LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування неспецифічних вульвовагінітів у дівчаток препубертатного віку

умовно-патогенної мікрофлори, що має патогенні або змінені біологічні властивості на тлі дефіциту лактобацил.

4. Встановлені в ході дослідження особливості змін загального і місцевого імунітету у дівчат в різні періоди препубертатного розвитку характеризуються неоднозначністю та перебувають у прямій залежності від віку дитини, тривалості та клінічного перебігу захворювання. Розвиток неспецифічного вульвовагініту в дівчат препубертатного віку перебігає на тлі компрометації локального імунітету піхви і не супроводжується пригніченням системного імунітету і фагоцитарної функції.

5. У дівчаток молодшої вікової групи (4−9 років) відмічено достовірне зниження концентрації IgА в сироватці крові: 1,140,11 г/л проти 1,450,08 г/л у групі контролю (р<0,05) при збереженні нормальних концентрацій IgG, ІgМ. Відбувається значна активація локального протимікробного захисту, про що свідчить зростання концентрації sIgА: 0,390,04 г/л проти 0,220,05 г/л у контролі (р<0,05), IgG: 0,260,03 г/л проти 0,170,04 г/л в контролі (р<0,05), висока частота виявлення ІgМ (8%), підвищення рівня лізоциму: 0,0570,010 г/л проти 0,0220,009 г/л у контролі (р<0,05) при незміненому вмісту С-3 компонента комплементу.

6. На відміну від дівчат молодшого віку, у хворих старшої вікової групи (10−14 років) встановлено достовірне збільшення концентрації IgА в сироватці крові порівняно з контролем: 1,410,09 г/л проти 0,950,14 г/л (р<0,05). Протікання вульвовагініту спостерігається на тлі дисімуноглобулінемії місцевих секреторних білків − на тлі нормальних показників sIgА: 0,380,03 г/л проти 0,390,12 г/л у групі контролю та IgG: 0,210,02 г/л проти 0,230,05 г/л у групі контролю, значно зростає (в 2 рази) концентрація IgА: 0,060,01 г/л проти 0,030,01 у групі контролю (р<0,05).

7. Застосування препарату „Симбітер-2" супроводжується підвищенням колонізації резистентності слизової оболонки піхви, зокрема, зменшується рівень висіву золотистого стафілококу, ентеробактерій та грибів роду Сandida на тлі підвищення кількісних показників нормальної мікрофлори геніталій.

8. Застосування розробленої терапії з використанням „Симбітеру-2" у дівчат препубертатного віку з вульвовагінітами сприяло відновленню основних захисних факторів місцевого імунітету, а в групі дівчат старшого віку (10−14 років) – підвищенню основних клітинних показників системного імунітету (вміст Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій). Розвиток адекватної імунної відповіді на патогенні чинники привів до значного зниження клінічних проявів захворювання (95 % і 98 %, відповідно, проти 71 % в групі порівняння), зниженню рецидивів захворювання з 17,0 % до 13,3 % та відновленню нормального мікропейзажу зовнішніх статевих органів.


Практичні рекомендації

1. З метою запобігання негативного впливу запальних захворювань зовнішніх статевих органів у дівчаток препубертатного періоду на майбутні репродуктивні перспективи доцільним є обов'язкове спеціалізоване обстеження дівчаток, динамічний нагляд та спостереження за дітьми з виявленими вульвовагінітами, включення в план лікування реабілітаційних заходів.

2. При наявності у дівчаток виявленої екстрагенітальної патології, особливо патології ЛОР-органів та сечостатевої системи, вважати необхідним огляд та обстеження хворих лікарем дитячим гінекологом на предмет виявлення запальних захворювань зовнішніх геніталій.

3. У комплекс обстеження дівчаток з вульвовагінітами включати визначення стану як загального, так і місцевого імунітету, з обов'язковою наступною корекцією виявлених порушень.

4. Лікування вульвовагінітів у дівчаток препубертатного періоду проводити за допомогою застосування пробіотику „Симбітер-2" по одному флакону один раз на добу в піхву протягом 10−14 днів з наступним бактеріоскопічним та бактеріологічним контролем через чотири тижні після лікування.


СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Запальні захворювання зовнішніх статевих органів у дівчат, які мешкають у зоні екологічного неблагополуччя // ПАГ. – 2002.− №2. − С. 102−104. (Відбір хворих, аналіз отриманих даних, підготовка до друку).

2. Клініко-імунологічне обґрунтування місцевого лікування вульвовагінітів у дітей // ПАГ. − 2003. − №3. − С. 97−100. (Відбір хворих, клініко-статистичне обстеження, обгрунтування висновків, підготовка до друку). Співавт. Вовк І. Б., Галазюк Л. В.

3. Вульвовагініти у дітей. Сучасний погляд на проблему // ПАГ. − 2004. − №4. − С. 94−97. (Огляд літератури, підготовка статті до друку). Співавт. Вовк І. Б.

4. Клініко-імунологічні аспекти використання пробіотиків у лікуванні вульвовагінітів у дітей // Репродуктивное здоровье женщины. − 2006. − №2(26) І часть. − С. 140−142. (Відбір хворих, клініко-статистичний аналіз, підготовка до друку). Співавт. Галазюк Л. В.

5. Вивчення структури запальних захворювань зовнішніх статевих органів у дівчат, які проживають на території Житомирської області // Матеріали науково-практичної конференції „Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи через 15 років". – Житомир. – 2001. – С. 69−71. (Збір клінічного матеріалу та його аналіз, підготовка до друку).

АНОТАЦІЯ

Білоченко А. М. Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування неспецифічних вульвовагінітів у дівчаток препубертатного віку. − Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Державна установа „Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України", Київ, 2008.

Дисертація присвячена проблемі етіології, патогенезу, діагностики та лікування запальних захворювань зовнішніх статевих органів у дівчаток препубертатного періоду.

Визначено, що розвиток та перебіг вульвовагінітів тісно пов'язаний з наявністю у дітей екстрагенітальної патології та дитячих інфекційних захворювань. Встановлено, що в етіологічному спектрі вульвовагінітів у дівчаток препубертатного віку відіграє роль підвищення кількісних показників патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, грибів рода Candida на тлі низьких концентрацій лактобактерій в усі вікові періоди. Розвиток неспецифічного вульвовагініту в дівчаток препубертатного віку перебігає на тлі компроментації локального імунітету піхви і не супроводжується пригніченням системного імунітету і фагоцитарної функції. Отримані результати дослідження обумовлюють розробку методів раннього виявлення, динамічного спостереження та терапії вульвовагінітів у дівчат періоду препубертату з обов'язковим врахуванням мікробіологічних та імунологічних особливостей у даному віковому періоді,