LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції порушень тромбоцитарно-судинного гемостазу у вагітних з прееклампсією

комплексної терапії у порівнянні з традиційним лікуванням вагітних з прееклампсією, показати її вплив на перебіг вагітності, пологів та перинатальні показники.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено уточнення особливостей патогенезу прееклампсії з урахуванням ступеня активації первинного гемостазу в залежності від окислювального метаболізму арахідонової кислоти; впливу тиреоїдних гормонів на тромбоцитарно-судинний гемостаз в залежності від ступеня тяжкості захворювання; взаємозв'язків між патологічними змінами гемостазу, обміном основних гормонів щитовидної залози, функціональним станом нирок у вагітних з прееклампсією різного ступеня тяжкості. Розроблено і обгрунтовано комплексну терапію з використанням ензимо- та апіфітотерапії, проаналізовано її клінічну ефективність щодо перебігу вагітності і пологів при прееклампсії та оцінено особливості її дії на показники гемостазу, метаболізм гормонів щитовидної залози та функцію нирок.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено діагностичну цінність комплексного дослідження системи регуляції агрегатного стану крові, рівнів трийодтироніну і тироксину та функціонального стану нирок у вагітних з прееклампсією. Розроблено та обгрунтовано застосування ензимо- та апіфітотерапії у комплексному лікуванні прееклампсії. Доведено клінічну ефективність запропонованого лікування щодо поліпшення перебігу захворювання, профілактики розвитку тяжких форм гестозу, зниження частоти ускладнень в пологах та в післяпологовому періоді, покращання перинатальних показників.

Розроблений нами метод лікування впроваджено в практику в пологовому будинку № 2 м. Чернівці, в родопомічних закладах Чернівецької області, в мм Донецьк, Харків, Львів. Результати досліджень також використовуються в навчальному процесі на кафедрах акушерства та гінекології Буковинської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці задач дослідження, обгрунтуванні та розробці методів їх вирішення, науковому аналізі та інтерпретації одержаних результатів, формулюванні основних положень та висновків дисертації. Автором особисто проведені інформаційно-патентний пошук, клініко-статистичні дослідження, аналіз клініко-лабораторних результатів та їх статистична обробка, лікування та пологорозрішення вагітних з прееклампсією.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації було викладено на ХІ Республіканській науково-практичній конференції "Невиношування вагітності" (Київ, 1997), на ХІІ Республіканській науково-практичній конференції "Кесарський розтин в сучасному акушерстві" (Сімферополь, 1998), симпозіумі "Актуальні питання медичної допомоги населенню" (Чернівці, 1996), на 2-му науковому симпозіумі з міжнародною участю "Екологічні проблеми в хірургії та інших галузях медицини" (Чернівці, 1998), науково-практичній конференції "Актуальні питання акушерства та гінекології" (Чернівці, 1997), науково-практичній конференції "Проблеми екології та медицини" (Полтава, 1998), на І та ІІ міжнародних конгресах студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1997, 1998), науково-практичних конференціях Чернівецького обласного товариства акушерів-гінекологів (1998-1999), підсумкових наукових конференціях співробітників Буковинської державної медичної академії (1997-1999).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць, з них 3 статті – у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Обсяг та структура дисертації. Зміст роботи викладено на 167 сторінках машинописного тексту. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, опису методів досліджень, клінічної характеристики обстежених груп, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Дисертація ілюстрована 23 таблицями, 38 рисунками. Список літератури містить 259 джерел, з них 57 іноземних.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень

Під спостереженням перебували 140 вагітних з прееклампсією, які були розподілені на три групи за ступенем тяжкості захворювання. Контрольну групу склали 50 практично здорових жінок з неускладненим перебігом гестаційного періоду. Жінки з екстрагенітальною патологією (захворювання нирок, гіпертонічна хвороба та ін.) в основну групу не входили.

Клініко-лабораторному дослідженню підлягали 78 вагітних з прееклампсією різного ступеня тяжкості в терміні гестації 28-32 і 36-40 тижнів (основна група), які отримували традиційне лікування, а також 22 вагітні контрольної групи. Крім того, 31 пацієнтка клініко-лабораторно обстежена після проведення комплексного лікування з використанням ензимо- та апіфітотерапії. У всіх вагітних вивчали скарги, анамнестичні дані, проводилось загальноприйняте лабораторне дослідження та проаналізовано особливості перебігу даної вагітності, пологів і післяпологового періоду.

Нами досліджувався агрегатний стан крові, вміст в крові гормонів Т3 і Т4, простагландинів Е2, F2a, простацикліну І2 (6-кето-ПГ F1a), тромбоксану А2 (Tx B2), а також функціональний стан нирок.

Функціональний стан нирок визначався за допомогою кліренс-методу оцінки діяльності судинно-клубочкового і канальцевого відділів нефрону за умов спонтанного нічного дванадцятигодинного діурезу [Шюк О., 1981]. Концентрації калію і натрію в сечі та плазмі крові визначали методом фотометрії полум'я на "ФПЛ-1", білка в сечі - сульфосаліциловим методом [Михеева А.И., Богодарова И.А., 1969], креатиніну - за реакцією з пікриновою кислотою [Берхин Е.Б., Иванов Ю.И., 1972] з реєстрацією показників екстинції на фотокалориметрі "СФ-46" [Мерзон А.К., 1974]. Заміри РН сечі проводили на мікробіоаналізаторі "Redelkys" (Угорщина), вміст кислот і аміаку в сечі визначали титрометричним методом [Рябов С.И., Наточин Ю.В., 1979]. Швидкість клубочкової фільтрації (GRF) розраховували за кліренсом ендогенного креатиніну: GRF = (VхUcr)/Pcr, де V - об'єм сечі, Ucr - концентрація креатиніну в сечі, Pcr - концентрація креатиніну в плазмі крові. Для оцінки канальцевого транспорту натрію розраховували абсолютну і відносну його реабсорбцію: RFNa+=FFNa+-ENa+ та RNa+=((FFNa+-ENa+)/FFNa+)х100%, де ENa+ - екскреція натрію, FFNa+ - фільтраційний заряд натрію. Здатність нирок концентрувати та розводити сечу оцінювали за концентраційним індексом натрію (UNa+/PNa+) і концентраційним індексом ендогенного креатиніну (Ucr/Pcr), де UNa+- концентрація натрію в сечі, PNa+- концентрація натрію в плазмі крові. Для інтегральної оцінки транспорту натрію в нирках використовували показники екскреції (ENa+=UNa+ х V) і кліренсу натрію (CNa+=ENa+/PNa+). Розраховували реабсорбцію води: RH2O=[(GFR - V)/GFR]х100%, екскрецію білка: Epr=Upr х V, де Upr - концентрація білка в сечі, а також визначали коефіцієнт UNa+/UK+. Стандартизація показників проводилася приведенням абсолютних величин до одиниці маси тіла (кг), або об'єму клубочкового фільтрату (100 ml).

Стан тромбоцитарно-судинного гемостаза оцінювали за відсотком адгезивних тромбоцитів [Мищенко В.П. и соавт., 1988], а також, за індексом спонтанної агрегації тромбоцитів [Taccola A. et all, 1980]. Загальний коагуляційний потенціал крові (час