LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування консервативної терапії постхолецистектомічного синдрому

жовчі С-реактивного білка, сіалових кислот, гексозамина, фукози свідчить про запальний процес у жовчовивідних шляхах, що обумовлює необхідності призначення хворим протизапальних засобів. Використання нестероїдних протизапальних засобів - ібупрофену - короткими курсами забезпечує зниження ознак запалення в біліарній системі.

7. Використання комбінованих фітогепатопротекторів (гепабене) у сполученні з хеновміщуючі препаратами (урсофальк, хенофальк) у терапії постхолецистектомічного синдрому призводить до підвищення синтезу сумарних жовчних кислот на 25%, змісту фосфоліпідів - на 72%, холато/холестеринового коефіцієнту - у 2,5 рази, зниженню загального холестерину в печінковій жовчі в 1,8 рази, індексу літогенности печінкової жовчі - у 2 рази, коефіцієнта ХС/ФЛ - у 3 рази; відновлює дренажну функцію жовчовивідних шляхів, сприяє нормалізації складу кишкової мікрофлори. Відновлення порушеної холатоутворюючої функції печінки, усунення дисхолії, зниження літогенности жовчі попереджне розвиток конкрементів у протоковій системі жовчовивідних шляхів, у хворих жовчокам'яною хворобою, що перенесли лапароскопічну холецистектомію.



ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою попередження розвитку ПХЕС усім хворим, що перенесли ЛХЕ, рекомендується кожні півроку крім загальнопри'йнятих клінічних і біохімічних досліджень крові, сечі, кала, у тому числі і на дисбактеріоз, проводити спеціальні дослідження печінкової жовчі, отриманої методом багатомиттєвого дуоденального зондування. З метою визначення ознак літогенности жовчі варто визначати загальний холестерин, сумарні жовчні кислоти, фосфоліпіди, розрахувати ХХК. Для встановлення процесу запалення в жовчовивідних шляхах, визначати С-реактивні білки, глікопротеїни і робити бактеріологічне дослідження жовчі. При наявності скарг, характерних для ПХЕС: (абдомінально-больового і диспепсичного синдромів) - проводити УЗО черевної порожнини, ФГДС, рентгеноскопію тракту травлення і РН-метрію шлунка.

2. При виявленні порушень морфо-функціонального стану органів гепатобіліарної зони, дванадцятипалої кишки, біохімічного складу печінкової жовчі у обстежених осіб пропонується використання хеновміщуючих препаратів (урсофальк, хенофальк) і комбінованих препаратів рослинного походження (гепабене), що забезпечують відновлення холатообразуючої функції печінки, що усувають дисхолію, що відновлюють дренажну функцію жовчовивідних шляхів, попереджуючий розвиток резидивних каменів. При наявності елементів запалення в жовчі рекомендується призначення нестероїдних протизапальних препаратів (ібупрофену).

3. Патогенетично обгрунтована методика використання комбінованих фітогепатопротекторів і хеновміщуючих препаратів у лікуванні ПХЕС передбачає повторне їх використання 2-3 рази на рік тривалістю 4-6 тижнів. Тривалість призначення і дозування препаратів визначається клінічними проявами ПХЕС, морфо-функціональним станом органів біліодуоденальної зони, біохімічними показниками жовчі.

Доцільність диференційованого призначення препаратів рослинного походження і жовчних кислот дозволяє рекомендувати їх до широкого застосування в якості базисної терапії в програмі лікувально-реабілітаційних комплексів для хворих, що перенесли холецистектомію.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  • Акинде О.Б. Морфофункциональное состояние двенадцатиперстной кишки у больных, перенесших эндоскопическую холецистэктомию. // Медицина сегодня и завтра. – 2000. - №2. С. 49-50.

  • Дейнеко Н.Ф., Акинде О.Б. Постхолецистэктомический синдром: диагностика и консервативная терапия. //Международный медицинский журнал.- 2001.- том 7.- №1.- С.28-31. Автор забезпечував підбір літературних джерел, підбір та обстеження хворих. Проводив математичну обробку отриманих результатів.

  • Дейнеко Н.Ф., Акинде О.Б., Чернобай А.И. Коррекция печеночно-клеточной дисхолии у больных, перенесших лапароскопическую холецистектомию по поводу желчно-каменной болезни.// Гастроентерологія. Сб. научн. тр. НДІ Гастроентерології МОЗ України. Дніпропетровськ.- 1999.-Ввипуск 29. С.61-64. Автор забезпечував підбір літературних джерел, підбір та обстеження хворих. Проводив математичну обробку отриманих результатів.

  • Дейнеко Н.Ф., Акинде О.Б. Преимущества сочетаний терапии биофлавоноидами и хеносодержащими препаратами больных постхолецистэктомическим синдромом.// Гастроентерологія. Сб. научн. тр. НДІ Гастроентерології МОЗ України.-2000.- Випуск 30. С.505-509. Автор забезпечував підбір літературних джерел, підбір та обстеження хворих. Проводив математичну обробку отриманих результатів.

  • Дейнеко Н.Ф., Чернобай А.И., Мирзоева Л.А., Шаргород И.И., Акинде О.Б. Дифференцированный подход к коррекции расстройств, возникащих у больных ЖКБ после холецистэктомии.// Науковий вісник Ужгородського университету.-1999.-Вип.10.-С.63-65. Автор забезпечував підбір літературних джерел, підбір та обстеження хворих. Проводив математичну обробку отриманих результатів.

  • Дейнеко Н.Ф., Чернобай А.І., Акинде О.Б. Відновлювальне лікування хворих після ендоскопічної холецистектомії з приводу ЖКХ.// Зб. Матеріали наукових праць гастроентерологічного тижня лікарів Військово-повітряних сил України. –Вінниця.- 1998.-С. 13. Автор забезпечував підбір літературних джерел, підбір та обстеження хворих. Проводив математичну обробку отриманих результатів.

  • Чернобай А.И., Акинде О.Б. Хенотерапия в лечении хронических холециститов.// Сб.: Другий Україн. тиждень гастроентерологів. 1997.- г. Днепропетровск.- С. 143. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих.

  • Чернобай А.И., Акинде О.Б. Опыт терапевтического применения некоторых патогенетических средств после холецистэктомии.// Сб. Современные аспекты диагностики и лечения болезней органов пищеварения. Харьков.- 1997.- С. 38-40. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих.

  • Акинде О.Б., Чернобай А.И. Терапевтическая эффективность хенофалька и гепабене у больных с выявленной дисхолией после лапароскопической холецистэктомии. //"Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии".- Харьков.- 1998.-С. 106-107. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих.

  • Чернобай А.И., Акинде О.Б. Оптимизация диагностики и лечения постхолецистэктомического синдрома у больных желчнокаменной болезнью //Российский гастроэнтерологический журнал.-2000.-№4.-С.159. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих.

    АНОТАЦІЯ

    Акинде О.Б. Клініко-патогенетичне обгрунтування консервативної терапії постхолецистектомічного синдрому – Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичих наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби – Харківський державний медичний університет МО3 України, Харьків, 2001р.

    Проведено клініко-лабораторне та інструментальне обстеження хворих жовчокам'яною хворобою, що перенесли лапароскопічну холецистектомію. Виділені діагностичні критерії постхолецистектомічного синдрому, пов'язаного з втратою функціональної активності жовчного


  •