LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування патології шкіри та слизових оболонок у жінок з постоваріоектомічним синдромом

порушення фракційного складу молекул середньої маси.

На основі вивчення особливостей клінічного перебігу та стану імунної системи виявлено, що у жінок з папіломавірусною інфекцією на тлі постоваріоектомічного синдрому, які отримували "Протефлазид" та "Колламак", зменшується надлишкове антигенне навантаження та імунодефіцитний стан, що є патогенетично значимим.

Практичне значення. Уперше на основі комплексного вивчення патогенезу запропоновано диференційовані схеми лікування, профілактики захворювань шкіри у жінок з постоваріоектомічним синдромом, дерматологічними проявами якого є андрогенна алопеція, рожеві вугри, клімактерична екзема, ксероз та особливості перебігу папіломавірусної інфекції, хламідіазу на тлі атрофічного кольпіту.

Уперше вивчено ефективність фітоестрогену "Клімадинон", естрогену "Естрожель" та препарату системної ензимотерапії "Вобензим"щодо покращання ультраструктуригемокапілярів та структур сосочкового шару дерми, зниження ступеня кератинізації епідермісу та сприяння зникненню симптомів ксерозу шкіри.

Лікування ксерозу шкіри на тлі постоваріоектомічного синдрому за допомогою фітоестрогену "Клімадинон", естрогену "Естрожель" та засобу системної ензимотерапії "Вобензим" сприяє зникненню сухості шкіри з дрібнопластинчастим лущенням, відчуття загального дискомфорту, "стягнутості" шкіри, а також покращанню її тургору (Патент на винахід України „Спосіб лікування хворих на ксероз шкіри" 52553 А, 2002). Відновились показники окисно-відновної функції та поліпшились ультраструктура гемокапілярів, структура сосочкового шару дерми, знизився ступінь кератинізації епідермісу.

Розроблено новий метод лікування папіломавірусної інфекції людини 6/11, 16/18, 31/33 типів у жінок на тлі атрофічного кольпіту з постоваріоектомічним синдромом, що передбачає вплив препарату цитодеструктивної дії "Колломак" у комбінації з противірусним засобом "Протефлазид" (Патент на винахід України "Спосіб лікування хворих на папіломавірусну інфекцію людини" 52544 А, 2002). Це дозволяє досягти значного підвищення ефективності лікування, яке проявилося в тому, що практично зникли гонстрокінцеві кондиломи, а також зовнішні прояви запального процесу.

Доведено, що комплексне лікування хламідіазу на тлі атрофічного кольпіту при постоваріоектомічному синдромі з використанням препарату естрогенної дії "Овестин", а також протимікробного імуномоделюючого засобу "Флуренізид" сприяє підвищенню клінічної ефективності лікування та ліквідації диспареунії, дизурії (Патент на винахід України "Спосіб лікування хворих на атрофічний кольпіт" 52546 А, 2002).

Впровадження результатів дослідження в практику. Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в клінічну практику Тернопільського клінічного обласного шкірно-венерологічного диспансеру, Чортківського міжрайонного шкірно-венерологічного диспансеру, Львівського клінічного обласного шкірно-венерологічного диспансеру та Івано-Франківького обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру, дерматологічного відділення Сарненської центральної районної лікарні Рівненської області.

Отримані дані про методи лікування захворювань шкіри та слизової піхви при постоваріоектомічному синдромі впроваджено в навчальний процес на курсі шкірних та венеричних хвороб Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського, кафедрі шкірних та венеричних хвороб Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кафедрі шкірних та венеричних хвороб Івано-Франківської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором розроблена ідея наукової праці, сформульовані мета та завдання роботи, обрані методи дослідження та здійснена їх реалізація. Самостійно проаналізовано літературу з проблеми дисертації, проведено клініко-лабораторне обстеження та консервативне лікування більшості хворих. Автором дисертаційної роботи проведена статистична обробка досліджень, аналіз ефективності застосованих методик лікування, а також вивчені їх побічні ефекти. Проведено експериментальні дослідження моделі посткастраційного синдрому та забір матеріалу на гістологічне дослідження.

Автором особисто написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки і запропоновані практичні рекомендації, які впроваджено у практику шкірно-венерологічних диспансерів.

У статтях, опублікованих у співавторстві, більшість ідей і фактичний матеріал належать дисертантові. У тій частині актів впровадження (№ 3, 5, 6), що стосуються науково-практичної новизни, викладено фактичний матеріал автора, оприлюднений у процесі дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено на науково-практичних конференціях Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського (Тернопіль, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004), I Конгресі Федерації Європейських Національних Менопаузальних Об'єднань (Прага, 2000), Міжнародному конгресі "Менопауза та репродуктивне здоров'я жінки" (Тернопіль, 2002), Всеукраїнській науковій конференції "Актуальні питання акушерства та гінекології" (Тернопіль, 2002), обласному засіданні товариства дерматовенерологів Тернопільської області (Тернопіль, 2002, 2003), на ІІ Конгресі Федерації Європейських Національних Менопаузальних Об'єднань "Менопауза та гормонозамісна терапія" (Рим, 2002), ІІІ Конгресі Федерації Європейських Національних Менопаузальних Об'єднань "Менопауза: як прийти до консенсусу" (Афіни, 2003).

Дисертаційну роботу апробовано на спільному засіданні кафедр інфекційних хвороб з курсом дерматовенерології, акушерства та гінекології № 1, акушерства та гінекології № 2, мікробіології, гістології та ембріології, патанатомії, кафедри акушерства та гінекології післядипломної освіти Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського в 2004 році (витяг з протоколу № 9 від 19 квітня 2004 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 30 праць, з них 25 – у наукових фахових виданнях, у тому числі 20 – самостійні роботи і 5 – у співавторстві. За матеріалами роботи отримано 3 патенти на винахід України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено українською мовою на 285 сторінках машинописного тексту, її основна частина займає 245 сторінок. Робота складається із вступу, огляду літератури, 10 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури (загальна кількість – 402).


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Дисертаційна робота включає 2 частини – експериментальну й клінічну. Експериментальні дослідження виконано у центральній науково-дослідній лабораторії Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського. Для створення моделі ксерозу шкіри й алопеції при посткастраційному синдромі було проведено дослідження на 186 статево зрілих щурах-самках віком 8–10 міс. масою тіла 160-180 г., яких утримували на