LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування лікувальної тактики при поєднаних доброякісних процесах матки

медико-біологічних чинників ризику розвитку поєднаних доброякісних процесів матки.

3. Вивчити роль ліпідних медіаторів запалення - лейкотрієнів при ПДПМ.

4. Оцінити рівень циклічних нуклеотидів при різних формах доброякісних процесів матки.

5. Дослідити стан медіаторів і модуляторів імунних реакцій - інтерлейкинів (ІЛ) і чинника некрозу пухлин (ЧНП) при ПДПМ.

6. Вивчити механізми нейрогормональної регуляції в жінок із ПДПМ.

7. Дати опис морфологічних змін при внутрішньому ендометріозі, міомі матки та поєднанні цих процесів.

8. Установити клінічну ефективність різних варіантів лікувального впливу при ПДПМ і ступінь їхнього впливу на динаміку метаболічних й гормональних показників.

9. Розробити інформативні клініко-діагностичні тести в якості критеріїв вибору диференційованої лікувальної тактики й оцінки її ефективності.

Обєкт дослідження: поєднані доброякісні процеси матки.

Предмет дослідження: показники метаболічного, імунного та гормонального гомеостазу хворих міомою матки, ендометріозом та при їхньому поєднанні.

Методи дослідження: для досягнення поставленої в роботі мети використовані клініко-лабораторні, клініко-епідеміологічні, радіоімунологічні, імуноферментні, імуногістохімічні та статистичний методи.

Наукова новизна одержаних результатів: подана робота є рішенням на сучасному методичному рівні важливої медико-соціальної проблеми - виробки лікувальної тактики при поєднанні міоми й ендометріозу матки. Вперше на великому клінічному матеріалі проведено комплексне обстеження й оцінена динаміка перебігу ПДПМ.

Вперше вивчено характер змін гіпофізарних, яєчникових гормонів у хворих з ПДПМ. Виявлені суттєві зміни в вісі гіпоталамус-гіпофіз-яєчникі у хворих з ПДПМ, які свідчать про необхідність гормонотерапії у таких хворих.

Виявлені механізми порушення в системі екстреної адаптації та оцінено рівень циклічних нуклеотидів при ПДПМ. Встановлено взаємозвязок між характером цих порушень і типом доброякісного процесу в матці.

Проаналізовано патогенетичне значення медіаторів запалення - лейкотрієнів у розвитку ПДПМ.

Вивчено стан адаптивної реактивності у хворих з ПДПМ і доведено, що значну роль у патогенезі ПДПМ грають ендогенні імуномодулятори - інтерлейкіни та чинник некрозу пухлин. Отримані дані свідчать про стан "імунного стресу" в жінок з поєднанням міоми й ендометріозу матки.

На підставі одержаних даних обґрунтовано, розроблено і впроваджено в практику охорони здоров'я інформативні клініко-діагностичні тести, що дозволяють об'єктивно оцінити ефективність проведеного лікування, а також диференційовані лікувальні підходи, що базуються на комплексній оцінці клініко-патогенетичних проявів захворювання.

Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів дослідження розроблена, обґрунтована та впроваджена в роботу гінекологічних клінік та жіночих консультацій програма профілактики ДПМ та скринінгова програма диференційованого ведення хворих з ПДПМ. Встановлено, що запропонована програма забезпечує високий рівень ефективності, знижує частоту побічних реакцій, рецидивів захворювання та скорочує тривалість лікування.

Результати досліджень та розроблені методики діагностики і лікування впроваджені в роботу жіночих консультацій та гінекологічних відділень міста Луганська і Луганської області, міста Донецька, республіки Узбекистан.

Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи включені в цикл лекцій та практичних занять з гінекології і гістології для студентів та інтернів на кафедрах акушерства та гінекології, і гістології Луганського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Визначена мета та завдання роботи і розроблені методичні підходи до вирішення поставлених завдань. Протягом 1993-2000 р.р. обстежені профільні хворі і проведено їх лікування. Проведена інтерпретація клінічних і лабораторних даних. Проведений аналіз і узагальнення результатів досліджень. Сформульовані висновки і розроблені практичні рекомендації. Проведені сучасні методи статистичної обробки. Проводився аудит всієї медичної документації і втілення власних рекомендацій у практику гінекологічних стаціонарів та жіночих консультацій.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи висвітлені на науково-практичній конференції акушерів-гінекологів, присвяченій 60-річчю заснування кафедри акушерства та гінекології №1 Донецького державного медичного інституту (Донецьк, 1993 р.); ювілейній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю заснування 4-ої міської лікарні м. Луганська (1995 р.); науково-практичній конференції, присвяченій 35-річчю кафедри соціальної медицини, організації й економіки охорони здоровя ЛДМУ (Луганськ, 1995 р.); науковій конференції: "Структурно-функциональные изменения в организме при действии экзо- и эндогенных факторов" (Луганськ, 1995 р.); Українському конгресі радіологів (УКР95), (Київ, 1995 р.); науковій конференції: "Актуальні питання акушерства та гінекології" (Вінниця, 1995 р.); пленумі правління акушерів-гінекологів України: "Гнійно-запалювальні процеси в сучасній акушерсько-гінекологічній практиці" (Запоріжжя, 1995 р.); Х зїзді акушерів-гінекологів України (Одеса, 1996 р.); науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю педіатричній службі Луганської області (1996 р.); конференції "Морфогенез и патология костной системы в условиях промышленного региона Донбасса" (Луганськ, 1997 р.); симпозіумі з міжнародною участю "Бесплодие. Вспомогательные репродуктивные технологии" (Київ, 1997); на міжнародному конгресі "Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии" (Донецьк, 1998 р.); науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю дерматовенерологічній службі Луганщини й 40-річчю кафедри шкіряних і венеричних захворювань ЛДМУ (Луганськ, 1999 р.); ІІІ науково-практичній конференції з проблеми "Акушерські кровотечі" (Ужгород, 1999 р.).

Результати досліджень обговорені також на засіданнях кафедри акушерства та гінекології медичного факультету та вченій раді Луганського державного медичного університету (1999, 2000 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації надруковано 41 наукова робота, з них 18 - у наукових провідних фахових журналах, 7 - у збірниках наукових праць, 16 - у тезах наукових конференцій та конгресів. На 3 заявки одержано позитивні рішення на видачу патентів України.

Обсяг дисертації та структура дисертації. Дисертація викладена на 340 сторінках машинопису та включає: вступ, огляд літератури, 7 розділів власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів дослідження, висновки. Список використаних джерел складає 567 літературних посилань. Матеріали дисертації ілюстровано 55 таблицями, 7 рисунками, 14 мікро- та макрофотографіями, які займають 21