LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування неспецифічних вульвовагінітів у дівчаток препубертатного віку

була представлена умовно-патогенною сапрофітною флорою з низьким рівнем обсіменіння (lg КУО/мл 2,40,04). Серед виділених бактерій за індексом постійності значна частка належала Enterococcus faecalis (25,00). За індексом постійності переважали гриби роду Candida (37,5 %). З найбільшою частотою зустрічались гриби роду Candida (0,38) і Enterococcus faecalis (0,25). Популяційний рівень 106 КУО/мл був високим для Staph saprophyticus та Str pyogenus. Представники нормальної мікрофлори – лактобактерії виявлені у 35 % обстежених дівчаток. Усі виявлені мікроорганізми були у вигляді монокультури, що складалась з 5 видів. З найбільшою частотою зустрічались гриби роду Candida (37,5 %) та Enterococcus faecalis (25,0 %).

При аналізі даних бактеріологічного обстеження хворих дітей усіх груп нами встановлена суттєва контамінація статевих шляхів патогенною та умовно-патогенною флорою. Необхідно відмітити високу частоту висівання різних штамів мікроорганізмів з високим ступенем обсіменіння. Такий висока ступень обсіменіння відмічався у 56,7 % дівчаток І групи, у 45,5 % пацієнток ІІ групи та у 60,6 % − ІІІ групи. Серед дівчаток контрольної групи у більшості із них (75 %) мікрофлора була представлена умовно-патогенною сапрофітною флорою з низьким рівнем обсіменіння (Ig КУО/мл 2,40,04). Таким чином, представлені дані свідчать, що у виникненні вульвовагінітів у дітей препубертатного періоду мікробний фактор з високим ступенем обсіменіння має домінуюче значення в етіологічному спектрі запальних захворювань зовнішніх статевих органів, що підтверджує необхідність обов'язкового бактеріологічного дослідження вагінального ексудату при появі скарг та об'єктивних даних. Характерною особливістю мікробного пейзажу вагінального ексудату у дівчаток цього віку є той факт, що вульвовагініти виникають на тлі високого обсіменіння саме одним збудником, представленим у монокультурі, і досягає високого відсотка від 43,2 % до 51,5 %. Структура асоціацій мікроорганізмів дуже різноманітна, але, в основному, представлена двома штамами у різних варіантах. Особливий інтерес представляють дані про високий відсоток обсіменіння вагіни дівчаток грибами роду Candida як в асоціаціях, так і в монокультурі (23,5 %−35,0 %), що свідчить про можливу етіологічну роль цього збудника у виникненні вульвовагінітів. У той же час нами відмічено, що у 37,5 % здорових дівчаток, які склали групу контролю, також висівались гриби роду Candida без ознак запального процесу. Підсумовуючи одержані дані, можна погодитись з думкою деяких авторів, що наявність у біологічних середовищах грибів роду Candida без ознак запалення не потребує специфічного лікування, але є ознакою порушення мікробіоценозу всього організму, що потребує зміни харчування або середовища життя. Представники нормальної мікрофлори вагіни – лактобактерії виявлялись у 15 %−26 % обстежених хворих та у 35 % дівчаток групи контролю.

Вивчення імунного статусу дівчат, хворих на вульвовагініт, включало визначення стану системного та місцевого імунітету в даної категорії обстежених. Враховуючи залежність стану загального та місцевого імунітету від віку, всі хворі були розподілені на 2 групи: група А − 50 дівчат віком від 4 до 9 років та група В − 53 дитини віком від 10 до 14 років. Контрольну групу склали 28 дівчаток, з них 14 дівчат віком від 4 до 9 років і 14 дівчат віком від 10 до 14 років.

Дослідження функціональної активності поліморфно-ядерних лейкоцитів у дітей молодшого віку не виявило суттєвих змін в основних показниках фагоцитозу у хворих на вульвовагініт дівчат, порівняно з аналогічними даними дітей контрольної групи.

Вивчення концентрацій імуноглобулінів G,A,M у сироватці крові у хворих на вульвовагініт дівчат групи А показало наявність у них дисімуноглобулінемії: спостерігалось достовірне зниження концентрації імуноглобуліна класу А, порівняно з результатами дівчат контрольної групи: 1,140,11 г/л проти 1,450,08 г/л (р<0,05) за збереження нормальних концентрацій IgG, IgM.

При вивченні місцевого імунітету в обстежених нами дівчат було виявлено, що у хворих на вульвовагініт дівчат молодшої вікової групи у піхвових виділеннях вірогідно зростає рівень sIgA: 0,390,04 г/л проти 0,220,05 г/л (р<0,05) та IgG: 0,260,03 г/л проти 0,170,04 г/л (р<0,05), порівняно з даними дівчат контрольної групи. У 8 % дівчат цієї групи у піхвових виділеннях була виявлена наявність IgM, у той час як у здорових дівчаток він не визначався; рівень IgA суттєво не відрізнявся від контрольного.

Аналіз вмісту лізоциму в піхвових виділеннях дівчат групи А показав достовірно високий його рівень, порівняно з результатами дівчат контрольної групи: 0,0570,01 г/л проти 0,0220,009 г/л (р<0,05). Стосовно С3-компоненту комплементу слід відзначити, що його рівень не відрізнявся від контролю.

При визначенні показників клітинної ланки імунної системи (вміст Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій у периферичній крові) у дівчат віком від 10 до 14 років достовірних відмінностей від аналогічних контрольних показників не було виявлено.

Дослідження функціональної активності поліморфно-ядерних лейкоцитів, а саме: активність та інтенсивність фагоцитозу у хворих на вульвовагініт дівчат старшого віку показали відсутність суттєвих змін в основних показниках фагоцитозу, в порівнянні з аналогічними даними дівчат контрольної групи (р>0,05).

Концентрація імуноглобулінів класу G і M сироватки крові у хворих на вульвовагініт дівчат групи В була на рівні контрольних показників, разом з тим, встановлено достовірне збільшення концентрації IgA в сироватці крові, порівняно з контролем: 1,410,09 г/л проти 0,950,14 г/л (р<0,05).

Вивчення показників місцевого імунітету у дівчат старшої вікової групи, хворих на вульвовагініт, виявило наступне: у піхвових виділеннях достовірно зростає рівень IgA, порівняно з даними дівчат контрольної групи: 0,060,01 г/л проти 0,030,01 г/л (р<0,05); у 7,5% дівчат цієї групи у піхвових виділеннях виявлено IgM, у той час як він не виявлявся у здорових; рівень sIgA та IgG суттєво не відрізнявся від контрольного. Вміст лізоциму та С3-компонента комплементу в піхвових виділеннях показав, що їх рівень до початку лікування вірогідно не відрізнявся від контрольного.

Таким чином, у дівчат віком від 4 до 9 років, хворих на вульвовагініт, не спостерігалось суттєвих порушень у стані системного імунітету, за винятком зниженого рівня Ig класу A у сироватці крові. Проте відбувалась значна активація локального протимікробного захисту, про що свідчать зростання концентрації sIgA, імуноглобуліну класу G, висока частота виявлення IgМ та підвищення рівня лізоциму.

У дівчат віком від 10 до 14 років, хворих на вульвовагініт, також не було виявлено суттєвих порушень у стані системного імунітету, за винятком підвищеного рівня