LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції порушень електролітовидільної функції нирок при хронічній серцевій недостатності

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ім. акад. М.Д. СТРАЖЕСКА





БОБРИШЕВ Костянтин Анатолійович




УДК 616.12-008.351.46-08:616.61+541.135




КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОРЕКЦІЇ

ПОРУШЕНЬ ЕЛЕКТРОЛІТОВИДІЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ НИРОК

ПРИ ХРОНІЧНІЙ СЕРЦЕВІЙ НЕДОСТАТНОСТІ





14.01.11 – Кардіологія





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук









Київ-2001


Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.


Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор КОЛОМІЄЦЬ Вікторія Володимирівна, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри внутрішніх хвороб № 2.


Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор ВОРОНКОВ Леонід Георгійович, Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, завідуючий відділом серцевої недостатності;


доктор медичних наук, професор ФУШТЕЙ Іван Михайлович, Запорізький державний інститут удосконалення лікарів МОЗ України, завідувач кафедри терапії № 2.


Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, кафедра кардіології та функціональної діагностики.



Захист відбудеться "27" листопада 2001 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України (03680, Київ, вул. Народного Ополчення, 5).



З дисертаціею можна ознайомитись у бібліотеці Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України за адресою: 03680, Київ, вул. Народного Ополчення, 5.



Автореферат розісланий "26" жовтня 2001 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Деяк С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хронічна серцева недостатність (ХСН) – закономірний наслідок більшості захворювань серцево-судинної системи – належить до числа тих медичних проблем сучасного суспільства, значущість яких давно набула соціального характеру. Вважається, що на ХСН страждає 1-2% населення індустріальних країн [Малая Л.Т., 2001]. Наприклад, у США налічується від 2 до 3 млн таких хворих, причому щорічно реєструється біля 400 000 нових випадків [Дзяк Г.В. і співавт., 1999]. Прогноз при ХСН вкрай несприятливий: загальне 5-річне виживання хворих дорівнює 30-40%, а щорічна летальність пацієнтів IV функціонального класу (ФК) складає 50%, що може бути зіставлено з прогнозом, притаманним злоякісним новоутворенням [Воронков Л.Г., 2001; Awan N.A., Mason D.T., 1996].

Патогенез ХСН надто складний, оскільки для неї притаманне порушення багатьох видів обміну речовин, проте провідними, що визначають клінічні риси захворювання, є розлади водно-електролітного балансу, для якого властиво як надлишкове надходження в організм натрію та води, так і недостатнє їхнє виведення серцевою ниркою. Це супроводжується порушеннями обміну калію, що тісно зв'язаний з метаболізмом натрію. Необхідно відзначити, що розлади обміну електролітів і води при ХСН багато в чому опосередуються надлишковою нейрогуморальною активацією. Найбільш істотна роль в ініціації та закріпленні водно-електролітного дисбалансу надається ренін- ангіотензиновій системі (РАС) [Амосова Е.Н., 1997]. Тому здається перспективним вивчення впливу на водно-електролітний обмін засобів, що блокують РАС, особливо при їх комбінованом застосуванні [Визир В.А., Березин А.Е., 2000], що дозволить пригнічувати цю систему на різних рівнях.

Водночас існує ряд все ще невирішених проблем. Так, відомо, що при важкій ХСН може виникнути феномен ренін-залежного функціонування нирок [Echemann M. і співавт., 2000], що зумовлює зниження клубочкової фільтрації на тлі прийому інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) [Packer M., Cohn J.N., 1999]. Це інколи сприяє прогресуванню декомпенсації ХСН і примушує скасовувати призначений препарат. З іншого боку, існують дані, згідно з якими використання в цій ситуації антагоністів рецепторів ангіотензину II (АРА) не погіршує функціонування серцевої нирки [Скворцов А.А., Челмакина С.М., 1999]. Проте механізми формування ренін-залежної діяльності нирок при ХСН досі не вивчені, внаслідок чого не визначені й маркери, що дозволять проводити диференційовану терапію інгібіторами АПФ і АРА.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота вико-нувалась відповідно до основного плану НДР Донецького державного медичного університету як фрагмент теми "Розробка ефективних методів фармаколо-гічної корекції порушень функції ендотелію судин та органів-мішеней при артеріальній гіпертензії і хронічній серцевій недостатності" (№ Держреєстрації 0100U000009). Автор є співвиконавцем теми.

Мета і задачі дослідження. Основна мета дослідження – поліпшення якості життя і підвищення толерантності до фізичного навантаження хворих на ХСН шляхом розробки патогенетично обгрунтованої диференційованої корекції водно-електролітних розладів різного ступеня важкості.

Відповідно до цього були сформульовані наступні задачі:

1. Вивчити стан водно-електролітного обміну, гуморальний профіль, толерантність до фізичного навантаження і якість життя хворих на ХСН різного ступеня важкості.

2. Оцінити вплив блокаторів РАС (інгібітора АПФ еналаприлу і АРА лозартану) на клінічний, гуморальний та функціональний статус хворих на ХСН різного ступеня важкості.

3. Розробити індивідуалізовані показання для призначення блокаторів РАС в залежності від ступеня важкості ХСН і гуморального статусу пацієнтів.

4. Вивчити вплив b-адреноблокатора метопрололу на сольовий апетит, виведення нирками води і електролітів, толерантність до фізичного навантаження і якість життя при ХСН різного ступеня важкості.

5. Оцінити вплив багаторівневої нейрогуморальної блокади, що включає диференційоване призначення еналаприлу, лозартану та метопрололу, на водно-сольовий обмін, гормональний профіль, якість життя і толерантність до фізичного навантаження хворих на ХСН.

Об'єкт дослідження. Хронічна серцева недостатність різного ступеня важкості.

Предмет