LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування неспецифічних вульвовагінітів у дівчаток препубертатного віку

дівчат І групи були гастроентерологічні захворювання та хвороби серця (по 20 %), у дівчат ІІ − гастроентерологічні захворювання (20,5 %), ІІІ групи – хвороби серця (18,2 %); в контрольній групі ЛОР-захворювання зустрічалися у 15,6 % обстежених. Глистна інвазія була виявлена при лабораторному обстеженні у 11,4 % дітей ІІ групи та у 6,1 % дітей ІІІ групи.

Загалом, екстрагенітальна патологія у хворих на вульвовагініт дівчат спостерігалась в 2,3 раза частіше, ніж у групі контролю, що може слугувати несприятливим чинником виникнення вульвовагініту.

Інфекційний індекс у хворих на вульвовагініт дівчат склав 2,5; а в групі контролю – 1,5. Серед перенесених інфекційних захворювань у дівчат найчастіше зустрічались вітряна віспа та червоняк. У І групі 30 % обстежених дітей хворіли на вітряну віспу, в ІІ групі дане інфекційне захворювання мало місце у 25,0 % дівчаток, у групі порівняння ця цифра склала 36,4 %, а в групі контролю вона дорівнювала 37,5 %. На другому місці за частотою зустрічності перебував червоняк. У І групі червоняк у обстежених дітей мав місце в 23,3 % випадків; у ІІ групі − у 11,4 % дівчаток; у групі порівняння у 9,1 % дітей та в 6,3 % випадків – у групи контролю. Таким чином, від 25,0 % до 37,5 % всіх обстежених дівчат як основної групи, так і групи контролю хворіли на вітряну віспу та 6,3 %−23,3 % обстежених дітей мали в анамнезі червоняк.

Основним клінічним проявом у хворих усіх вікових груп були все ж таки виділення зі статевих шляхів. За характером виділення були: слизові, слизово-гнійні та гнійні.

У хворих усіх груп білі гнійного характеру зустрічалися рідко, найчастіше білі були слизовими. В І групі слизові виділення мали місце у 80,0 % дівчаток, у ІІ групі − у 95,5 % дівчаток та в ІІІ групі вони зустрічалися в 94,0 % випадків.

За кількістю відмічались незначні, помірні та значні виділення. Загалом незначні виділення в обстежених дітей зустрічались у 3,3 %−9,1 % випадків, помірні – в 20,0 %− 43,2 % випадків, значні виділення мали місце у більшості дітей, а саме: в 50,0 %−76,7 % випадків. Значні виділення: в І групі зустрічались у 76,7 %; в ІІ групі − в 50,0 %, в групі порівняння − у 54,5 % обстежених.

Вираженість гіперемії слизової вульви у дітей обстежених нами груп була особливо характерною для хворих з гострим перебігом процесу (56,7 %−68,2 %).

Синюшний відтінок слизової переважно був характерним для хворих з хронічним вульвовагінітом. Набряк слизової зустрічався в основному у дівчат, які мали обтяжений алергологічний анамнез, у більшості це були діти 3−6 років. Патологічні аналізи сечі спостерігалися загалом у 47,7 %−60,6 % випадків у хворих дівчат та у 31,3 % дітей групи контролю.

У всіх хворих на вульвовагініт дівчат було проведено бактеріоскопічне дослідження вмісту піхви. При аналізі його результатів було виявлено, що вагому частку складали дівчата з ІІ ступенем чистоти піхвового вмісту. В групі контролю домінуюча частка належала дітям з І ступенем чистоти піхви. У всіх хворих дітей методом мікроскопії виділень із піхви встановлена значна кількість лейкоцитів: 47,02,3 в полі зору при хронічному протіканні захворювання та 72,32,1 лейкоцитів у полі зору при гострому перебігу.

При бактеріологічному обстеженні хворих І групи у 56,7 % було ідентифіковано 21 штам мікроорганізмів з високим ступенем обсіменіння, а у 43,3 % дівчат мікрофлора була представлена умовно-патогенною сапрофітною флорою з низьким рівнем обсіменіння (lg КУО/мл 2,00,35). Серед виділених бактерій за індексом постійності значна частка належала Staph aureus (17,65), Str pyogenus (17,65), E.coli (17,65), Enterococcus faecalis (17,65), переважали в цій групі гриби роду Candida (29,41 %). З найбільшою частотою в даній групі реєструвалися також гриби роду Candida (0,24). В поодиноких колоніях зустрічались Corynebacterium spp, Haemophilus vaginalis, Str agalactiae та Staph saprophyticus (по 0,05). Популяційний рівень був у межах допустимої норми для умовно-патогенних мікроорганізмів, але доволі високий для Staph saprophyticus (106 КУО/мл). Представники нормальної мікрофлори – лактобактерії виявлені у 26 % обстежених дівчаток. У переважної кількості хворих (43,3 %) висівалась монокультура і лише у 13,3 % обстежених були виявлені асоціації двох мікроорганізмів, які зустрічались з однаковою частотою 5,9 % та включали 8 штамів. Монокультура була представлена 7 видами мікроорганізмів, серед яких найвагомішу частку склали гриби роду Candida (23,5 %).

У хворих ІІ групи в 45,5 % виявлено різні види мікроорганізмів з високим ступенем обсіменіння. У 54,5 % дівчаток мікрофлора була представлена умовно-патогенною сапрофітною флорою з низьким рівнем обсіменіння (lg КУО/мл 2,50,04). Виділена мікрофлора була представлена 21 штамом мікроорганізмів. Серед виділених бактерій за індексом постійності значна частка належала Enterococcus faecalis (20,00), Staph aureus (15,00), Staph epiderm (15,00). За індексом постійності переважали гриби роду Candida (35,0 %) та Enterococcus faecalis (20,0 %). З найбільшою частотою в даній групі також реєструвалися гриби роду Candida (0,33). В поодиноких випадках зустрічались Str pneum та Corynebacterium spp (по 0,05). Популяційний рівень був високим для Enterococcus faecalis (106 КУО/мл) та Corynebacterium spp (106 КУО/мл). Представники нормальної мікрофлори – лактобактерії виявлені у 15 % обстежених дівчаток. У переважної кількості хворих висівалась монокультура (43,2 %). Лише в одному випадку (2,3 %) була виділена асоціація двох мікроорганізмів, що включала 2 штами. Монокультура була представлена 7 видами мікроорганізмів, серед яких вагому частку склали гриби роду Candida (30,0 %) та Enterococcus faecalis (20 %). Асоціація була представлена Staph aureus і грибами роду Candida (5 %).

В групі порівняння у 60,6 % було виявлено мікрофлору з високим ступенем обсіменіння, яка представлена 23 штамами. У 39,4 % дітей було виявлено патогенну сапрофітну флору з низьким рівнем обсіменіння (lg КУО/мл 2,20,05). Серед виділених бактерій за індексом постійності значна частка належала Enterococcus faecalis (20,00), Staph epiderm (20,00), E.coli (15,00). За індексом постійності переважали гриби роду Candida (30 %). Популяційний рівень 106 КУО/мл був високим для Corynebacterium spp. Представники нормальної мікрофлори – лактобактерії виявлені у 24 % обстежених дівчаток даної групи. У 51,5 % обстежених мікрофлора була представлена у вигляді монокультур, асоціації мали місце в 9,1 % випадків і містили 6 штамів. Монокультура була представлена 7 видами мікроорганізмів, серед яких найвагомішу частку склали гриби роду Candida (25 %).

В групі контролю у 25,0 % виявлена мікрофлора представлена 8 штамами. У 75 % обстежених дівчат мікрофлора