LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування бронхітів у дітей у поєднанні з остеопенією

кальцію, фосфору, магнію та активності лужної фосфатази) за загально відомими методиками (А.А. Покровський, 1969). Оцінка стану обмінних процесів у сполучній тканини ґрунтувалась на визначенні оксипроліну (В.В. Меншиков, 1987) та румалонових антитіл (С.В. Бененсон и соавт., 1992) у сироватці крові. Визначення рівня кріоглобулінемії крові проводилося за методикою Константинової Н.А. (1989). Активність запального процесу оцінювалась за рівнем церулоплазміну в крові, який визначався за методом Равіна (1969). Дослідження стану імунної системи включало визначення вмісту основних класів імуноглобулінів крові методом радіальної імунодифузії в гелі (G. Mancini, 1965) та показників клітинного імунітету, який досліджували методом моноклональних антитіл (Росія, 1999). Вивчення мінеральної щільності кісткової тканини проводилось методом двохфотонної рентгенівської денситометрії поперекового відділу хребта на рівні L1 - L4 на апараті "LUNAR DPX-A" з наступною обробкою даних щодо середніх величин вмісту мінералів в кістці (г/см2, %) та лінійних розмірів хребців (см). Статистичну обробку було проведено на персональному комп'ютері Genuine Intel Celeron з використанням прикладного пакету програм Microsoft Excel-5.0 та статистичних програм "Statistica" (Stat Soft Inc., 1995).

Комісією з питань біоетики Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (протокол №7) порушень морально-етичних норм при проведенні науково-дослідної роботи не виявлено.

Результати досліджень та їх обговорення.

У процесі роботи обстежено 103 дитини віком від 3 до 16 років, серед яких 51 пацієнт з РБ та 52 – з ХБ. В структурі хворих переважали хлопчики при обох формах бронхіту. Щодо віку, то у випадку РБ переважали пацієнти 6-10 років (49,02 %), а при ХБ – старші 10 років (53,85 %). Аналізуючи тривалість хвороби у різних групах з'ясували, що більшість дітей спостерігались з приводу ХБ понад 5 років (55,77 %), а при РБ переважали діти із тривалістю запального процесу в бронхах до двох років (54,90 %). Такий перерозподіл хворих може бути обумовлений тим, що у випадку РБ переважали діти дошкільного та молодшого шкільного віку, коли висока захворюваність обумовлена завершенням становлення постнатального періоду формування імунної системи та високою частотою інфікування в умовах дитячого колективу. Звертає на себе увагу і те, що при РБ та ХБ має місце початок захворювання здебільшого у ранньому віці (відповідно: 74,51 % та 55,77 %), попри те, кожний четвертий пацієнт із ХБ захворів у шкільному віці.

В анамнезі захворювання відстежена ймовірна залежність формування бронхіту від перенесеної пневмонії. Зокрема, виникненню РБ у 60,78%, а при ХБ у 73,08 % випадків передувала пневмонія. Дана обставина звертає увагу на важливість та адекватність лікувально-реабілітаційного комплексу реконвалесцентам пневмонії. Частота загострень РБ здебільшого складала 3 - 4 рази на рік (47,06 % випадків), а при ХБ – 2 - 3 рази на рік (44,23 %).

Деталізація даних анамнезу життя у кожного пацієнта дозволила відмітити провідні фактори, що сприяють виникненню загострення бронхіту, серед яких особливе значення мали епізоди ГРВІ при РБ. Останні зустрічались з частотою 4 - 6 разів на рік у 50,98 % дітей; натомість у випадку ХБ – переважала із частотою 2 - 4 рази на рік (57,69 %). Серед ймовірних сприятливих факторів також встановлено зв'язок із характером вигодовування на першому році життя. А саме, лише у 29,41 % хворих із РБ отримували грудне молоко понад 6 місяців, а при ХБ лише 34,62 % дітей знаходились на природному вигодовуванні до 6 місячного віку. Несвоєчасна корекція харчового режиму у грудному віці надалі змінилась нераціональним, одноманітним харчовим раціоном. Цілеспрямовано вивчався склад продуктів в розрізі їх вмісту білка, кальцію, що є обов'язковою складовою гармонійного мінерального обміну та кісткової щільності у дітей (Поворознюк В.В., Лук'янова О.М., 2000; Badenhop-Stevens N., Matkovic V., 2004; Tsukahara N., Ezawa I., 2004). За даними опитування з'ясувалось, що практично половина хворих отримує достатню кількість кальцію з продуктами харчування (РБ – 54,90 %, ХБ – 65,39 % пацієнтів) та лише третина споживає фізіологічну кількість білка в щоденному раціоні.

На момент поступлення дітей в стаціонар загальний стан здебільшого відповідав середньотяжкому (РБ – 68,63 %, ХБ – 69, 23 %) та провідною скаргою був кашель. Загострення РБ у 74,51 % випадків супроводжувалось малопродуктивним кашлем з утрудненим відходженням харкотиння слизистого характеру. Натомість при ХБ малопродуктивний (48,08 %) та продуктивний (40,38 %) характер кашлю спостерігався майже рівномірно. Проте, у половини хворих з ХБ виділялось гнійне харкотиння, у 71,15 % дітей супроводжувалось задишкою змішаного характеру. Відмінним було і те, що у пацієнтів із РБ лише у 74,51 % випадків були ознаки хронічної інтоксикації, а при ХБ – у всіх дітей.

Фізичний розвиток дітей із РБ здебільшого відповідав фізіологічній нормі, лише в окремих випадках динаміка росту і маси тіла була сповільненою. На противагу цьому, при ХБ у кожної третьої дитини були занижені показники маси тіла і зросту. Цілеспрямований огляд грудної клітки виявив наступні деформації: пострахітичні (РБ – 21,57 %, ХБ – 36,54 %), сколіоз (РБ – 5,88 %, ХБ – 13,46 %), діжкоподібну деформацію при ХБ (11,54 %). Фізикальні дослідження органів дихання виявили характерну патологічну перкуторно-аускультативну картину загострення бронхіту без суттєвих клінічних відмінностей окремих форм. Особливістю рентгенологічної картини РБ була висока частота (41,18 %) розширення тіні коренів, а при ХБ - деформація легеневого малюнку переважно по сітчастому типу.

У ході комплексного клінічного обстеження була діагностована супутня патологія, котра переважала при ХБ, а саме 58,62 % пацієнтів мали понад три супутніх захворювання. У всіх обстежених переважали хронічна патологія шлунково-кишкового тракту (РБ - 58,82 %, ХБ - 64,46 %) дітей, ЛОР-патологія (РБ - 43,14 %, ХБ - 53,85 %), дефіцитні анемії зустрічались практично рівномірно (РБ - 22,41 %, ХБ - 23,08 %). Однак, слід акцентувати увагу на частій ортопедичній патології (36,54 %) серед дітей з ХБ.

Проводився кількісно-якісний аналіз популяційної характеристики лімфоцитів та вмісту основних класів імуноглобулінів в сироватці у дітей із загостренням РБ та ХБ. В результаті дослідження було виявлено достовірне зменшення кількості CD3, що різнилось від показників контрольної групи (p < 0,001). Щодо CD8, то відмічалось зниження (p < 0,05) їх кількості в периферичній крові у порівнянні із групою контролю. Звертає на себе увагу відсутність достовірної різниці між кількістю Т-хелперів та Т-супресорів при різних клінічних варіантах бронхіту. Рівень CD16 мав тенденцію до зниження, проте від норми суттєво не різнився (p > 0,05). Істотне зниження вмісту компонентів клітинної ланки імунітету спричиняв імунодефіцитний стан у хворих дітей. Виявлений переважаючий імунодефіцит ІІ ступеня (при ХБ - 67,65 %, при РБ – 60,00 %) очевидно, є вторинним, адже суттєво не відрізняються при різних варіантах перебігу бронхіту. Виявлена лише тенденція до зниження (p > 0,05) відносної кількості CD72 у обох досліджуваних групах. Дослідження вмісту імуноглобулінів показало, що у більшості дітей з ХБ спостерігалась дисімуноглобулінемія, у пацієнтів з РБ рівні імуноглобулінів від групи контролю суттєво не