LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції порушень натрійуретичної функції нирок в терапії артеріальної гіпертензії у хворих на остеоартроз

лабораторні дослідження). Для виключення ренальної гіпертензії вивчали анамнез, об'єктивні дані, стан серцево-судинної системи і нирок, що включав фільтраційну (проба Реберга), концентраційну (проба Зимницького) функцію, ультразвукове дослідження і повторні аналізи сечі.

Хворі основної групи, що отримували диклофенак натрію, були розподілені на дві підгрупи. У 64 хворих на тлі такої терапії не спостерігалося змін показників добового моніторування АТ (ДМАТ), тому ми назвали їх простагландиннезалежними (ПГНЗ), а у 31 хворого (24,2%) відмічене достовірне погіршення показників ДМАТ, і вони названі простагландинзалежними (ПГЗ).

Обстеження проводили до і після 14-денного прийому еналаприлу (ренітек, "MSD", США) у добовій дозі 20-40 мг, а потім 10-денного прийому 50 мг диклофенаку натрію (диклоберл "Berlin Chemie, Menarini-Group") 2 рази на день, або після 10-денного прийому 100 мг німесуліду (німесил, "Berlin Chemie, Menarini-Group") 2 рази на день на тлі лікування еналаприлом, а у пацієнтів із ПГЗ і на тлі 10 денного лікування комбінацією еналаприлу з лозартаном (козаар, "MSD", США) в дозі 50 мг 1 раз на добу.

Вираженість суглобового синдрому оцінювали за больовим, суглобовим і запальним індексами в балах ( 0 – симптом відсутній; 1 бал – виражений сла-бо; 2 бали – помірно; 3 бали – значно). Інтенсивність болю визначали також за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) в мм. Вимірювання обмеження ампліту-ди рухів в суглобах проводили гоніометром і оцінювали в балах: 0 – відсут-ність обмеження рухів; 1 бал – мінімальне обмеження (5-150); 2 бали – помірне обмеження (16-300); 3 бали – значне обмеження (більше 300). Наявність реак-тивного синовіту діагностували за об'єктивними, суб'єктивними і лаборатор-ними ознаками. Для оцінки функціонального стану хворих на ОА використо-вували альгофункціональний індекс Лекена.

Добовий ритм АТ вивчали за допомогою апарату "Кардиотехника-4000 АД" ("Инкарт", Росія). Центральну гемодинаміку і кардіодинаміку ЛШ оцінювали на ультразвуковому апараті "Aloka SSD 870" (США), НК - на соно-графічній системі "Siemens" (Німеччина), загальну (ЗРН), еферентну (ЕРН) і аферентну (АфРН) резистентність нирок розраховували за формулами D.Go-mez [Шюк О., 1981].Для оцінки натрійуретичної функції нирок визначали до-бову екскрецію натрію (ENa) нирками, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) і канальцеву реабсорбцію (RNa) і фільтраційний заряд натрію (ФЗNa). Концентрацію натрію в плазмі крові і сечі вимірювали методом полум'яної фотометрії на апараті "Цейс-3", креатиніну в плазмі крові і сечі - на спектро-фотометрі СФ-4А. АРП визначали радіоімунним методом з використанням на-бору "Immunotech Angiotensin I RIA kit" (Чехія). Величину АРП - 0,7 - 2,2 нг/(мл х г) оцінювали як нормальну, менше 0,7 нг/(мл х г) - низьку, більше 2,2 нг/(мл х г) - високу. Добову ниркову екскрецію ПГЕ2 і 6-keto-ПГF1alpha (ПГI2-простациклін) вимірювали радіоімунним методом за допомогою набору "Clinical Assay" (США).

Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою пакету програм Microsoft Excel та програми "Біостатистика 4.03" (США).

Результати дослідження та їх обговорення. У хворих основної групи виявлений гонартроз – I-ої (17 осіб), II-ої (87 осіб) і III-ої (21 особа) рент-генологічної стадії. Запальний компонент у вигляді реактивного синовіту ви-явлений у 7 хворих. Альгофункціональний індекс Лекена в середньому складав 10,62,5 бали і свідчив про помірну тяжкість ОА.

Розподіл хворих за добовим ритмом АТ, тобто ступенем нічного зниження (СНЗ) АТ, в обох групах був майже однаковим: особи з нормальним, в межах 10-20%, СНЗ АТ вночі - "dippers" склали в контрольній і основній групах, відповідно, 13,3% і 16,0% (p=0,5), хворі з недостатнім (від 0 до 10 %) СНЗ АТ вночі "non-dip-pers" – 58,3 і 56,8% (p=0,8), хворі зі стійким підвищенням нічного АТ, що перевищує денний, "night-peakers" – 23,3% і 21,6% (p=0,7), хворі з надлишковим СНЗ АТ – 5,0% і 5,6%. Середньодобовий САТ у хворих з ОА дещо (на 5,82,2 мм рт.ст.) ви-щий (p<0,05), ніж у хворих без ОА (Табл.1). Ця різниця зумовлена підвищенням

Таблиця 1

Динаміка показників добового ритму артеріального тиску у хворих на артері-альну гіпертензію з супутнім ОА і без ОА на тлі лікування еналаприлом

Показники ДМАТ

Хворі на АГ

(n=60)

Хворі на АГ з ОА (n=125)


До лікування

Після

лікування еналаприлом

До

лікування

Після

лікування еналаприлом

Доба

САТ, мм рт.ст.

153,81,4

133,31,2*

159,61,4#

135,61,3*

ДАТ, мм рт.ст

93,41,1

80,81,1*

95,12,0

83,11,2*

ВАР САТ, мм рт. ст.

12,10,6

11,80,4

13,50,5

12,90,4

ІЧ САТ, %

71,86,3

50,54,9*

87,55,8

47,14,4*

ІЧ ДАТ, %

54,14,2

40,63,4*

54,64,8

41,73,1*

ІП САТ, мм рт.ст./г

393,144,0

302,430,6*

471,240,8

306,929,3*

ІП ДАТ, мм рт.ст./г

249,934,1

174,018,4*

301,439,6

169,017,1*

День

САТ, мм рт.ст.

154,51,8

138,81,3*

162,72,1#

137,91,1*

ДАТ, мм рт.ст.

96,21,3

85,71,0*

96,81,8

87,41,2*

ВАР САТ, мм рт.ст.

12,90,5

13,00,6

16,00,8#

14,60,8

Ніч

САТ, мм рт.ст.

135,51,3

114,81,0*

137,21,8

113,11,3*

ДАТ, мм рт.ст.

76,31,6

63,71,5*

79,72,0

65,21,6*

Примітки: 1)*- достовірно на порівняння з показником до лікування

еналаприлом (p<0,05)

2)# - достовірно на порівняння з показником у хворих на АГ

(p<0,05)

середньоденного САТ, середня величина якого у хворих з ОА на 8,23,3 мм рт.ст. перевищувала (p<0,05) цей показник у хворих контрольної групи. Середньонічний САТ, середньодобовий, середньонічний і середньоденний діастолічний АТ (ДАТ) не відрізнялись в обох групах. Найбільш помітно в обстежених групах відрізнялась вариабельність (ВАР) денного САТ, що є важливішою детермінантою уражень при АГ органів-мішеней: у хворих з ОА вона була достовірно(p<0,05) вища (на 10,7%) за допустимий рівень і змінювалась в залежності від вираженості суглобового синдрому. Дійсно, середня ВАР денного САТ у хворих з тяжкістю ОА за сумою всіх індексів суглобового синдрому (больового, суглобового, запального і обмеження рухомості суглоба) більше 10 балів (16,60,8 мм рт.ст.) достовірно

(p<0,01) перевищувала середню ВАР денного САТ (12,10,5 мм рт.ст.) у хворих з тяжкістю ОА за