LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції запально-нейроімунних порушень у хворих на ішемічний інсульт

післяішемічного пошкодження; обмеження післяішемічного запалення поліпшує наслідки ішемічного інсульту в гострому періоді і цим зумовлена доцільність застосування протизапальної терапії в його ранні строки.

Показано, що процес раннього неврологічного погіршення після ішемічного інсульту відбувається за участю чинників локального запалення, визначені найважливіші з них та доведена необхідність їх своєчасної корекції.

Розроблено спосіб терапевтичної корекції локальних запальних порушень у гострому періоді ішемічного інсульту на основі порівняльної характеристики неспецифічних протизапальних препаратів, який дає змогу поліпшити ефективність лікування та наслідки гострого періоду, зокрема функціональні, за рахунок пригнічення запально-нейроавтоімунних порушень. Визначена категорія хворих, у яких найбільш доцільно застосування зазначеного способу лікування.

На основі аналізу даних клініко-неврологічного, інструментального та лабораторно-імунобіохімічного дослідження визначені показники, які відображують вихідну тяжкість неврологічного дефіциту, розмір вогнища, запально-нейроавтоімунний статус і корелюють з наслідками інсульту. Розроблена модель прогнозу ішемічного інсульту в його гострому періоді, яка дозволяє з високою точністю передбачити ступінь неврологічного дефіциту (в балах за шкалою NIHSS) та належність до категорії "поліпшення та без такого" в кінці гострого періоду.

Результати дослідження впроваджені в практику роботи неврологічних відділень Центральної міської лікарні м. Києва, міської клінічної лікарні №4 м. Києва, навчальний процес кафедри нервових хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою здобувача. Автором проведені аналіз наукової літератури за темою дисертаційної роботи, особисто сформульовані мета та завдання дослідження, розроблена програма дослідження, створено базу даних в програмі "ACCESS", вибрані методологічні підходи. Головним є вклад дисертанта в проведення комплексного клініко-неврологічного, інструментального, нейроімунологічного та експериментального дослідження. Автором самостійно проведений статистичний аналіз та обробка даних із застосуванням комп'ютерних програм, проаналізовані та узагальнені отримані результати, сформульовані основні положення та висновки; підготовлені та опубліковані результати дослідження.

Апробація. Матеріали дисертаційної роботи представлені: на 30-у Дунайському симпозіумі з неврології (25-28 серпня 1998 р., Кремс, Австрія), 32-у Скандинавському конгресі неврологів (10-13 червня 1999 р., Оулу, Фінляндія), науково-практичній конференції: "Нейроімунологія в неврології та нейрохірургії" (25-26 квітня 2000 р.), науково-практичній конференції, присвяченій 125-річчю ЦМКЛ (15-16 вересня 2000 р., Київ), науково-практичній конференції "Актуальные вопросы диагностики и лечения сосудисто-мозговой недостаточности и распространенного атеросклероза" (10-12 січня 2003 р., Свалява), на V Міжнародному симпозіумі "Актуальні питання неврології" (23-25 квітня 2003 р., Судак), Всеросійській науково-практичній конференції з міжнародною участю до 100-річчя від дня народження А.Г. Панова "Современное состояние проблемы нейроинфекций", XIV Всеросійській конференції "Нейроиммунология" (19-22 мая 2005 г., Санкт-Петербург), на засіданнях Київського міського науково-практичного товариства неврологів та нейрохірургів 26 листопада 2002 р. та 25 жовтня 2005 р., VIII Ювілейному з'їзді всеукраїнського лікарського товариства, присвяченому 15-річчю організації (21-22 квітня 2005 р., Івано-Франківськ), на Першому національному конгресі "Інсульт та судинно-мозкові захворювання" (14-15 вересня 2006 р., м. Київ), на I-у з'їзді судинних та ендоваскулярних хірургів України (16-18 листопада 2006 р., Київ) на Міжнародному медико-фармацевтичному конгресі "Ліки та життя" (7-10 лютого 2007 р., Київ), на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Когнітивна діяльність при старінні" (29-30 січня 2008 р., Київ).

Дисертація апробoвана і рекомендована до захисту апробаційною радою зі спеціальності "Нервові хвороби та психіатрія" Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 38 наукових праць, з яких 23 у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, в тому числі: 1 монографія (в співавторстві) та розділи в двох монографіях, 20 праць у наукових журналах, рекомендованих ВАК України, 10 – у матеріалах та збірниках тез наукових форумів; отримано 3 деклараційних патенти на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 345 сторінках друкованого тексту та складається зі вступу, огляду літератури, розділу про матеріали та методи дослідження, 7 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій. Роботу ілюстровано 75 таблицями, 82 рисунками і 18 мікрофотографіями. Бібліографічний список включає 497 джерел, серед яких 103 – кирилицею та 394 – латиницею.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


Матеріал та методи дослідження. Робота основана на результатах обстеження і лікування 463 хворих з ішемічним інсультом, що перебували в неврологічних клініках ЦМКЛ м. Києва і клінічної лікарні №4 м. Києва за період 1998-2006 рр.

Серед обстежених хворих, яким було проведено клініко-неврологічне, нейровізуалізаційне (магнітно-резонансно-томографічне або комп'ютерно-томографічне), імунобіохімічне та електрофізіологічне обстеження, 207 (44,7%) становили чоловіки і 256 (55,3%) жінки віком від 38 до 81 року, у середньому 62,30,45 роки.

У 396 (85,5%) хворих гостре порушення мозкового кровообігу розвинулось у каротидному басейні; з них у 227 (49%) – у лівому каротидному та 169 (36,5%) в басейні правої внутрішньої сонної артерії. У 208 (44,8%) хворих було ураження лівої середньої мозкової артерії (СМА), у 19 (4,2%) – лівої передньої мозкової артерії (ПМА). У 152 (32,8%) пацієнтів гостре порушення мозкового кровообігу відбулось в басейні правої СМА, у 17 (3,7%) – правої ПМА. Інфаркт у судинах вертебрально-базилярного басейну виявлявся в 67 (14,5%) спостережень.

Обстеження хворих проводили за загальним алгоритмом з використанням формалізованих карт, які в подальшому використовували для формування комп'ютерної бази даних за допомогою програми Microsoft Access 2000.

В дослідження включали пацієнтів, у яких з моменту розвитку перших симптомів церебральної катастрофи до госпіталізації в неврологічне відділення пройшло не більше 12 год.

Вираженість неврологічних розладів у хворих оцінювали за шкалою Національного Інституту здоров'я США (NIHSS – National Institute of Health Stroke Scale, USA) на 1-3-ю, на 7-у, 14-у, 21-у добу (Odderson I.R., 1999); повсякденну життєву активність і функціональні наслідки визначали за індексом Бартеля (Barthel D.W., 1965).

Хворим проводили загальноклінічні аналізи крові та сечі, біохімічні аналізи крові, досліджували показники гемостазу: концентрацію фібриногену та фібрину за методом Рутберга, проводили