LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції порушень синтезу оксиду азоту з метою нефропротекції при артеріальній гіпертензії

ендотеліальний синтез NO та функцію ендотелію судин у хворих на ЕГ та їхній взаємозв'язок з розладами ниркової гемодинаміки.

  • Проаналізувати зміни добового ритму АТ, центральної та ниркової гемодинаміки, рівня МАУ у хворих на ЕГ на тлі лікування інгібітором АПФ еналаприлом.

  • Дослідити системний та нирковий ендотеліальний синтез NO та функцію ендотелію судин у хворих на ЕГ на тлі лікування інгібітором АПФ еналаприлом.

  • Оцінити нефропротекторну дію антигіпертензивної терапії, що включає блокаду ренін-ангіотензинової (РАС) і симпато-адреналової системи (САС) за допомогою інгібітору АПФ еналаприлу та селективного бета-адреноблокатору метопрололу у хворих на ЕГ.

  • Оцінити антигіпертензивний і нефропротекторний ефект комбінованої терапії інгібітором АПФ еналаприлом та селективним бета-адреноблокатором небівололом у хворих на ЕГ.

    Об'єкт дослідження. Нефропротекція у хворих на есенціальну гіпертензію.

    Предмет дослідження. Стан ниркової та центральної гемодинаміки, рівень МАУ, нирковий і системний синтез NO, ступінь дисфункції ендотелію, порушення добового профілю АТ та їх корекція за допомогою різних схем антигіпертензивної терапії.

    Методи дослідження. Загальноклінічні, анамнестичні; добове монітору-вання АТ; електрокардіографія, ехокардіографія для визначення параметрів кардіо- і гемодинаміки, ультразвукова доплерографія ниркової артерії, а також плечової артерії на тлі реактивної гіперемії; лабораторні (визначення ШКФ за кліренсом ендогенного креатиніну), спектрофотометричні, тест-система для визначення добової екскреції альбумінів; розрахункові; статистичні.

    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше показано у частини хворих на ЕГ значення переваги еферентного гломерулярного опору над аферентним тонусом ниркових судин в розвитку гіпертензивної нефропатії.

    Вперше доведений зв'язок між зниженим ендотеліальним нирковим синтезом NO і підвищенням еферентної резистентності нирок у хворих на ЕГ.

    Вперше встановлено, що недостатня нефропротекторна ефективність еналаприлу зумовлена глибоким порушенням синтезу NO ендотелієм нирок.

    Вперше патогенетично обґрунтована доцільність корекції порушеного ниркового ендотеліального синтезу NO в підвищенні нефропротекторної ефективності антигіпертензивної терапії.

    Вперше доведена нефропротекторна ефективність комбінованої антигіпертензивної терапії, що включає блокаду РАС, САС і стимуляцію ниркового синтезу NO.

    Підтверджений зв'язок між недостатнім ступенем нічного зниження АТ та ураженням нирок.

    Поглиблені уявлення про негативний вплив зниженого ниркового синтезу NO на добовий ритм АТ.

    Практичне значення одержаних результатів. Встановлені критерії, що визначають недостатню ефективність антигіпертензивної терапії в попереджен-ні ураження нирок. Запропонована комбінована антигіпертензивна терапія, що включає блокаду РАС, САС і стимуляцію ниркового синтезу NO та забезпечує попередження гіпертензивного ураження нирок. Доведена доцільність визна-чення стану ниркової гемодинаміки і синтезу NO у хворих на ЕГ. Визначені показання для комбінованої терапії еналаприлом і небівололом у хворих на ЕГ.

    Впровадження результатів дослідження в практику. Основні результати проведеного дослідження впроваджені в лікувальну практику центральної міської клінічної лікарні №3 та міської лікарні №18 м. Донецька, терапевтичної клініки Інституту невідкладної і відновної хірургії (ІНВХ) ім. В.К. Гусака АМН України, спеціалізованої МСЧ №12 м. Харкова, 3-ї міської клінічної поліклініки м. Полтави, Чернівецького обласного клінічного кардіологічного диспансеру; в навчальний процес Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Луганського державного медичного університету МОЗ України, Харківського державного медичного університету МОЗ України, Української медичної стоматологічної академії МОЗ України, Буковинського державного медичного університету МОЗ України.

    Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений інформаційно-патентний пошук, визначені мета та задачі роботи. Виконане клінічне та функціональне обстеження хворих на ЕГ та осіб контрольної групи, проведене спостереження та лікування, добове моніторування АТ і його аналіз, вивчення центральної та ниркової гемодинаміки, функціонального стану ендотелію та нирок. Лабораторні дослідження рівнів МАУ, метаболітів NO, ШКФ проведені при особистій участі автора. Автором було запропоновано і обґрунтовано метод підвищення ефективності лікування АГ на тлі зниженого ендотеліального синтезу NO. Самостійно проведена статистична обробка отриманих даних, теоретичний аналіз й узагальнення результатів дослідження. Особисто оформлена дисертаційна робота, підготовлені до друку матеріали за результатами дослідження. Особисто здійснено формулювання положень, висновків і практичних рекомендацій роботи, які виносяться на захист.

    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені і обговорені на науково-практичних конференціях: „Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії в Україні" (Київ, 2004); „Діагностика та лікування ураження серця та нирок при артеріальній гіпертензії" (Харків, 2004); „Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування" (Івано-Франківськ, 2005); „IX Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених" (Тернопіль, 2005); „Достижения отечественной кардиологии" (Москва, 2005); „Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії" (Київ, 2006).

    Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 праць, в тому числі: 7 в спеціалізованих фахових виданнях, затверджених ВАК України (з них 3 без співавторів), 9 – в матеріалах наукових конгресів, конференцій, тезах доповідей; отримано деклараційний патент України на корисну модель.

    Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 180 сторінках друкованого тексту та складається з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який на 37 сторінках містить 372 джерела (151 кирилицею та 221 латиницею). Робота ілюстрована 23 таблицями та 14 рисунками.

    Основний зміст роботи

    Матеріали та методи дослідження. Первинне обстеження проведене у 244 хворих на АГ різного ступеня важкості в віці від 29 до 74 років та у 32 практично здорових добровольців (18 жінок і 14 чоловіків) в віці від 35 до 64 років (в середньому 50,34,1 роки) без ознак гіпертонічної хвороби (ГХ) та інших захворювань


  •