LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції порушень тромбоцитарно-судинного гемостазу у вагітних з прееклампсією

активація тромбоцитарно-судинного гемостазу зумовлена порушенням окислювального метаболізму арахідонової кислоти з переважним утворенням вазоконстрикторних простаноїдів, про що свідчить зниження співвідношення ПГЕ2/ПГF2a і 6-кето-ПГF1a/TxВ2.

  • В 36-40 тижнів вагітності прогресивно знижується рівень трийодтироніну в плазмі крові (складає лише 50% від контрольного рівня при тяжкій прееклампмсії), що пов'язано, в першу чергу, з порушеннями функції нирок, де переважно здійснюється метаболізм тиреоїдних гормонів. Стан периферичного гіпотиреозу призводить до зменшення синтезу простацикліну ендотеліальними клітинами і підтримує активацію первинного гемостазу.

  • Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, які включають до загальноприйнятої схеми препарат вобензим (5 табл. 3 рази на день, на протязі 14 діб) і бджолину обніжку (по 10 г 2 рази на день 7 діб – 2 курси з перервою 7 днів), які активують метаболічні і ендокринні процеси в організмі, покращують реологічні властивості крові, володіють антиоксидантною, цито протективною і імунномодулюючою діямі.

  • Використання ензимо- та апіфітотерапії в комплексному лікуванні легкій і середньотяжкій прееклампсії сприяє нормалізації показників системи гемостазу (достовірне зростання активності антитромбіну ІІІ, зниження індексу спонтанної агрегації і відсотку адгезивних тромбоцитів в 3 рази, зниження розчинних комплексів фібрин-мономеру в плазмі крові), покращанню функціонального стану нирок (зростання швидкості клубочкової фільтрації, урокіназної активності сечі, концентраційного індексу ендогенного креатиніну, збільшення екскреції натрію, аміаку, титрованих кислот) при достовірному зростанні трийодтироніну та позитивних змінах окислювального метаболізму арахідонату.

  • Застосування комплексного лікування при прееклампсії прискорює регресію симптомів захворювання, попереджає розвиток його тяжких форм; сприяє зниженню частоти ускладнень в пологах (зменшення в 2 рази випадків несвоєчасного розриву плідних оболонок, відсутність передчасного відшарування плаценти, на 8% зменшується частота аномалій пологової діяльності і на 7% - кровотеч в ранньому післяпологовому періоді); збільшенню на 20% компенсованих форм в структурі плацентарної недостатності; більш високій оцінці новонароджених за шкалою Апгар, що призвело до зменшення часу перебування в стаціонарі і дозволяє рекомендувати даний метод в практику рододопоміжних закладів.


    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    1. При визначенні ступеня тяжкості прееклампсії необхідно проводити комплексне дослідження системи регуляції агрегатного стану крові, функціонального стану нирок і рівня гормонів щитовидної залози (тироксин, трийодтиронін) в плазмі крові.

    2. У жінок з легкою і середньотяжкою формами прееклампсії вважати за доцільне проводити запропоновану нами комплексну терапію з 30-34 тижнів вагітності (вобензим по 5 табл. 3 рази на день – 2 тижня; бджолину обніжку – по 10 г 2 рази на день – 7 діб, 1-2 курси з перервою 7 днів) з метою запобігання тяжких форм гестозу та зниження рівня перинатальних наслідків захворювання.

    Список опублікованих праць за темою дисертації

  • Характеристика тиреоїдного статусу та окислювального метаболізму арахідонової кислоти у жінок з пізнім гестозом // Педіатрія, акушерство та гінекологія.– 1998. - № 2. – С. 92-94.

  • Характеристика змін в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок з пізнім гестозом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. - № 5. – С. 78-81. (співавт. О.В. Кравченко)

  • Особливості стану тромбоцитарно-судинного гемостазу у вагітних з загрозою переривання вагітності на фоні пізнього гестозу // Збірник наукових праць "Невиношування вагітності" - Київ, 1997. – С.101-103.

  • Аналіз частоти невиношування вагітності при пізньому гестозі // Збірник наукових праць "Невиношування вагітності"– Київ, 1997. – С.103-104.

  • Особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду у жінок з пізнім гестозом в Чернівецькому регіоні // Матер. симпоз. "Актуальні питання медичної допомоги населенню" – Чернівці, 1996. – С. 58-59.

  • Характеристика стану внутрішньоутробного плоду при пізніх гестозах вагітності // Матер. симпоз. "Актуальні питання медичної допомоги населенню"– Чернівці, 1996. – С. 59-60.

  • Особливості розвитку дітей в ранньому неонатальному періоді народжених від жінок з пізнім гестозом // Матер. 2-го наукового симпоз. "Екологічні проблеми в хірургії та інших галузях медицини" – Чернівці, 1998. – С. 43-44.

  • Соціо-епідеміологічні аспекти розвитку пізніх гестозів у жінок Буковини // Матер. 2-го наукового симпоз. "Екологічні проблеми в хірургії та інших галузях медицини" – Чернівці, 1998. – С. 44 -45.

  • Особливості перебігу вагітності у жінок з пізнім гестозом // Матер. наук. практ. конф. "Актуальні питання акушерства та гінекології" – Чернівці, 1997. – С. 33-34.

  • Аналіз порушень скоротливої діяльності матки при пізніх гестозах у жінок, які мешкають на забруднених територіях // Матер. конф. "Проблеми екології та медицини" – Полтава, 1998. - № 3-4. – С.75.

  • Сучасні аспекти пізнього гестозу і оперативного родорозродження // Матер. респ. наук. практ. конф. "Кесарський розтин в сучасному акушерстві"– Симферополь, 1998. – С. 101-102. (співавт. Пухальска Л.Р.)

  • Аналіз ускладнень в пологах у жінок з пізнім гестозом // І Міжнар. конгрес студентів і молодих вчених. – Тернопіль, 1997. – С. 140.

  • Структура інфекційно-запальних ускладнень у породіль з пізнім гестозом // ІІІ Міжнар. конгрес студентів і молодих вчених. – Тернопіль, 1999. – С. 210-211.


    АНОТАЦІЯ

    Дроздова Т.А. Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції порушень тромбоцитарно-судинного гемостазу у вагітних з прееклампсією. – Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України. – Київ, 2000.

    Робота присвячена питанням патогенезу прееклампсії і оптимізації її лікування за допомогою використання ензимо- та апіфітотерапії. Досліджено стан тромбоцитарно-судинного гемостазу, обмін продуктів арахідонової кислоти, рівень трийодтироніну і тироксину в плазмі крові, функціональний стан нирок.

    Встановлено, що між активацією первинного гемостазу, змінами метаболізму арахідонату з переважанням вазоконстрикторних простаноїдів, зниженням рівня трийодтироніну в плазмі крові та порушеннями функції нирок існує тісний взаємозв'язок, який створює ще одне патологічне коло при гестозі.

    Застосування вобензиму та бджолиної обніжки у комплексному лікуванні легких і середньотяжких форм прееклампсії дозволяє знизити дози синтетичних ліків, більш тривало проводити лікування, впливає на органи і системи порушення функції яких має провідне значення у патогенезі захворювання. На фоні позитивних змін багатьох лабораторних показників отримано більш швидку регресію основних симптомів захворювання, зниження ускладнень в пологах, покращання перинатальних показників.

    Ключові слова: прееклампсія, тромбоцитарно-судинний гемостаз, тиреоїдні гормони, метаболізм


  •