LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції порушень натрійуретичної функції нирок в терапії артеріальної гіпертензії у хворих на остеоартроз

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




ЗЕЙДАН Ісса Зейдан

УДК 616.12–008.331.1+616.72–002:.616.6]–08-092

Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції порушень натрійуретичної функції нирок в терапії артеріальної гіпертензії у хворих на остеоартроз



14.01.02 – внутрішні хвороби






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук





Луганськ-2003

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України.


Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор КОЛОМІЄЦЬ Вікторія Володимирівна,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри внутрішніх хвороб № 2.


Офіційні опоненти:

доктор медичних наук Боброва Олена Володимирівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри кардіології та функціональної діагностики


доктор медичних наук, професор Ігнатенко Григорій Анатолійович,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2


Провідна установа:

Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України (м.Київ), кафедра госпітальної терапії № 2.


Захист відбудеться 07.11.2003 року о __14____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.600.01 при Луганському державному медичному університеті МОЗ України (91045 м.Луганськ, кв.50-річчя Оборони Луганська, 1; тел. 54-85-57).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Луганського державного медичного університету МОЗ України за адресою: 91045 м.Луганськ, кв.50-річчя Оборони Луганська, 1.


Автореферат розісланий 05.09.2003 р.






Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор _______________________Коломієць В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Остеоартроз (ОА) - найбільш поширене ревматичне захворювання, яким страждає до половини населення в віці старше 50 років [Коваленко В.М. і співавт., 2002; Коваленко В.М., Шуба Н.М., 2001; Дзяк Г.В., 2002; Насонова В.А., Фоломеева О.М., 2000]. У 80% випадків ОА сполучається з іншими захворюваннями, з яких перше місцепосідає артеріальна гіпертензія (АГ) [Князева М.В., 2001].АГ є причиною більше

половини випадків смерті від серцево-судинних захворювань [Кобалава Ж.Д., Котовская Ю.В., 2001; Свіщенко Є.П., Коваленко В.М., 2001; Сіренко Ю.М. і співавт., 2003]. Для її характеристики найбільш адекватним є добовий ритм артеріального тиску (АТ), тому що він повно відображає коливання і регуляцію АТ, а його порушення сприяють розвитку ураження органів-мішеней [Сіренко Ю.М. і співавт., 2002; Зелвеян П.А. і співавт., 2001]. Суглобовий синдром, що супроводжує ОА, може впливати на добовий ритм АТ, оскільки може розглядатися як стресорний фактор, що опосередується активацією ренін-ангіотензинової системи (РАС) і альфа-адренергічною стимуляцією. Водночас ефективне лікування суглобового синдрому сприяє усуненню його стресорного впливу [Князева М.В., 2001].

Суглобово-м'язовий біль, що супроводжує ОА, примушує хворих регулярно приймати нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), що є

препаратами, які найбільш широко використовуються в усьому світі [Викторов А.П., 2002; Коваленко В.М., Шолохова Л.Б., 2001]. Для лікування суглобового синдрому сьогодні використовують різні НПЗП – неселективні інгібітори циклооксигенази (ЦОГ) і в різному ступені селективні інгібітори ЦОГ-ІІ [Шуба Н.М. і співавт., 2000; Giuliano F., 2001; Kalajdzic T., 2002; Li S., 2001].

Вивчення АГ, зокрема змін добового профілю АТ, що визначає прогноз у хворих з АГ, на тлі ОА і на тлі терапії НПЗП проводиться недостатньо, а механізми цих порушень не визначені [Насонов Е.Л. і співавт., 1998].

Додатково до безпосереднього впливу на судини НПЗП можуть змінювати АТ, впливаючи на різноманітні ниркові механізми його регуляції через широкий спектр простагландинзалежних механізмів. Відомо, що простагландини (ПГ) беруть участь в регуляції тонусу аферентної і еферентної артеріоли ниркового клубочка, протидіючи констриктивному впливу ангіотензину II. Між ангіотензином II і ПГ є тісний взаємозв'язок: ангіотензин II стимулює синтез ПГ, полегшуючи вивільнення арахідонової кислоти, яка перетворюється під дією ЦОГ на ПГ, що стимулюють синтез реніну в юкстагломерулярному

апараті нирок [Breyer M.D., Breyer R.M., 2000; Clish C.B. і співавт., 2001; Imig J.D., 2000]. Дія ПГ дозволяє підтримувати нирковий кровотік (НК) в умовах високої активності РАС. Блокада синтезу ПГ, що нейтралізують судинозвужувальні ефекти ангіотензину II, норадреналіну і стимуляції

а-адренергічних рецепторів, порушує ці взаємодії і може викликати нічим

нестримувану вазоконстрикцію гломерулярних судин, порушення НК і зміни процесів фільтрації і реабсорбції [Stichtenoth D.O., Frolich J.C., 2000; Cangiano J.L. і співавт., 1999; Purdy K.E., Arendshorst W.J. , 1999]. Затримка натрію і

води може впливати на рівень АТ [Алмазов В.А., Шляхто Е.В., 1999.; Granger J.P. і співавт., 2002; Gross J.M. і співавт., 1999]. Блокада РАС при виключенні простагландинового модуля уявляється найбільш раціональною в терапії АГ. Тимчасом використання інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) не забезпечує адекватного контролю АТ в умовах блокади синтезу ПГ у всіх хворих [Thakur V., і співавт., 1999; Pritchard G., і співавт., 1997]. Проте, причини зниження їх ефективності у частини хворих незрозумілі, а шляхи його подолання не розроблені.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Робота виконувалась за основним планом НДР Донецького державного медичного університету як фрагмент теми "Розробка ефективних методів

фармакологічної корекції порушень функції ендотелію судин та органів-мішеней при артеріальній гіпертензії і хронічній серцевій недостатності" (№ Держреєстрації 0100U000009; шифр УН 00.02.12). Автор є співвиконавцем теми.

Мета і задачі дослідження. Основна мета дослідження – оптимізація

добового ритму АТ у хворих на АГ з супутнім ОА шляхом розробки

ефективних методів корекції суглобового синдрому, порушень ниркової

гемодинаміки і натрійуретичної функції нирок, що зумовлені модуляцією

синтезу ПГ, за допомогою різнорівневої блокади РАС.

Відповідно до цього були сформульовані наступні задачі:

1. Вивчити добовий профіль АТ, центральну і ниркову гемодинаміку, натрійуретичну функцію нирок, синтез ПГ і вплив на них суглобового синдрому у хворих на АГ з супутнім ОА.

2. Охарактеризувати зміни добового ритму АТ, центральної і ниркової гемодинаміки, натрійуретичної функції нирок на тлі лікування інгібітором АПФ еналаприлом хворих на АГ з супутнім ОА.

3. Оцінити вплив неселективного інгібітора ЦОГ диклофенаку натрію на суглобовий синдром, ангигіпертензивний ефект еналаприлу, центральну і

ниркову гемодинаміку,