LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції порушень тромбоцитарно-судинного гемостазу у вагітних з прееклампсією

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ






ДРОЗДОВА ТЕТЯНА АНДРІЇВНА



УДК 618.3-008.6]:616.61-008.64+616.15




КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ

ТРОМБОЦИТАРНО-СУДИННОГО ГЕМОСТАЗУ

У ВАГІТНИХ З ПРЕЕКЛАМПСІЄЮ




14.01.01 – акушерство та гінекологія





АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук





Київ - 2000


Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано в Буковинській державній медичній академії МОЗ України.


Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

КРАВЧЕНКО ОЛЕНА ВІКТОРІВНА,

завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2 Буковинської державної медичної академії МОЗ України


Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

КОЛОМІЙЦЕВА АНТОНІНА ГЕОРГІЇВНА,

завідуюча відділенням патології вагітності і пологів Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м. Київ)


доктор медичних наук, професор

ВЕНЦКІВСЬКИЙ БОРИС МИХАЙЛОВИЧ,

завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ),

головний спеціаліст з акушерства та гінекології МОЗ України


Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології (м. Київ)


Захист дисертації відбудеться "21" листопада 2000 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями "Педіатрія", "Акушерство і гінекологія" при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ-50, вул. Мануїльского,8).


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ-50, вул. Мануїльского,8).


Автореферат розісланий "18" квітня 2000 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема пізнього гестозу залишається однією з найактуальніших в сучасному акушерстві. Частота його не тільки не зменшилась, але й значно зросла в останнє десятиріччя і становить 6,0 -16,0% від усіх ускладнень гестаційного періоду [Богатирьова Р.В., Венцківський Б.М. і співавт., 1999]. В структурі причин материнської смертності пізні гестози багато років займають одне з перших місць, вони також зумовлюють і високий рівень перинатальної смертності в популяції – 15-25% [Коломийцева А.Г., 1999].

Ведучими в патогенезі гестозу вважають порушення формування і функціонування плаценти та матково-плацентарного кровообігу [Мусаев З.М., 1989; Сидорова И.С., 1996; De-Groof G.J.M., Teylor R.N., 1995]. Фізіологічна перебудова спіральних артерій інвазивним трофобластом відбувається тільки в децідуальних ділянках і практично відсутня друга хвиля інвазії хоріону в міометральний шар. Такі морфологічні зміни призводять до підвищення резистентності спіральних артерій і наявності патологічного кровотоку в межах міжворсинчатого простору [Побединский Н.М. и соавт.,1999]. Внаслідок прогресування патоморфологічних процесів в плаценті, постійного поступлення в загальний кровоток активаторів згортання крові спостерігається внутрішньосудинне мікротромбоутворення хронічного характеру [Михайленко Е.Т. и соавт., 1991; Артамонов В.С. и соавт., 1993; Савельева Г.М., Шалина Р.И., 1998] Активація тромбоцитарно-судинного гемостазу при гестозі відбувається при певних змінах балансу простаноїдів [Сидорова Ж.Д., 1996; Smith M.A., 1993]. Відомо, що на обмін продуктів арахідонової кислоти впливають тиреоїдні гормони [Хомко О.Й., 1995]. В літературі наводяться дані щодо значних коливань вмісту тиреоїдних гормонів при пізньому гестозі [Андреев К.П., 1985; Лисовская Н.В., 1992]. Метаболізм гормонів щитовидної залози в значній мірі відбувається в нирках [Данн М.Дж., 1987] - органі, що найбільш функціонально чутливий до патологічних змін, притаманних гестозу [Дикусаров В.В., 1988; Серов В.Н. и соавт., 1997]. В той же час, взаємозв'язок патологічних процесів, які відбуваються в системі гемостазу, щитовидної залози, нирках при пізніх гестозах залишається нез'ясованим.

Враховуючи різноманітність патологічних змін при даному ускладненні вагітності, терапія прееклампсії в багатьох випадках не охоплює всі ланки порушень функції органів і систем, що зумовлює її низьку ефективність. Варто зазначити, що корекція гемореологічних порушень в основному проводиться фармакологічними засобами, що не завжди варто при вагітності і безпосередньо перед пологами. Частина лікарських препаратів негативно впливає на анте- і постнатальний розвиток плоду. Це спонукало нас включити в комплексну терапію пізнього гестозу ензимні ліки і бджолину обніжку – препарати природного походження, що значно покращує функціональні властивості тромбоцитів, знижує коагуляційний потенціал, активує ендокринні і метаболічні процеси, здійснює імуномодулюючі ефекти. Проте вплив цих засобів на систему гемостазу, тиреоїдний статус, функціональний стан нирок при пізніх гестозах залишається не вивченим.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом комплексної планової НДР кафедри акушерства і гінекології № 2 Буковинської державної медичної академії "Профілактика та корекція структурно-функціональних систем матері та плоду в екологічно несприятливому регіоні України", № держреєстрації 01.97V008250.

Мета дослідження. Метою є зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень при прееклампсії шляхом уточнення деяких особливостей патогенезу цього захворювання (взаємозв'язок патологічних змін системи гемостазу, обміну основних тиреоїдних гормонів, функції нирок) і удосконалення лікування за допомогою використання ензимо- та апіфітотерапії.

Задачі дослідження:

  • Визначити ступень активації первинного гемостазу при прееклампсії в залежності від особливостей змін окислювального метаболізму арахідонової кислоти.

  • Оцінити зміни тиреоїдного статусу вагітних та їх вплив на тромбоцитарно-судинний гемостаз в залежності від ступеня тяжкості прееклампсії.

  • Дослідити особливості змін екскреторної, іонорегулюючої та кислотовидільної функцій нирок в динаміці захворювання.

  • Вивчити взаємозв'язок між патологічними змінами первинного гемостазу, тиреоїдним статусом і функціональним станом нирок у вагітних з прееклампсією різного ступеня тяжкості.

  • Розробити та обгрунтувати комплексну терапію прееклампсії та вивчити її дію на показники гемостазу, обмін гормонів щитовидної залози та функціональний стан нирок.

  • Визначити клінічну ефективність запропонованої


  •