LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції остеодефіцитних та мембранодеструктивних змін у хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу

проведення денситометрії у пацієнтів з НППОХ, зокрема молодого віку, у яких виявлені фактори ризику, дозволяє провести ранню діагностику остеопенічних змін для подальших профілактичних заходів, а у хворих з ОП внести певні корективи у лікувальну програму.

Отримані в нашому дослідженні дані свідчили, що, незважаючи на схильність пацієнтів з НППОХ до збереження або до збільшення кісткової маси (у пацієнтів до 50 років показники МЩКТ були більшими 1,0 г/см), відбувається достовірне (р<0,05) зменшення МЩКТ у пацієнтів віком 40-50 років і старше порівняно з молодшими віковими групами, тобто розвивається процес ОП. В середньому втрата кісткової маси складає 17 %. У віці до 50 років втрачається 9-11 % кісткової маси, після 50 років – 4-7 %. Ці дані підтверджуються показниками Young Adult % та Т. У групі хворих, старших від 50 років, відмічається стан остеопенії, показники Т нижчі –1,0. Встановлено, що у пацієнтів віком до 30 років протікання НППОХ поєднувалося з меншою МЩКТ, ніж у пацієнтів 31-40 років. Показник Т коливався від –0,7 до –1,0. У 84,5 % з них виявлялася остеопенія і ОП.

Аналіз результатів показників Age Matched (%) і Age Matched Z (SD) показав, що втрати кісткової маси при НППОХ з наростанням віку стосовно здорових людей аналогічного вікового проміжку практично такі ж, як при порівнянні з групою молодих здорових людей. В середньому цей показник склав 14 % проти 17 % відповідно. МЩКТ навіть в похилому віці залишається достатньо високою, що підтверджує висновок про схильність до збереження кісткової маси та високу МЩКТ при досліджуваній патології.

Враховуючи дані наукової літератури (П.А. Ревел, 1993), які вказують на різний перебіг ОП у осіб різної статі, нами проведений аналіз стану кісткової тканини при НППОХ окремо у чоловіків та жінок, з поділом жінок на групи за часом настання менопаузи. У жінок в пременопаузі показники МЩКТ вище 1,0 г/см. В менопаузі відбувається достовірна (р<0,05) втрата кісткової маси. Аналіз отриманих даних стану кісткової тканини у жінок з НППОХ у % стосовно молодих здорових людей показав дещо більшу втрату кісткової маси порівняно з показниками в цілому в обстежуваній групі, яка становила 9-10 %, показник Т знижувався до (-1,6)-(-2,0), що відповідає стану вираженої остеопенії і наближається до ОП. Рівень МЩКТ у чоловіків з НППОХ у групі до 40 років суттєво не відрізняється від такого в групі жінок в пременопаузі, в середньому він становить 1,122-1,235 г/см. Вікова втрата кісткової маси у них відбувається дещо повільніше, ніж у жінок. Ці дані підтверджувалися показниками Young Adult в %, що свідчили про втрату кісткової маси після 50 років на 6-7 % і показником Т, що досягав рівня остеопенії І ст.

Аналіз денситометричних показників стегнової кістки показав, що в зонах шийки та трикутника Варда, що характеризують у більшій мірі стан губчастої тканини, відмічається достовірне (р<0,05) зменшення МЩКТ після 50 років порівняно з пацієнтами 31-40 років, що є підтвердженням проблемності зони шийки стегна щодо можливості переломів. У ділянці тіла стегна виявлений високий рівень показників (від 1,10 до 1,26 г/см), що відповідає підвищеній мінеральній щільності з тенденцією до зниження лише в осіб старше 50 років.

Нами проаналізовано показники МЩКТ стегнової кістки у пацієнтів із нейродистрофічним синдромом, що в більшості випадків проявлявся коксартрозом, і без нього. Встановлено, що у пацієнтів з нейродистрофічним синдромом має місце швидша втрата кісткової тканини у стегновій кістці ураженої кінцівки, ніж без нього, тобто у них прогресує процес ОП. Показники BMD знаходилися в межах 0,688-1,040 г/см, тоді як у хворих без нейродистрофічних змін – 0,963-1,244 г/см. Показник Т в середньому становив від (-0,9) до (-1,5), що відповідає остеопенії І-ІІ ступеня, причому найбільше його зниження відмічено в ділянці шийки, трикутника Варда і трохантера, що свідчить про першочергову втрату губчатої кісткової тканини.

Нами виявлені різнонаправлені зміни МЩКТ у хворих з НППОХ. Встановлено, що нормальна МЩКТ відмічалася у 45 (34,5 %) хворих (21 – чоловіків і 24 жінок), підвищена МЩКТ – у 24 (18,3 %) хворих (12 чоловіків і 12 жінок). Важливим результатом проведеного аналізу стану кісткової тканини є виявлення вагомої групи пацієнтів, показники кісткової тканини яких знаходяться в зоні остеопенії та ОП 62 (47,3 %) пацієнтів. ОП діагностований нами у 34 (26,0 %) (17 чоловіків і 17 жінок), остеопенія – у 28 (21,3 %) (15 чоловіків і 13 жінок). Остеодефіцитні зміни виявлені у 44,6 % хворих з радикулопатією, 48,3 % з люмбоішіалгією та в 70,0 % пацієнтів з судинними корінцево-спінальними синдромами (табл. 1). У пацієнтів ІІ та ІІІ груп на фоні ОП виявляли компресійні переломи хребців (у 7 випадках).







Таблиця 1

Зміни мінеральної щільності хребців у хворих з НППОХ в залежності від клінічного варіанту

Мінеральна щільність хребців

Клінічний варіант НППОХ


радикулопатія

люмбоішіалгія

судинні корінцево-спінальні с-ми


Абс. кількість

%

Абс. кількість

%

Абс. кількість

%

Нормальна МЩКТ

23

35,4

20

35,7

2

20,0

Остеопенія

14

21,5

10

17,9

4

40,0

ОП

14

23,1

7

30,4

3

30,0

Підвищена МЩКТ

14

23,1

9

16,7

1

10,0



Нами проаналізовані можливі фактори ризику і особливості перебігу НППОХ у хворих з ОП. Стосовно статі встановлена однакова частота ОП, як у чоловіків, так і у жінок, хоча дані літератури свідчать, що саме жіноча стать є одним з факторів ризику виникнення ОП. Щодо віку пацієнтів, то ОП зустрічався у двох вікових категоріях: у хворих віком до 20 років, що страждали постійними поперековими болями, і у пацієнтів віком після 45 років. Вік хворих з нормальною МЩКТ становив 35-45 років. Тривалість захворювання у хворих з ОП склала (8,22,1) роки, тоді як при нормальній МЩКТ – (2,80,7) роки. У хворих з ОП попередньо відмічалося 4-5 загострень, а при нормальній МЩКТ лише 1-2. Причина загострень у 5 хворих з ОП з радикулопатією не встановлена, у 3 загострення виникло після незначного фізичного навантаження. У 2 пацієнтів клінічні симптоми виникли після проведення масажу і мануальної терапії і в наступному на КТ у них виявлено кісткові уламки у просвіті спинно-мозкового каналу. У хворих з нормальною МЩКТ радикулопатія виникала переважно після важкої фізичної праці. Нами проаналізовано наявність в анамнезі переломів кісток у пацієнтів з різною МЩКТ в анамнезі. З 15 випадків переломів кісток різної локалізації 12 були у пацієнтів із ОП і остеопенією і виникли у віці після 45 років під дією незначної травмуючої сили. Серед них в 5 випадках були переломи периферичних кісток і в 7 - переломи тіл хребців. У всіх хворих з компресійними переломами хребців клінічно