LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування бронхітів у дітей у поєднанні з остеопенією

було відставання у фізичному розвитку – троє відставали у рості в межах - 1,5 - - 2,0 σ та один - - 1,5 σ по масі. У дітей молодших 10 років величина ВМС була не нижчою (p > 0,05) від дітей без остеопенії, проте було відмічено суттєве збільшення площі хребців (p < 0,05). Що стосується дітей, старше 10 років, то при тенденції до зниження площі хребця, істотно знижувалось насичення мінеральними речовинами хребця (p < 0,001) при остеопенії ІІ ступеня, ніж у дітей без остеопенії. Лише у однієї дитини з РБ, що становило 5,00 % обстежених, було діагностовано остеосклеротичні зміни у кістковій тканині поперекових хребців.

У 21 пацієнта із загостренням ХБ, що становило 60,00 % обстежених, змін мінеральної щільності кісткової тканини виявлено не було. Серед дітей із фізіологічними значеннями насичення кісткової тканини мінеральними речовинами більшість складали хлопчики (66,67 %) та діти старшої вікової групи (61,90 %). Причому, серед дітей з фізіологічною кістковою щільністю, у більшості (66,67 %) виявлена тенденція до остеопенії – коливання Z із від'ємним значенням від - 0, 775 до - 0,025. Цей факт, очевидно, свідчить про нестійку рівновагу між насиченням мінеральними речовинами кістки та її ростом, процесами резорбції та мінералізації. Величина ВМС у даної групи дітей становила (4,76 0,20) г у дітей до 10 років та (7,36 0,46) г у дітей старших 10 років. Площа хребців у дітей з нормальною мінеральною щільністю при ХБ становила у дітей до 10 років (7,08 0,16) см2 та у дітей старших 10 років (9,26 0,44) см2. Співставляючи аналогічні дані, отримані у дітей з РБ, виявлена тенденція до зниження як площі хребця, так і його насичення мінеральними речовинами при ХБ у дітей старше 10 років у порівнянні з РБ. Порушення мінеральної щільності кісткової тканини у дітей з ХБ діагностовано у 40,00 % випадків. На відміну від РБ, при ХБ переважає глибина порушень мінералізації кістки – у 11,43 % дітей був виявлений остеопороз, у решти (28,52 %) – остеопатії. Остеопенія І ступеня зустрічалась у 8,57 % дітей із загостренням ХБ. Цю підгрупу формують хлопчики переважно старші 10 років (66,67 %). ВМС та величина площі хребців у дітей з остеопенією І ступеня мала тенденцію до зниження (p > 0,05) у порівнянні з аналогічними показниками у дітей із загостренням ХБ без остеопенії, так і при остеопенії І ступеня у дітей з РБ. Остеопенія ІІ ступеня виявлена у двох дітей молодших 10 років різної статі. Достовірних змін вмісту мінеральних речовин у хребцях та їх площі у порівнянні з дітьми без остеопенії, хворих на ХБ, виявлено не було. У двох дітей різної статі старших 10 років було діагностовано остеопенію ІІІ ступеня. Величина ВМС та лінійні розміри хребців у даної підгрупи дітей істотно від аналогічних величин у дітей з ХБ без остеопенії не різнились. У 11,43 % пацієнтів із загостренням ХБ, був виявлений остеопороз. Дану підгрупу формували діти старше 10 років, переважали хлопчики (75,00 %). Троє із обстежених відставали у фізичному розвитку – в межах – 1,5 до – 3 сигм по росту і масі. Величина ВМС у дітей з остеопорозом становила (5,83 1,03) г, площа хребців складала (8,85 0,94) см2. Остеосклероз був виявлений у 8,57 % дітей з ХБ. Двоє пацієнтів були хлопчики, 66,67 % - старше 10 років.

Діагностовані зміни мінеральної щільності кісток на тлі бронхіту свідчать про глибші зрушення у насиченні поперекових хребців кальцієм при ХБ, аніж РБ. Доказом чого являється те, що при РБ не діагностовано жодного випадку остеопорозу, а зміни кісткової щільності здебільшого відповідали остеопенії І (25,00 %) та ІІ (20,00 %) ступенів. Натомість при ХБ у 11,4 % обстежених діагностований остеопороз, а у 20,00 % - остеопенія різної глибини. Таким чином, переважання остеопатій при ХБ відповідають більш тяжкому перебігу патології, діагностуються у дітей старшої вікової групи, що свідчить про співдружність процесів остеогенезу та поширеності фіброзування бронхіального дерева. Виявлені істотні зміни мінералізації кісткової тканини у дітей з РБ та ХБ потребують не лише цілеспрямованої комплексної корекції, але і обов'язкового перегляду складу медикаментів із вилученням потенційних екскреторів кальцію.

Виявлені в процесі дослідження зміни вимагали призначення модифікованих схем лікування з урахуванням порушень мінеральної щільності та дисбалансу імунної системи. Лікування вторинного імунодефіциту клітинної ланки імунітету та дисімуноглобулінемії, які були виявлені практично у кожної дитини з бронхітом, проводили препаратом "Циклоферон" у віковій дозі з розрахунку 6-8 мг/кг, через рот 1 - 2 курси за схемою (1, 2, 4, 6, 8, 10, 13, 16, 19, 22-й дні прийому). Лікування остеопенії проводилось препаратом "Кальцемін" у віковій дозі, через рот, 1 - 2 курси (місяць прийому, три місяці перерви).

Катамнестичне спостереження тривало від 6 місяців до 4 років і охоплювало 20 дітей з РБ та 25 пацієнтів з ХБ. Проведений аналіз даних катамнезу з метою вивчення динаміки клінічних симптомів бронхіту у групі дітей, які отримували кальцемін, виявив покращення загального стану у переважної більшості дітей (при РБ у – 88,89 %, при ХБ – у 90,91 %). Також звертає на себе увагу досить високий відсоток частоти потреби в стаціонарному лікуванні загострення бронхіту не більше 1 разу на рік (при РБ – 33,33 %, при ХБ – 54,55 %) у даного контингенту хворих. Вивчення в динаміці показників сполучнотканинного обміну встановило істотне зниження ОП і РмАт при всіх формах бронхіту, величини яких істотно не різнились від контрольних. Проте, відмічено достовірне зниження рівня ОП та більш суттєве зниження рівня РмАт у дітей з РБ, які отримували кальцемін у модифікованих схемах лікування у порівнянні з групою дітей, які отримували циклоферон та пацієнтами з ХБ. Попри достовірне зниження рівнів ЦП у всіх групах обстежених при обох клінічних варіантах бронхіту, нормалізація його рівня відбулася лише у дітей з РБ, котрі отримували кальцемін. Істотне зниження абсолютної кріоглобулінемії виявлено при обох формах бронхіту (при РБ – (17,00 4,00) ум. од., при ХБ – (23,00 7,72) ум. од.), проте її рівень утримувався (p < 0,001) підвищеним у порівнянні із показниками групи контролю ((4,20 0,69) ум. од.). Звертає на себе увагу достовірно нижчі показники КГ2-1 у тієї групи дітей, які приймали кальцемін у порівнянні із тими, які отримували циклоферон.

Було відстежено динаміку мінералізації кісток у 22 хворих з ХБ та у 7 дітей з РБ. Повторне визначення мінеральної щільності кісткової тканин проводилось на момент ремісії бронхіту через 6 місяців – 4 роки від першого обстеження.

При обстеженні в динаміці у дітей з РБ було встановлено зниження частки остеопатій від 50,00 % до 14,29 % та зростання відсотку нормальної кісткової щільності до 85,71 %. Приріст мінеральних речовин в хребцях у вказаної групи дітей коливався від 2,83 до 13,43 % на рік. Серед дітей з РБ з нормальною кістковою щільністю лише у одного пацієнта (16,67 %) при першому обстежені була виявлена остеопенія І ступеня. Порушення мінералізації у хворого були скореговані дієтою та двома курсами кальцеміну у дозі, відповідній віку. Приріст кісткової щільності у пацієнта складав 13,43 % на рік, що при фізіологічних 5,0 – 8,0 % за даними літератури (Поворознюк В.В., 1999) і пояснює нормальні величини кісткової щільності при повторному обстеженні. Остеопенія І ступеня була виявлена у однієї дитини з РБ. При першому обстеженні мінеральна щільність кісткової