LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції порушень синтезу оксиду азоту при лікуванні хворих на стенокардію напруги на тлі хронічного обструктивного бронхіту

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ





ТЮРІНА СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА




УДК 616.12-005.4: 616.233 – 002




КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СТЕНОКАРДІЮ НАПРУГИ НА ТЛІ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО БРОНХІТУ





14.01.02 – внутрішні хвороби





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук











Луганськ – 2003

Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України


Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Коломієць Вікторія Володимирівна, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри внутрішніх хвороб № 2.


Офіційні опоненти:

член-кор. АМН України, доктор медичних наук, професор Синяченко Олег Володимирович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 1;

доктор медичних наук, професор Фуштей Іван Михайлович, Запоріжзький державний інститут удосконалення лікарів МОЗ України, завідувач кафедри терапії № 2.


Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, кафедра кардіології та функціональної діагностики.


Захист відбудеться "20" червня 2003 року о 800 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.600.01 при Луганському державному медичному університеті МОЗ України (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1).


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського державного медичного університету (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1).



Автореферат розісланий "19" травня 2003 року.



Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор медичних наук,

професор КоломієцьВ. І.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності населення України (Мала Л. Т. і співавт., 1999). Провідне місце в структурі цієї патології посідає ішемічна хвороба серця (ІХС), яка є найбільш частою причиною втрати трудових ресурсів у нашій країні (Амосова К. М., 1998; Дзяк Г. В. і співавт., 2000). Так, смертність від ІХС дорівнює 476,0 на 100 000 населення, що більш ніж у 4 рази вище аналогічного показника в Євросоюзі. Щорічно реєструється понад 500 000 нових випадків цього захворювання (Лутай М. І., Дорогий А. П., 2002). Хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) також є вельми розповсюдженою хворобою (Ковальчук Р. М. і співавт., 2003; Hurd S., 2000). Захворюваність на ХОБ постійно зростає і складає в дорослій популяції України 25-30% (Фещенко Ю. І., 2002). Такі фактори ризику, як паління і літній вік, є спільними для обох захворювань (Barbera J. і співавт., 2001). Тому постійно збільшується кількість випадків сумісного перебігу ІХС і ХОБ. Наприклад, серед літніх осіб ІХС на тлі ХОБ діагностується в 62% (Полівода С. М. і співавт., 1998). Невипадково сумісний перебіг ІХС і ХОБ називають "хворобою століття" (Козлова Л. І. і співавт., 2001).

Актуальність теми. Лікування ІХС з супутнім ХОБ є вкрай складною проблемою клінічної медицини (Терещенко С. М. і співавт., 2000). З одного боку, β-адреноблокатори, базисні засоби лікування ІХС, викликають погіршення бронхіальної прохідності й тому протипоказані при ХОБ (Чучалін О. Г., 1998). З іншого боку, необхідні для терапії ХОБ β-адреноміметики, М-холіноблокатори і метилксантини підвищують ризик виникнення інфаркту міокарда в пацієнтів з ІХС (Au D. і співавт., 2000). Проте виключення β-адреноблокаторів з терапії хворих на ІХС і супутній ХОБ зумовлює підвищення ризику їхньої смерті на 40%, а відмовлення від використання бронходилататорів спричинює прогресування дихальної недостатності (Gottlieb S. і співавт., 1998). Отже, необхідна розробка таких засобів терапії, використання яких було б патогенетично обґрунтовано при обох захворюваннях (Altose M., 2003). Одним з таких спільних патогенетичних механізмів при ІХС і ХОБ є порушення синтезу оксиду азоту (NO) в організмі. Недостатня продукція NO, по-перше, викликає ендотеліальну дисфункцію коронарних артерій і тим самим погіршує перебіг ІХС, а по-друге, зменшує бронхіальну прохідність при ХОБ (Коваленко В. М. і співавт., 2002; Синяченко О. В., Звягіна Т. В., 2001). Це дозволяє припустити, що у хворих на ІХС з супутнім ХОБ засобами вибору можуть бути препарати, що збільшують утворення NO в організмі. До них належать стимулятор синтезу NO β-адреноблокатор небіволол і субстрат синтезу NO L-аргінін (Blum A. і співавт., 2000; Wolf S. і співавт., 2003). Водночас такі донатори NO, як органічні нітрати, не виявляють високої ефективності при лікуванні ХОБ (Hart C., 1999). Причиною цього може бути недостатня концентрація препаратів у бронхах після їх проходження через печінку (Метелиця В. І., 2002). Тому не можна виключити, що найбільш оптимальним шляхом уведення органічних нітратів у хворих на ІХС з супутнім ХОБ є інгаляційний, який забезпечує безпосередню доставку препаратів до бронхів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до основного плану НДР Донецького державного медичного університету ім. М. Горького і є фрагментом планової наукової теми "Розробка ефективних методів лікування артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця з супутнім хронічним обструктивним бронхітом" (№ держреєстрації 0100U000009). Дисертант є співвиконавцем роботи.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є поліпшення лікування, якості життя і підвищення толерантності до фізичного навантаження у пацієнтів зі стенокардією напруги на тлі ХОБ шляхом розробки ефективних методів корекції порушень спільних механізмів вазо- і бронходилатації, які пов'язані зі зниженням синтезу NO.

Відповідно до цього були сформульовані наступні задачі:

  • Вивчити особливості клініко-функціонального перебігу стенокардії напруги на тлі ХОБ і визначити вплив порушень функції зовнішнього дихання на тяжкість ІХС.

  • Встановити значення NO в патофізіологічному механізмі формування обструктивного синдрому і прогресуванні стенокардії напруги при сполученій патології.

  • Дослідити вплив попередника синтезу NO L-аргініну на ендотеліальну дис-функцію, функцію зовнішнього дихання, клінічний перебіг захворювання і толерантність до фізичного навантаження у пацієнтів зі стенокардією напруги на тлі ХОБ.

  • Дати порівняльну оцінку впливу різних форм уведення органічних нітратів у гострому лікарському тесті (ГЛТ), а також на тлі курсового прийому на ендотеліальну дисфункцію, функцію зовнішнього дихання, клінічний пере-біг захворювання, толерантність до фізичного навантаження і якість життя у пацієнтів зі стенокардією напруги на тлі ХОБ.

  • Оцінити ефекти курсового прийому


  •