LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції порушень натрійуретичної функції нирок в терапії артеріальної гіпертензії у хворих на остеоартроз

натрійуретичну функцію нирок у хворих на АГ з ОА.

4. Дослідити вплив специфічного інгібітора ЦОГ-II німесуліду на

суглобовий синдром, антигіпертензивний ефект еналаприлу, центральну і ниркову гемодинаміку, натрійуретичну функцію нирок у хворих з АГ на тлі ОА.

5. Обгрунтувати можливість корекції порушень натрійуретичної функції нирок, центральної і ниркової гемодинаміки і добового ритму АТ, що

виникають на тлі терапії НПЗП у хворих на АГ з супутнім ОА, за допомогою різнорівневої блокади РАС.

Об'єкт дослідження. Патогенез порушень добового профілю АТ у

хворих на АГ з супутнім ОА на тлі нестероїдної протизапальної терапії.

Предмет дослідження. Порушення добового профілю АТ, ниркової

гемодинаміки і натрійуретичної функції нирок на тлі нестероїдної

протизапальної терапії та їх корекція.

Методи дослідження. Добовий ритм АТ вивчали за допомогою добового моніторування АТ. Параметри гемодинаміки, систолічну і діастолічну функції лівого шлуночка (ЛШ) оцінювали за допомогою ехокардіографії. НК

оцінювали ультразвуковою доплерографією. Активність реніну плазми (АРП), екскрецію ПГ з сечею визначали радіоімунним методом. Швидкість

клубочкової фільтрації (ШКФ) вимірювали за кліренсом ендогенного

креатиніну, концентрацію якого в крові та сечі визначали на

спектрофотометрі. Концентрацію в крові та сечі натрію вимірювали на

полум'яному фотометрі. Стан уражених ОА суглобів характеризували за

допомогою клінічних (бальна оцінка больового, запального і суглобового індексів), інструментальних (гоніометрія, рентгенографія) і лабораторних

(загальний аналіз крові, С-реактивний білок) методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше отримана

характеристика добового профілю АТ при АГ на тлі ОА. Вперше показано

негативний вплив суглобового синдрому на рівень і вариабельність денного систолічного АТ (САТ). Вперше встановлений феномен

простагландинзалежності, що є предиктором порушень регуляції АТ у хворих, що приймають НПЗП – неселективні інгібітори ЦОГ,- вивчені його механізми і клінічні прояви. Вперше патогенетично обгрунтована доцільність різнорівневої блокади РАС для корекції натрійуретичної функції нирок і

регуляції АТ у хворих на АГ, що отримують НПЗП. Підтверджено однаковий суглобовий ефект німесуліду і диклофенаку натрію у хворих на ОА. Вперше виявлена оптимізуюча дія німесуліду на добовий ритм АТ у хворих на АГ з супутнім ОА. Підтверджений менший вплив німесуліду в порівнянні з

диклофенаком натрію на ниркову гемодинаміку, натрійуретичну функцію і АТ. Набули подальший розвиток уявлення про механізми поліпшення натрійуретичної функції нирок і регуляції АТ під впливом різнорівневої

блокади РАС.

Практичне значення одержаних результатів. Доведена доцільність

добового моніторування АТ у хворих на АГ, що вживають НПЗП. Уточнені показання до призначення неселективних і селективних інгібіторів ЦОГ у

хворих на ОА у сполученні з АГ. Обгрунтована доцільність призначення блокаторів РАС у хворих з АГ на тлі ОА. Визначені показання до комбінованої терапії еналаприлом і лозартаном у хворих на АГ з супутнім ОА в період лікування НПЗП. Основні результати проведеного дослідження впроваджені в практику Донецької клінічної міської лікарні № 3, Інституту невідкладної і відновлюваної хірургії (м.Донецьк), Луганської обласної клінічної лікарні, Вінницького обласного спеціалізованого диспансера радіаційного захисту населення, міської клінічної лікарні № 10 і Запорізької обласної клінічної лікарні, Чернівецького обласного кардіологічного диспансера, Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного диспансера, в навчальний процес Донецького, Вінницького, Запорізського та Луганського державних медичних університетів, Буковинської державної медичної академії, що підтверджено актами про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в одержання результатів наукових досліджень є основним і складається з обстеження хворих на АГ з супутнім ОА в процесі спостереження і лікування, проведення і аналізу добового моніторування АТ, вивчення гемодинаміки, функції нирок, стану суглобів, статистичної обробки і аналізу результатів. Особисто оформлена дисертаційна робота, підготовлені до друку результати дослідження. Особисто здійснено узагальнення отриманих результатів, формулювання положень, висновків і практичних рекомендацій роботи, що виносяться на захист. Дисертантом не були використані ідеї або розробки співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені і обговорені на наукових конференціях: Українській науково-практичній конференції "Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми" (Київ, 2002); III Міжнародній медичній конференції студентів та молодих учених "Медицина - Здоров`я - XXI сторіччя" (Дніпропетровськ, 2002); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції (з міжнародною участю) "Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов" (Харків, 2002); Центрально-Азіатському конгресі кардіологів тюркомовних країн (Бішкек, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Сучасні аспекти діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів" (Вінниця, 2003), на спільному засіданні кафедр внутрішніх хвороб № 2 і № 1, пропедевтики внутрішніх хвороб №1 і № 2.

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 7 статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України (з них 3 – одноосібні): в 6 статтях в наукових журналах "Український кардіологічний журнал" (1), "Український медичний часопис" (1), "Ліки України " (1), "Український медичний альманах" (1), "Вісник проблем біології і медицини" (1), "Вісник Вінницького державного медичного університету" (1), в 1 статті в збірнику статей, в матеріалах наукових конференцій (9), в тому числі за кордоном – 2.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 183 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що на 30 сторінках містить 261 джерело (81 кирилицею і 180 латиницею). Робота ілюстрована 31 таблицею і 7 рисунками. Таблиці та рисунки займають 3 повних сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. 60 хворих на гіпертонічну хворобу II стадії (за класифікацією ВООЗ і Українського наукового товариства кардіологів), 36 жінок і 24 чоловіка у віці від 40 до 65 років, в середньому 55,33,4 роки, з давністю захворювання в середньому 13,22,8 роки склали контрольну групу. 125 хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії із супутнім ОА колінних суглобів, 70 жінок і 55 чоловіків у віці від 42 до 64 років, у середньому 56,94,1 роки, з давністю захворювання в середньому 12,52,9 роки склали основну групу. Давність ОА склала 5-20 років, у середньому 11,33,8 роки. Хворі обох груп не відрізнялися за статтю, віком, давністю АГ і вираженістю гіпертрофії міокарда ЛШ.

Усі пацієнти проходили стандартне загальноклінічне обстеження (фізикальне, збирання анамнезу, інструментальні і