LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції реологічних та коагуляційних змін крові у хворих на геморагічний та ішемічний інсульти

ризик розвитку тромбозу глибоких вен зростає від 30 до 70 % хворих. У пацієнтів із важким перебігом ішемічного та геморагічного інсульту в 20 % випадків спостерігається найважчий синдром погіршення агрегантного стану - синдром десимінованого внутрішньосудинного згортання крові. Е.І. Гусєвим (1999) встановлено, що коагуляційні та гемореологічні порушення при геморагічному та ішемічному інсультах мають подібний характер та є неспецифічною реакцією на патологічний стан організму. Отже, для покращання результатів лікування хворих на інсульт необхідно корегувати зміни агрегантного стану крові, як коагуляційного так і реологічного, в залежності від виду його порушення, а не від клінічної форми інсульту (Варлоу Ч., 1999; Віленський Б.С., 2000; Грицай Н.Н., Міщенко В.П., 2000). Найбільш патогенетично обгрунтованою та достатньо вивченою є антиагрегаційна терапія при ішемічних порушеннях мозкового кровообігу (Карлов В.А., 1996; Віленський Б.С., 1999; Волошин П.В., Тайцлін В.Й., 1999; Грицай Н.М., Міщенко В.П., 2000). Разом із тим, зустрічаються повідомлення про використання антиагрегантів і при лікуванні геморагічних інсультів, однак, вони досить суперечливі (Габашвілі В.М. та ін., 1990; Карлов В.А., 1996; David А. еt. al., 1997). У певних випадках вони спрямовані на попередження тромботичних ускладнень, зменшення судинного спазму, а в інших - на покращання мікроциркуляції. Використання антиагрегантів в гострому періоді геморагічного інсульту повинно зменшувати ризик тромботичних ускладнень, які виникають від тривалої нерухомості або при застосуванні кровозупинних препаратів. Отже, оскільки зміни коагуляційних та реологічних властивостей крові при геморагічних та ішемічних інсультах односпрямовані і не залежать від типу мозкового порушення, а лише від важкості його перебігу, виникає необхідність у проведенні більш детального комплексного дослідження показників і пошуку найбільш оптимальних і ефективних лікарських засобів для лікування цих порушень.

Зв"язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно плану наукових досліджень кафедри нервових хвороб Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського і є фрагментом НДР: "Фармакологічна корекція центральної й церебральної гемодинаміки і гемореологічних властивостей крові в комплексному лікуванні ішемічних і геморагічних інсультів" (номер державної реєстрації теми 0196U023281).

Мета та задачі дослідження. Метою нашого дослідження було вивчення динаміки змін реологічних та коагуляційних показників крові й проведення їх порівняльного аналізу у хворих в гострому періоді геморагічного та ішемічного інсультів та розоробка диференційованих схем лікування.

Для реалізації мети були визначені наступні задачі:

  • Вивчити динаміку реологічних та коагуляційних показників крові у гострому періоді ішемічного та геморагічного інсульту.

  • Провести порівняльний аналіз реологічних та коагуляційних порушень при ішемічному та геморагічному інсультах.

  • Оцінити ефективність дипіридамолу, ацелізину, тиклопідину на реологічні та коагуляційні зміни крові у хворих на ішемічний інсульт.

  • Визначити доцільність застосування пентоксифіліну в комплексній терапії хворих на геморагічний інсульт.

  • Обгрунтувати та удосконалити методику стандартної терапії хворих на ішемічний та геморагічний інсульти з урахуванням реологічних та коагуляційних властивостей крові.

    Об"єкт дослідження: пацієнти в гострому періоді геморагічного та ішемічного інсульту.

    Предмет дослідження: реологічні та коагуляційні властивості крові у хворих у гострому періоді ішемічного та геморагічного інсульту та їх динаміка під впливом антиагрегантів.

    Методи дослідження. Клініко-неврологічне дослідження пацієнтів із використанням загальноклінічних та інструментальних методів обстеження в динаміці патогенетично обгрунтованого використання антиагрегантів. Дослідження реологічних змін показників крові проводили за агрегаційними властивостями еритроцитів та тромбоцитів, в"язкістю крові, гематокритом. Серед коагуляційних показників визначали аутокоагуляційний тест, активований парціальний тромбопластиновий час, концентрацію фібриногену. Використовували статистичні методи (комп"ютерна обробка одержаних результатів із використанням параметричних і непараметричних методів варіаційної статистики і методів кореляційного аналізу).

    Наукова новизна роботи. Вперше здійснено комплексну оцінку динаміки реологічного та коагуляційного стану крові в гострому періоді геморагічного та ішемічного інсультів, патогенетично обгрунтовано диференційовані схеми лікування хворих при внутрішньомозковому крововиливі та удосконалено схему лікування ішемічного інсульту. Встановлено однотипність динаміки гемореологічних змін на фоні виникнення гіперкоагуляційного синдрому при обох видах інсультів. Показано, що тиклопідин, ацелізин та дипіридамол позитивно впливають на зміни реологічних показників крові у гострому періоді ішемічного інсульту, причому найбільш виражену дію має тиклопідин. Доведено доцільність і ефективність застосування пентоксифіліну у гострому періоді геморагічного інсульту.

    Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність проведених досліджень визначається тим, що розроблено та впроваджено в практичну медицину рекомендації стосовно диференційованого підходу до корекції реологічних та коагуляційних показників крові у хворих у гострому періоді геморагічного та ішемічного інсультів.

    У клінічну практику впроваджено модифіковану та патогенетично обгрунтовану схему комплексного лікування геморагічного інсульту з використанням пентоксифіліну, ефективність якого показана в дослідженні. На підставі обґрунтування доцільності включення тиклопідину в стандартну терапію ішемічних інсультів розроблено рекомендації щодо використання його для підвищення ефективності лікування хворих на ішемічний інсульт та зниження рівня постінсультної інвалідизації.

    Результати дослідження впроваджені в лікувально-діагностичний процес неврологічних відділень Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні, неврологічних відділень центральних районних лікарень Тернопільської, Рівненської, Волинської областей, використовуються в учбовому процесі на кафедрі нервових хвороб Тернопільської державної медичної академії імені І.Я .Горбачевського по темі : "Порушення мозкового кровообігу".

    Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею здобувача. Внесок автора у її виконання полягає у виборі напрямку, об"єму і методів дослідження, формулюванні мети й завдань роботи, детермінації контингенту дослідної й контрольної груп. Основним є внесок дисертанта в проведенні клінічних і лабораторних досліджень. Здобувачем самостійно проведено розподіл обстежених пацієнтів на групи, розроблено й обґрунтовано схеми лікування. Автором


  •