактеріального імунітету (Л.А.Матвєєва, 1994; Ю.К.Больбот, 1996).

Аналізуючи концентрацію ЦІК у крові пацієнтів із хронічною та рецидивуючою патологією органів дихання, виявлено, що загострення запального процесу асоціювалося з високим вмістом ЦІК. Підвищена циркуляція імунних комплексів у 2,2-2,5 рази – своєрідна імунологічна відповідь на загострення.

Узагальнюючи отримані дані, які демонструють сукупність доказів спотвореного метаболізму в момент згострення хронічного та рецидивуючого бронхітів, виникає реальна потреба з"ясувати особливості ендотоксемії.

Як інтегральний показник порушення метаболізму, в роботі використано визначення молекул середньої маси. При ХБ діагностовано вищий рівень МСМ обох пулів, на відміну від пацієнтів із РБ, у яких даний показник не зазнав значних коливань (табл.2).

Таблиця 2


Вміст молекул середньої маси в сироватці крові у дітей

із патологією бронхолегеневої та гепатобіліарної системи, Мm


Показник, ум.од. Патологія Здорові діти, n=20

РБ, n=33 РБ+Хр.ХХ, n=23 ХБ, n=27 ХБ+Хр.ХХ, n=29

МСМ1 186,340,05 р<0,05 198,867,76 р<0,05 229,967,79 р<0,05 264,115,03 p<0,05 176,904,54

МСМ2 343,155,51 p>0,05 369,274,79 p>0,05 379,256,09 p<0,05 404,835,39 p<0,05 334,067,22


Примітка. р-достовірність порівняно із здоровими дітьми.


Ендотоксемія у хворих на РБ була найменшою, оскільки фізіологічна сорбційна здатність еритроцитів