LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування неспецифічних вульвовагінітів у дівчаток препубертатного віку

препубертаті.

Об'єкт дослідження − вульвовагініти у дівчат.

Предмет дослідження − перебіг вульвовагініту, мікробіоценоз піхви, діагностика та лікування.

Методи дослідження − клінічні, лабораторні (імунологічні, мікробіологічні), ультразвукові, математично-статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Проведено всебічний аналіз результатів клініко-лабораторних досліджень перебігу запальних захворювань зовнішніх статевих органів у дівчаток препубертатного періоду з урахуванням імунологічних та мікробіологічних аспектів. Встановлено вікові особливості імунологічних змін загального і місцевого імунітету у дівчат препубертатного періоду і доведено, що розвиток неспецифічного вульвовагініту у дітей молодшого віку перебігає на тлі компрометації локального імунітету, а у дівчат старшого віку – дисімуноглобулінемії місцевих секреторних білків. Науково обґрунтовано застосування пробіотиків для лікування неспецифічних вульвовагінітів у дівчаток препубертатного віку та встановлена їх ефективність.

Практичне значення очікуваних результатів. Визначені фактори ризику розвитку неспецифічних вульвовагінітів, що допомогло диференційовано підійти до методів профілактики та лікування відповідно до клініко-лабораторних характеристик. Були розроблені профілактичні заходи та комплекс лікування неспецифічних вульвовагінітів з використанням пробіотиків, що дозволило значно зменшити терміни лікування і рецидиви захворювання та медикаментозне навантаження на організм дитини.

Розроблені методи обстеження і лікування дівчаток з неспецифічними вульвовагінітами в препубертатному періоді впроваджені в практичну роботу акушерів-гінекологів Житомирської міської дитячої лікарні, в кабінетах дитячої та підліткової гінекології м. Бердичева, Андрушівській ЦРЛ Житомирської області.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень виконано за період 2002−2007 рр. Автором виконано ретроспективний клініко-статистичний аналіз амбулаторних карт 1000 дівчат, що звернулись на консультативний прийом у поліклінічне відділення Обласної дитячої лікарні м. Житомира. Дисертантом проведено забір і підготовку біологічного матеріалу, лабораторне, апаратне (ультразвукове) обстеження дівчаток. Усі лабораторні та функціональні методи дослідження виконані автором самостійно, а також особисто розроблено і запропоновано комплексну схему лікування дівчаток з неспецифічними вульвовагінітами. Автором проведено статистичну обробку результатів дослідження, написано всі розділи дисертації, сформульовано положення та висновки. Науково обґрунтовано практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові праці та виступи.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на ХІ з'їзді акушерів-гінекологів України (2001), науково-практичній конференції „Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи через 15 років" (2001), науково-практичній конференції молодих учених ДУ „Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України" (2007), засіданнях обласних товариств акушерів-гінекологів, педіатрів, сімейних лікарів.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових праць, з них: 4 статті у журналах, 1 − тези наукової конференції.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 154 сторінках тексту, складається зі вступу, огляду літератури, методів дослідження, результатів особистих досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків та практичних рекомендацій. Перелік використаної літератури налічує 166 джерел, що займають 16 сторінок. Робота ілюстрована 47 таблицями та 21 рисунком, які займають 11 сторінок.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріал і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було проведено комплексне клінічне, апаратне (ультразвукове) та лабораторне обстеження 107 дівчаток препубертатного віку, хворих на неспецифічний вульвовагініт віком від 3 до 14 років, які не досягли менархе. Контрольну групу склали 32 здорові дівчини 3−14 років.

У ході виконання дослідження нами проведено клініко-статистичний аналіз стану здоров'я дівчаток, мешканок Житомирської області. Виконано ретроспективний аналіз частоти гінекологічної захворюваності у 1 тис. дівчаток віком від 3 до 14 років, мешканок Житомирської області, які звернулись на консультативний прийом у Житомирську обласну дитячу поліклініку.

Комплексне обстеження включало клінічні методи обстеження, мікробіологічні дослідження матеріалу з піхви дівчаток та визначення показників загального та місцевого імунітету. Клінічне обстеження включало збір загального і гінекологічного анамнезу, який проводився за розробленою нами картою обстеження. За необхідності для верифікації діагнозу супутньої патології проводилися додаткові дослідження: УЗД органів черевної порожнини, нирок, щитоподібної залози, функціональні методи дослідження. Розміри матки і яєчників визначали при проведенні УЗД органів малого таза за загальноприйнятою методикою на апараті SIEMENS G-50, який працює у реальному масштабі часу за допомогою конвексного датчика частотою 2,5−5,0 Мгц.

Бактеріоскопічне дослідження проводилось в імерсійному мікроскопі Olimpus BH2 та Olimpus BХ40. Бактеріоскопічне обстеження дозволяло провести попередню оцінку бактеріальної флори (паличкової, кокової або змішаної), її кількісного вмісту, а також визначити наявність кандидозу. Бактеріологічним методом проводилось виділення та ідентифікування бактеріальних форм мікроорганізмів, визначення їх кількісного складу (КУО/тампоні), формувалась антибіотикограма. Врахування кількісного складу виділених мікроорганізмів (КУО/тампоні) проводилось за кількісним методом по Голду. Визначення чутливості до антибактеріальних препаратів проводилось методом дифузії в агар з застосуванням дисків. Для виділення аеробних бактерій (Staphylococcus, Neisseria, Corynebacterium, Enterobacteriaceae) матеріал сіявся на селективні поживні середовища, ентеробактерії висівались на агар Левіна; дріжджоподібні гриби роду Сandida − на агар Сабуро; стафілококи − на жовтково-сольовий агар; гемолізуючі форми мікроорганізмів − на 5 % кров'яний агар; лактобактерії – на лактоагар. У подальшому отримували ізольовані культури, з яких виділяли чисті та проводилось їх визначення за морфологічними, культуральними, біохімічними та тинкторіальними властивостями. Аналіз характеру росту мікроорганізмів на селективних середовищах дозволяв провести ідентифікацію основних представників анаеробів (лактобактерій, біфідобактерій). Виділення та врахування умовно-патогенних мікроорганізмів проводилось лише за умови підвищення показників КУО понад 100 тис./тамп.