LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції запально-нейроімунних порушень у хворих на ішемічний інсульт

прогнозу щодо поліпшення 60%, без такого – 86,8% (В=-0,061; К=1,517); спаду концентрації ІЛ-6 на 7-у добу понад 52,5% з точністю прогнозу щодо поліпшення 45,5%, без змін або з погіршенням – 79,3% (В=-0,048; К=2,43), спаду концентрації НСЄ понад 15% з 3-ї по 7-у добу (чутливість тесту 85%, специфічність 30%), спаду концентрації S-100 понад 32,4% (чутливість тесту 89,3%, специфічність 90%), при підвищенні вмісту ІЛ-4 в 2,25 разу порівняно з контролем (чутливість тесту 76,3%, специфічність 55,2%).

7. Показано, що рівень С-РП у 1-у добу після розвитку ішемічного інсульту відображував повноцінність відновлення неврологічних функцій у гострому післяінсультному періоді. Концентрації С-РП вищі за 13 мг/л, асоціювались з високим ризиком незадовільного перебігу або фатальних наслідків.

8. Проведені експериментальні дослідження на щурах з фокальною церебральною ішемією виявили позитивний вплив неспецифічної протизапальної терапії з використанням мовалісу та пентоксифіліну на структурно-морфологічні та функціональні порушення у тварин, які супроводжувалися обмеженням реакції локального запалення та нейропротекторною дією на тлі поліпшення церебрального кровотоку.

9. Показники запального процесу та нейроавтосенсибілізації тісно пов'язані між собою та корелюють з наслідками гострого періоду ішемічного інсульту; зменшення вираженості локальних запальних та нейроімунних реакцій асоціюється з поліпшенням мозкового кровотоку на 7-у добу та поліпшенням неврологічних функцій на 21-у добу.

10. Запропонована математична модель з використанням клініко-неврологічного, інструментального та лабораторно-імунобіохімічного дослідження дала змогу виявити значний внесок продуктів післяішемічного запалення та нейроавтосенсибілізації в розвиток локального запалення – важливого механізму тканинного та васкулярного пошкодження в гострому періоді ішемічного інсульту та визначити показники, які є незалежними прогностичними чинниками і дозволяють підвищити точність прогнозу наслідку інсульту, особливо на 3-ю – 7-у добу захворювання (коефіцієнт множинної регресії 0,91-0,98).

11. Включення до комплексної диференційованої терапії ішемічного інсульту комбінованої неспецифічної протизапальної терапії сприяло достовірному поліпшенню відновлення неврологічних функцій та його прискоренню, достовірно зменшувало частоту випадків раннього неврологічного погіршення (13,9%) порівняно з такою в групі контролю та при інших видах терапії, достовірно знижувало середній бал неврологічного дефіциту в групі хворих з комбінованою терапією на 21-у добу порівняно з аналогічним показником в групі контролю, а також на тлі лікування мовалісом та флогензимом. Частина хворих з погіршенням та летальними наслідками в основній групі була достовірно менша за таку при всіх інших лікувальних схемах та порівняно з контролем.

12. Отримані клініко-біохімічні та експериментальні дані дають підстави стверджувати, що комплексна терапія гострого інсульту має включати лікарські засоби, спрямовані на гальмування або усунення післяішемічного локального запалення (моваліс, пентоксифілін, флогензим). Використання їх є найдоцільнішим у лікуванні хворих з середньо-тяжким та тяжким неврологічним дефіцитом у перші 12 год після розвитку інсульту, а також пацієнтів з раннім неврологічним погіршенням, незалежно від обсягу неврологічного дефіциту і терапевтичного вікна.



ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


1. Дослідження показників запально-нейроімунних порушень у хворих з ішемічним інсультом є важливою складовою обстеження хворих з ішемічним інсультом, оскільки дає змогу виявити пацієнтів з підвищеним рівнем маркерів запалення – групу ризику незадовільного відновлення неврологічних функцій, фатальних наслідків та ймовірних повторних судинних катастроф.

2. Для підвищення точності прогнозу ступеня відновлення неврологічних функцій у гострий період інсульту доцільно застосовувати розроблену модель прогнозу із залученням найважливіших гострофазових та цитокінових маркерів запалення, особливо на 3-ю – 7-у добу захворювання .

3. Наявний приріст лінійної швидкості мозкового кровотоку на 7-у добу після ішемічного інсульту сприяє зниженню локальних запальних змін та поліпшенню неврологічного статусу, тому цей показник слід використовувати для оцінки перспективи хворого щодо відновлення неврологічних функцій в гострому періоді.

4. Доцільно виділяти групу хворих з "раннім неврологічним погіршенням" (протягом 1-2 доби після інсульту), як категорію хворих, що потребує диференційованого підходу в лікуванні, зокрема, враховуючи збільшення вмісту прозапальних медіаторів, призначення комбінованої неспецифічної протизапальної терапії незалежно від обсягу неврологічного дефіциту.

5. Застосування комбінованої неспецифічної протизапальної терапії рекомендовано для лікування хворих із середньо-тяжким та тяжким неврологічним дефіцитом у перші 12 год після розвитку інсульту.

6. У тих випадках, коли у пацієнтів зі значними ішемічними вогнищами спостерігають помірне або істотне підвищення рівня маркерів запалення, а довести наявність інфекції не вдається, слід обережно ставитись до призначення антибіотиків, зважаючи на побічну дію та економічні витрати.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


  • Виничук С.М., Мяловицкая Е.А., Черенько Т.М. Опыт применения системной энзимотерапии в неврологии // Системная энзимотерапия. Теоретические основы, опыт клинического применения / Под ред. К.Н. Веремеенко, В.Н. Коваленко. К.: МОРИОН, 2000. – С. 198-207. (Черенько Т.М. здійснила аналіз літератури, клініко-інструментальні дослідження, клінічні спостереження, узагальнення результатів, статистичну обробку, написання розділу).

  • Черенько Т.М. Нейроавтоімунні реакції до специфічних мозкових антигенів у хворих на ішемічний інсульт // Укр. вісн. психоневрол. – 2002. – Т. 10, – вип. 2. – №31. – С. 84-86.

  • Виничук С.М., Черенько Т.М. Ишемический инсульт: Эволюция взглядов на стратегию лечения. – К.: ООО Комполис, 2003.
    – 120 с. (Черенько Т.М. здійснила аналіз літератури, клініко-інструментальні дослідження, аналіз клініко-імунобіохімічних змін, узагальнення результатів, статистичну обробку, написання розділів).

  • Виничук С.М., Черенько Т.М. Клинико-иммунобиохимические корреляции в остром периоде ишемического инсульта // Зб. наук. праць Запорізької мед. акад. післядипломної освіти. – 2004. – Вип. 67.– Кн. 1.
    – С. 18-22. (Черенько Т.М. здійснила аналіз літератури, аналіз архівного матеріалу, клініко-інструментальні дослідження, клінічні спостереження, узагальнення результатів, статистичну обробку, написання статті).

  • Черенько Т.М. Маркеры воспаления и изменение церебрального кровотока у больных с различным клиническим течением инсульта // Серце і судини. – 2004. – №2. – С. 39-46.

  • Черенько Т.М., Ласкаржевская Н.М., Літовальцева Г.М. Вплив мовалісу на перебіг та наслідки інсульту // Кровообіг та гемостаз. – 2006. – №2. – С. 62-66. (Черенько Т.М. здійснила аналіз літератури, архівного матеріалу, клініко-імунобіохімічних змін, клінічні


  •