LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування патології шкіри та слизових оболонок у жінок з постоваріоектомічним синдромом

стандартному раціоні віварію із дотриманням вимог Стразбурської Конвенції щодо використання і утримання хребетних тварин в експериментальних дослідженнях. Усіх піддослідних тварин поділили на такі групи: І – інтактні (6 щурів); ІІ – тварини з посткастраційним синдромом, яким оперативним шляхом видалили матку з придатками (30 щурів); ІІІ – тварини з посткастраційним синдромом, яким проводили лікування "Eстрожелем" (30 щурів); IV – тварини з посткастраційним синдромом, яким проводили лікування "Kлімадиноном" (30 щурів); V – тварини з посткастраційним синдромом, яким проводили лікування "Клімадиноном" та "Естрожелем" (30 щурів); VI – тварини з посткастраційним синдромом, яким проводили лікування "Клімадиноном", "Естрожелем" та "Вобензимом" (30 щурів), VІІ – тварини з посткастраційним синдромом, яким проводили лікування "Овестином" та "Флуренізидом" (30 щурів).

Препарат "Eстрожель" фірми "Besing-Iscoveco" наносили на шкіру спини, на якій попередньо видаляли шерсть, у дозі 35 мкг/кг, що відповідає 0,021 мкг 17-b естрадіолу, з 8-ї доби післяопераційного періоду. Для розрахунку щоденної дози використовували пластмасовий шпатель-дозатор, який додається до препарату.

Препарат "Клімадинон" фірми "Bionorica" використовували у вигляді розчину для приймання всередину. Спиртовий препарат розводили у 50 разів дистильованою водою і вводили внутрішньошлунково зондом із розрахунку 1 мл/кг, що відповідає 0,4 мг/кг екстракту кореня цимицифуги, протягом усього експерименту. Інтактнi тварини отримували ідентичний об'єм 0,9 % розчину етанолу.

Препарат системної ензимотерапії "Вобензим" вводили внутрішньошлунково зондом з розрахунку ј таблетки на 1 кг маси тіла щура протягом усього терміну експерименту.

Препарат "Овестин" вводили інтравагінально в дозі, що відповідає 10 мкг/кг естріолу, з 14-ї доби після оперативного втручання протягом 15 днів, "Флуренізид" – з розрахунку 1,4 мг/кг з 20-ї доби протягом 10 днів.

Операція "екстирпація матки з придатками": в асептичних умовах здійснювали розріз черевної стінки пошарово довжиною 3–4 см, проводили екстирпацію матки з трубами та яєчниками. Після цього рану черевної стінки ушивали окремими вікриловими швами й обробляли 3 % спиртовим розчином йоду.

Дослідження проводили через 24 год, 7, 14, 30 та 45 діб від моменту виконання операції.

Клінічне обстеження хворих здійснювали на базі лікувально-діагностичного центру при Тернопільській державній медичній академії ім. І.Я. Горбачевського та Тернопільського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру.

Формування контингенту обстежуваних проведено методом суцільного набору хворих із патологічними станами шкіри (ксероз шкіри, клімактерична екзема, андрогенна алопеція, рожеві вугри) та слизової оболонки піхви (хламідійна і папіломавірусна інфекції) на тлі постоваріоектомічного синдрому в кількості 356 жінок. Залежно від патології та методу лікування хворих було поділено на 7 груп.

І групу – 62 жінки – склали хворі, які мали прояви шкірної патології (ксероз шкіри, клімактеричну екзему, андрогенну алопецію, рожеві вугри) на тлі постоваріоектомічного синдрому та отримували традиційне лікування.

ІІ групу – 64 жінки – склали хворі, які мали прояви шкірної патології (ксероз шкіри, клімактеричну екзему, андрогенну алопецію, рожеві вугри) на тлі постоваріоектомічного синдрому й одержували лікування "Клімадиноном", "Естрожелем" та "Вобензимом".

ІІІ група – 30 хворих з постоваріоектомічним синдромом без проявів шкірної патології.

ІV група – 62 хворих, які мали прояви шкірної патології (ксероз шкіри, клімактеричну екзему, андрогенну алопецію, рожеві вугри) на тлі постоваріоектомічного синдрому з остеопенічними та остеопоротичними змінами.

V група – 53 хворих з папіломавірусною інфекцією на тлі атрофічного кольпіту з постоваріоектомічним синдромом.

VI група – 55 хворих на хламідіаз на тлі атрофічного кольпіту з постоваріоектомічним синдромом.

VІІ група – контроль – 30 жінок менопаузального віку без проявів шкірної патології.

У хворих І, ІІ, ІІІ, IV, V, VІ груп до і після лікування проведено дослідження біохімічних показників, показників імунного та гормонального статусів, стану перекисного окиснення ліпідів та антиоксидної системи, полімеразно-ланцюгову реакцію для встановлення наявності й типу папіломавірусу людини, виявлення хламідійної інфекції за допомогою імуноферментного методу та денситометрію.

Для оцінки активності процесів ліпопероксидації визначали вміст дієнових кон'югат (ДК), ненасичених вищих жирних кислот (Стальная И.Д., 1987), гідроперекисів ліпідів (ГПЛ) за методом В.Б. Гаврилова, М.І. Мишкорудної, (1983), концентрацію ТБК-активних продуктів за методом І.Д. Стальної, М.Г. Гавришвілі (1987).

Для оцінки активності антиоксидної системи визначали активність супероксиддисмутази (СОД) за методом С. Чеварі, І. Чаба, І. Секей (1985), каталази за методом М.А. Королюка і співавт. (1988), церулоплазміну (ЦП) за методом В.Г. Колба, В.С. Камишнікова (1986) і відновленого глутатіону (GSH) (Тогайбаев А.А., 1988).

Для оцінки ендогенної інтоксикації визначали вміст молекул середньої маси (МСМ) та їх фракційний склад. Концентрацію МСМ визначали за методом Н.І. Габриеляна (1981) у модифікації В.К. Осиповича, З.А. Туликової та І.М. Маркелова (1987).

Для проведення загальних морфологічних досліджень тканину шкіри, піхви фіксували в 10 % розчині нейтрального формаліну, розчині Корнуа і ущільнювали в парафіні. Підготовлені серійні зрізи фарбували: гематоксиліном-еозином – для оглядового морфологічного дослідження, за Ван-Гізон – для виявлення колагенових волокон і реактивом Шіффа – для виявлення мукополісахаридів.

Для електронно-мікроскопічних досліджень маленькі шматочки шкіри фіксували в 1 % розчині тетраоксиду осмію, зневоднювали та заливали в суміш епоксидних смол з аралдитом за загальновизнаною схемою. Ультратонкі зрізи виготовляли на ультрамікротомі УМТП-7, контрастували за Рейнольдсом і вивчали під електронним мікроскопом ЕМВ-100ЛМ.

Для кількісної оцінки мінеральної щільності кістковоїтканини використовували двофотонну абсорбційну рентгенівську денситометрію, яку проводили на денситометрі "DPX-A" фірми "LUNAR".

Для дослідження стану імунної системи визначаликількість CD3 (%) Т-лімфоцити, CD4 (%) Т-хелпери, CD8 (%) Т-кілери/супресори, CD16 (%) Т-Nk, CD19 (%) В-лімфоцити. Для їх визначення використовували реакцію непрямої поверхневої імунофлуоресценції за допомогою моноклональних антитіл.

Ідентифікацію папіломавірусної інфекції проводили за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції, що дозволяє виявити ДНК папіломавірусу в досліджуваному матеріалі. Ідентифікували папіломавірус людини 6/11, 16/18, 31/33 типів.

Виявлення хламідійної інфекції проводили за допомогою методу імуноферментного аналізу.

Для діагностики гормонального статусу визначали рівні естрадіолу та прогестерону в крові за