LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування патології шкіри та слизових оболонок у жінок з постоваріоектомічним синдромом

допомогою імуноферментного методу.

Отриманий цифровий матеріал було оброблено на персональному комп'ютері за програмою Statgraphics методом варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента (t) і рівня значущості (p). Розраховували середні арифметичні величини, похибки середніх арифметичних, коефіцієнти варіації, а також середні квадратичні відхилення.

Відмінності між середніми величинами вважали достовірними при вірогідності альтернативної гіпотези не менше ніж 0,95. Зміни вважали достовірними при p<0,05. У діаграмах та таблицях основної частини дисертації рівень значущості вказували тільки для достовірних результатів.


Результати власних досліджень та їх обговорення

Фундаментальними дослідженнями останніх років доведено, що шкіра та слизові оболонки є естрогенозалежними тканинами, оскільки мають специфічні рецептори до естрогенів. Тому вважають, що видимі ознаки старіння шкіри зумовлені нестачею саме жіночих статевих гормонів, що призводить передусім до порушення обміну колагену, наслідком чого є зниження еластичності шкіри та поява зморшок. Зміни шкіри, що виникають за наявності естрогенодефіцитних станів, до яких належить, зокрема, постоваріоектомічний синдром, є не лише косметичним дефектом, а й часто сприятливим тлом для розвитку різноманітної шкірної патології. Власне тому ми вирішили дослідити, яка саме шкірна патологія найчастіше розвивається у жінок після видалення яєчників, особливості її перебігу та ефективність стандартного й розробленого нами лікування, що стало об'єктом нашого дослідження.

Експериментальна частина роботи ґрунтувалась на створенні моделі ксерозу шкіри, андрогенної алопеції у піддослідних тварин після видалення матки з придатками і вивченні структурно-морфологічних особливостей шкіри щурів та змін з боку антиоксидної системи, перекисного окиснення ліпідів, а також впливу на ці параметри різноманітних схем лікування, для обґрунтування подальшого їх застосування в клінічній практиці.

У результаті проведених нами світлооптичних та електронно-мікроскопічних морфологічних досліджень у тварин з посткастраційним синдромом від 14-ї до 45-ї доби виявляли глибокі деструктивні зміни в структурі епідермісу та дерми, які проявлялися дистрофічними процесами в епітеліальних клітинах, стромальних елементах дерми та судинах. Спостерігались порушення біологічних функцій фібробластів, синтезу колагену і продукції глікозаміногліканів. Унаслідок цього виникали атрофічні зміни в шкірі. Ймовірно, гормональні порушення, які виникають унаслідок хірургічного видалення яєчників, спричиняють виникнення змін у шкірі та її придатках, оскільки тут містяться специфічні естрогенні рецептори (Калюжная Л.Д. и соавт., 2004.; Возіанова С.В. та співавт., 2004). Про вплив оваріальних гормонів на фібробласти в своїх експериментальних та клінічних працях згадує D. Gruber (2003). Зміни рівня естрогенів супроводжуються значними змінами в біосинтезі колагену та метаболічних процесах у шкірі.

У тварин, які отримували комплексну терапію, що включала "Клімадинон", "Естрожель" та "Вобензим", у післяопераційний період загоєння рани відбувалось у коротший термін. Мікроскопічним дослідженням на 14-ту добу експерименту в епідермісі виявлено незначну гіперплазію ядерець, що свідчить про достатньо виражену компенсаторну реакцію епітелію. Роговий шар – без особливостей. Товщина епідермісу на цьому етапі експерименту становила 49,31 мкм, що на 17,8 % перевищувало контроль. Проте на 30-ту та 45-ту доби експерименту спостерігалось відновлення структури тканини, що підтверджувалося морфологічно. При цьому структура епітеліоцитів залишалася практично незмінною, лише в окремих клітинах мали місце явища осередкової вакуольної дистрофії.

У структурі дерми також спостерігалися помірні зміни, пов'язані із перебудовою обміну речовин, проте ці явища були тимчасовими і виникали переважно на рівні мікроциркуляторного русла. Виявлялась помірна інфільтрація стромальних елементів лімфоцитами та гістіоцитами, особливо в периваскулярних просторах. Динаміка змін проходила таким чином, що на 30-ту та 45-ту доби експерименту набрякові явища зникли, після чого в структурах дерми ми могли спостерігати поодинокі фібробласти, відновлення колагенового каркасу, еластичних та ретикулярних волокон. Наші спостереження підтверджувались морфометрично і відповідали практично повному структурному відновленню.

Cубмікроскопічно виявляли, що структура епідермоцитів мало змінювалась, у базальному шарі спостерігались ознаки підвищеної регенераторної здатності. Ендотеліоцити гемокапілярів практично не ушкоджувались, між клітинами виявлялися помірні розширення зв'язків без деструктивних змін в останніх. У фібробластах спостерігалися розвинена гранулярна ендоплазматична сітка і комплекс Гольджі. Колагенові волокна сосочкового шару розташовані пухко.

Морфологічні дані повністю корелюють з клінічною картиною. У вивченні віддалених результатів встановлено, що після застосування "Клімадинону", "Естрожелю" та "Вобензиму" у тварин дослідної групи перебіг посткастраційного періоду проходив у фізіологічних умовах і не відрізнявся від перебігу в інтактних тварин.

Із проведених нами експериментальних досліджень випливає, що у піддослідних тварин видалення матки з придатками супроводжується значними змінами в системі ПОЛ/АОС. Найбільш виражене підвищення активності процесів ліпопероксидації нами зафіксовано на 1-шу добу після операції, що можна пояснити операційним стресом. Так, концентрація ТБК-активних продуктів у тварин контрольної групи в цей термін підвищилась на 82 %, дієнових кон'югат – на 98 %, гідроперекисів ліпідів – на 94 %. Нами зафіксовано також зростання активності показників антиоксидного захисту.

На 14-ту добу експерименту нами відмічено деяку стабілізацію показників у системі ПОЛ/АОС. На 30-ту та 45-ту доби після операції хоч і спостерігалась певна нормалізація активності процесів ліпопереокиснення та стану АОС, проте до рівня здорових тварин досліджувані нами показники так і не приходили, а це свідчить, що організм не здатний до повної компенсації тих порушень, які виникають унаслідок значного зниження синтезу естрогенів у разі видалення матки та придатків.

Отже, як видно з результатів проведених нами досліджень, різке зниження продукції статевих гормонів, яке виникає внаслідок хірургічного видалення матки та придатків, призводить до значних порушень фізіологічних та метаболічних процесів.

Нами було досліджено вплив поєднаного застосування "Естрожелю", "Клімадинону" та "Вобензиму" на активність процесів ліпопероксидації та стан системи антиоксидного захисту в динаміці перебігу посткастраційного синдрому.

У цьому випадку на 45-ту добу нами зафіксовано повну нормалізацію співвідношення ПОЛ/АОС у тварин, яким видалили матку та придатки. Супероксиддисмутазна активність була на рівні 98 %, каталазна – 102 %, активність церулоплазміну – 96 %. Нормалізувалась також концентрація відновленого глутатіону, становлячи 99 % від норми.

Таким чином,