LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції запально-нейроімунних порушень у хворих на ішемічний інсульт

цитокінових механізмів локального запалення у разі ішемічного ураження мозку, а також успіх в умовах експерименту щодо застосування антагоністів молекул клітинної адгезії, антагоністів та блокаторів рецепторів до цитокінів, який проявлявся у обмеженні вогнища фокальної ішемії [Barone F.C. et al., 2000; Krams M. et al., 2003; Sughrue M.E. et al., 2004], створили передумову для формування нового перспективного напряму у лікуванні ішемічного інсульту, суть якого полягає у гальмуванні та/або усуненні постішемічного локального запалення. Потенційні терапевтичні агенти – протизапальний цитокін
IЛ-10, анти-ІСАМ-1-антитіла, а також антитіла до лейкоцитарних адгезивних молекул – інтегрінів СD11-СD18, селективні інгібітори індуцибільної NO-синтази, циклоксигенази-2 (ЦОГ-2). Розробка стратегії протизапальної терапії триває, шляхи терапевтичного впливу на місцеве запалення потребують додаткових досліджень; не розроблено диференційованого комплексного підходу до обмеження місцевого післяішемічного запалення у хворих з інсультом, яке б ґрунтувалося на результатах попередніх експериментальних досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планами наукових досліджень кафедри нервових хвороб Національного медичного університету імені
О.О. Богомольця, є фрагментом наукових тем: "Вивчення клініко-гемоднамічних та біохімічних критеріїв оцінки прогнозу ішемічного інсульту в різні періоди розвитку" (№ держреєстрації 0194U017978); "Вивчення ефективності застосування деяких енцефалотропних та дезагрегантних засобів у лікуванні хворих на гострі та повільно прогресуючі порушення мозкового кровообігу" (№ держреєстрації 0101V000628); "Вивчення впливу деяких несприятливих чинників на перебіг та вихід ішемічного інсульту" (№ держреєстрації 0198U0032978).

Мета роботи. Підвищити ефективність лікування хворих на ішемічний інсульт шляхом клініко-нейроімунобіохімічного та експериментального обґрунтування доцільності корекції запально-нейроімунних порушень, визначення показань до її проведення та удосконалення існуючих методів лікування.

Завдання дослідження:

  • Вивчити взаємозв'язок найвагоміших показників локальної запальної відповіді з клінічним перебігом гострого ішемічного інсульту та його наслідками.

  • Дослідити динаміку вивільнення нейроспецифічних антигенів – маркерів нейронів та глії – у ранні строки після інсульту та їхню інформативність щодо перебігу гострого періоду.

  • Вивчити стан нейроавтоімунних реакцій на специфічні мозкові антигени у хворих на ішемічний інсульт в гострий період та встановити клініко-патогенетичні кореляції.

  • Оцінити особливості перебігу найгострішого періоду інсульту залежно від стану запально-нейроімунних порушень та його вплив на наслідки гострого періоду.

  • Визначити корелятивні зв'язки між запально-нейроімунними, клініко-гемодинамічними та нейрорентгенологічними показниками у хворих в гострий період ішемічного інсульту.

  • Вивчити морфофункціональні прояви постішемічного запалення в експерименті та можливості його фармакологічної корекції.

  • Дослідити клінічні прояви впливу неспецифічної протизапальної терапії в експерименті на щурах.

  • Оцінити інформативність показників запально-нейроімунних порушень для прогнозу ішемічного інсульту.

  • Створити математичну модель прогнозу наслідків інсульту в гострому періоді з урахуванням основних показників запально-нейроімунних порушень.

  • Розробити спосіб терапевтичної корекції локальних запальних порушень у гострому періоді ішемічного інсульту на основі порівняльної характеристики неспецифічних протизапальних препаратів та визначити показання для її призначення.

    Об'єкт дослідження.Гостре порушення мозкового кровообігу: ішемічний інсульт в гострому періоді; експериментальна фокальна перманентна ішемія.

    Предмет дослідження.Післяішемічне запалення та нейроавтосенсибілізація – гуморальні та морфофункціональні прояви, співставлення з неврологічним статусом (на тлі традиційної базисної та неспецифічної протизапальної терапії), показниками нейровізуалізації та мозковим кровотоком.

    Методи дослідження: клініко-неврологічне дослідження, магнітно-резонансна томографія, комп'ютерна томографія, ультразвукове дослідження стану гемодинаміки в екстра- та інтракраніальних судинах каротидного та вертебрально-базилярного басейнів, метод імуноферментного аналізу маркерів запалення та нейроавтосенсибілізації, метод створення експериментальної церебральної фокальної ішемії у щурів, світлооптична та електронна мікроскопія, морфометрія, статистичні методи.

    Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на основі дослідження маркерів запалення та мозкового пошкодження в ранні строки гострого періоду доведена можливість відображати тяжкість вихідного неврологічного дефіциту у хворих з ішемічним інсультом та встановлені оптимальні терміни їхнього визначення (для кожного показника). Встановлена залежність між вмістом маркера запалення в динаміці гострого періоду та наслідками інсульту, визначені терміни, в які спостерігається найбільш виражена кореляція між вмістом запального маркера та наслідками інсульту на 21-у добу. Доведено, що не стільки рівень показника клітинного пошкодження, або цитокінового маркера запалення при госпіталізації хворого (у 1-у добу), скільки його динаміка на 7-у добу впливає на наслідки інсульту.

    Вперше виявлено взаємозв'язок між неврологічними наслідками інсульту на 21-у добу та певною спрямованістю змін концентрації цитокінів у хворого, тобто ступенем дисбалансу про- та протизапальних цитокінів. Це дало підстави визначити відмінності між сприятливим та несприятливим перебігом інсульту.

    Вперше показано, що автоімунні реакції на НСБ в гострому періоді інсульту характеризуються певним рівнем та особливостями динаміки залежно від тяжкості неврологічних порушень; встановлено взаємозв'язок між ступенем відновлення неврологічних функцій та рівнем нейроавтосенсибілізації.

    Вперше вивчено внесок локально-запальних та нейроімунних реакцій у процес раннього неврологічного погіршення після ішемічного інсульту та охарактеризовано відмінності прогресуючого перебігу інсульту в перші дві доби після розвитку за вмістом маркерів запалення, рівнем мозкового клітинного пошкодження та гемодинамічними показниками.

    Вперше створена математична модель прогнозу наслідків інсульту в гострому періоді за допомогою множинного регресійного та дискримінантного аналізів з урахуванням основних показників запально-нейроімунних порушень.

    Вперше розроблено спосіб терапевтичної корекції локальних запальних порушень у гострому періоді ішемічного інсульту на основі порівняльної характеристики неспецифічних протизапальних препаратів та показано, що клінічний ефект асоціюється з її спроможністю регулювати цитокінові, гострофазово-запальні та нейроавтоімунні реакції.

    Практичне значення отриманих результатів. Встановлено, що показники запалення не тільки відображують вихідний ступінь тяжкості мозкового ураження, а й беруть участь у прогресуванні церебрального


  •