LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування патології шкіри та слизових оболонок у жінок з постоваріоектомічним синдромом

розробок нових ефективних методів профілактики та лікування, особливо за умови застосування фітоестрогенів, які здатні зв'язуватись з естрогенними рецепторами шкіри, в комбінації з ензимотерапією.

Отже, актуальність обраної теми зумовлена значною поширеністю постоваріоектомічного синдрому та змінами, які виникають у шкірі та слизовій оболонці піхви. На сьогоднішній день невирішеним залишається питання вибору методу лікування дерматологічних захворювань: ксерозу шкіри, андрогенної алопеції, клімактеричної екземи, рожевих вугрів, а також рецидивних секстрансмісивних захворювань, які уражують слизову піхви (папіломавірусна інфекція людини, хламідіаз), на тлі атрофічного кольпіту в жінок з постоваріоектомічним синдромом, що погіршує якість їх життя та зумовлює актуальність нашої роботи. У зв'язку з цим потребують подальшого вдосконалення методи профілактики та лікування патології шкіри та слизової піхви пацієнток з штучним клімаксом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського (протокол № 14 від 29.06.1999 р.) та Проблемною комісією "Дерматологія та венерологія" (протокол № 8 від 20.12.2001 р.).

Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи курсу шкірних та венеричних хвороб Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського "Профілактика вторинного остеопорозу та диференційований підхід до лікування", терміни виконання – 2001-2003 рр. Номер держреєстрації – 0100U001943. Дисертант є співвиконавцем теми. Нею проведені дослідження стосовно взаємозв'язку посткастраційного синдрому з корелятивними патологічними змінами в шкірі та розвитком остеопорозу. Одночасно досліджувався стан шкірного покриву в пацієнток, хворих на ксероз шкіри, клімактеричну екзему, андрогенну алопецію, з рожевими вуграми, що стало підґрунтям для дисертаційної роботи.

Мета роботи: підвищити ефективність профілактики, діагностики, лікування захворювань шкіри та слизової піхви у жінок з постоваріоектомічним синдромом шляхом розробки адекватних патогенетично обґрунтованих методів лікування ксерозу шкіри, андрогенної алопеції, клімактеричної екземи, рожевих вугрів та папіломавірусної і хламідійної інфекцій на тлі атрофічного кольпіту.

Для реалізації вказаної мети було поставлено такі завдання:

1. Провести порівняльно-морфологічне вивчення шкіри тварин з посткастраційним синдромом.

2. Дослідити ультраструктурний стан шкіри в експериментальних тварин з посткастраційним синдромом з використанням естрогенозамісної терапії та "Вобензиму".

3. На експериментальній моделі ксерозу шкіри та алопеції у білих щурів з посткастраційним синдромом дослідити морфологічної зміни структури шкіри, активності перекисного окиснення ліпідів, показників антиоксидної системи, ендогенної інтоксикації, а також ефективності корекції їх порушень естрогенами та ензимотерапією.

4. Дослідити взаємозв'язок дерматологічного статусу та ультраструктури шкіри і гормонального фону в жінок з постоваріоектомічним синдромом.

5. Вивчити особливості перебігу ксерозу шкіри, клімактеричної екземи, рожевих вугрів та андрогенної алопеції у жінок з постоваріоектомічним синдромом.

6. Дослідити корелятивну залежність структурно-функціональних змін кісткової тканини та шкіри у жінок з ксерозом шкіри, клімактеричною екземою, рожевими вуграми та андрогенною алопецією на тлі хірургічної менопаузи.

7. Дослідити активність окиснювальних процесів, функціональний стан систем антиоксидного захисту та показники імунного статусу організму жінок з ураженням шкіри на тлі постоваріоектомічного синдрому.

8. Розробити оптимальні методи корекції порушень гормонального статусу в пацієнток з ксерозом шкіри, клімактеричною екземою, рожевими вуграми, андрогенною алопецією, а також папіломавірусною і хламідійною інфекціями на тлі атрофічного кольпіту в жінок з хірургічною менопаузою.

9. На основі сучасних уявлень про патогенетичні механізми розвитку захворювань шкіри та слизової піхви у жінок з постоваріоектомічним синдромом розробити й впровадити в медичну практику нові ефективні підходи до профілактики, комплексного лікування ксерозу шкіри, клімактеричної екземи, рожевих вугрів, андрогенної алопеції, а також папіломавірусної, хламідійної інфекцій на тлі атрофічного кольпіту.

Об'єкт дослідження: жінки, хворі на ксероз шкіри, андрогенну алопецію, рожеві вугри, клімактеричну екзему, атрофічний кольпіт з проявами папіломавірусної інфекції людини.

Предмет дослідження:шкіра людей та тварин.

Методи дослідження:

– клінічні – для оцінки стану шкіри та слизової піхви на тлі постоваріоектомічного синдрому;

– біохімічні, імунологічні, імуноферментні – для оцінки стану процесів пероксидації ліпідів та антиоксидної системи організму, гормональної функції яєчників, виявлення типу папіломавірусної інфекції людини;

– експериментальний – для вивчення змін у шкірі на моделі посткастраційного синдрому;

– морфологічні – для вивчення структури шкіри;

– електронно-мікроскопічний – для вивчення ультраструктури шкіри;

– інструментальні – для визначення мінеральної щільності кісткової тканини;

– статистичний – для оцінки достовірності отриманих даних.

Наукова новизна досліджень. На основі комплексного клініко-експериментального дослідження уточнено і доповнено існуючі уявлення про патоморфологічні ураження шкіри за умов постоваріоектомічного синдрому та накреслено нові напрямки патогенетичної їх корекції шляхом застосування гормонозамісної та ензимотерапії.

Уперше експериментально та клінічно доведено ефективність застосування "Естрожелю", "Клімадинону" та "Вобензиму" з метою корекції порушень метаболічних процесів за умов посткастраційного синдрому.

Уперше експериментально доведено, що у тварин з посткастраційним синдромом дистрофічних змін зазнають як клітини епідермісу, так і структурних компонентів дерми, що є підґрунтям виникнення шкірних захворювань.

Уперше за допомогою електоронно-мікроскопічного дослідження шкіри встановлено наявність значних деструктивно-структурних уражень внутрішньоклітинних компонентів епітеліоцитів епідермісу та структур дерми у тварин з посткастраційним синдромом.

Електронно-мікроскопічна характеристика стану шкіри у жінок з постоваріоектомічним синдромом дала можливість встановити наявність переважання атрофічних змін над регенераторними процесами, що знаходить своє виявлення у порушенні функціональних властивостей шкіри.

Уперше комплексно досліджено активність ліпідної пероксидації та системи антиоксидного захисту за умови посткастраційного синдрому. Встановлено прояви активації ліпопереокиснення та фазові зміни ферментної і неферментної ланок антиоксидної системи.

В експерименті та у клінічних умовах вивчено ступінь ендогенної інтоксикації після хірургічного видалення матки з придатками. Встановлено зростання концентрації та