LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування патології шкіри та слизових оболонок у жінок з постоваріоектомічним синдромом

і супроводжується частим розвитком побічних ефектів, таких, як підвищення артеріального тиску, набрякання молочних залоз, диспепсичні прояви тощо.

Для обґрунтування клінічної ефективності використання естрогенів та системної ензимотерапії у жінок, хворих на ксероз шкіри, клімактеричну екзему, рожеві вугри, андрогенну алопецію на тлі постоваріоектомічного синдрому, проведено вивчення імунного статусу та гормонального фону.

Дослідження гормонального фону та імунологічних показників у пацієнток з постоваріоектомічним синдромом проводились до лікування та на 14, 30, 60 доби лікування. Нами встановлено, що у жінок з ПОЕС, які не мали шкірної патології, було відмічено дестабілізацію в периферичній крові Т-ланки імунітету. Склад загальних Т-лімфоцитів (CD3) до лікування був зниженим і складав (55,4+4,2) %, а також спостерігались зміни зі сторони Т-хелперів (CD4) – (31,6+3,0) %. Показники гуморального імунітету (В-лімфоцити – CD19, Ig G, Ig A, Ig M) суттєво не відрізнялись від показників здорових жінок. Відмічалась деяка тенденція щодо зменшення показників гуморального та клітинного імунітету.

У жінок з ксерозом шкіри, клімактеричною екземою, рожевими вуграми, андрогенною алопецією на тлі постоваріоектомічного синдрому виникали стабільні зміни імунорегуляторних взаємозв'язків у системі гуморального та клітинного імунітету. Дефіцит циркулюючих Т-лімфоцитів (CD3), що виникав у крові цих жінок становив (51,5+3,8) %. При цьому несприятливим фактором можна вважати грубий дисбаланс у співвідношенні Т хелперів і Т-супресорів/кілерів (CD4, CD8), про що свідчить регуляторний індекс, який дорівнює (1,08+0,90) ум. од. проти (1,63+0,10) ум. од. (р<0,05), це вказує на інтенсивне зменшення від нормативного рівня.

Зміни в гуморальному імунітеті були менш виражені, В-лімфоцити (CD16) становили (11,8+1,3) %. Усе це проявлялось збереженням хоча і запізнілої, але ефективної тенденції до фазності відповіді імунної системи.

Однак, враховуючи несприятливий фон, різке зменшення вмісту естрогенів (естрадіол – (18,22+3,15) пг/мл і виникнення патологічних станів шкіри, особливо їх поєднання, а також дефіцит Т-хелперів (CD4 – 28,4+3,1) %, подібна динаміка В-лімфоцитів (CD19 – 11,8+1,3) % не може бути розцінена адекватно здатності забезпечити сприятливий перебіг ксерозу шкіри, клімактеричної екземи, рожевих вугрів, андрогенної алопеції на тлі постоваріоектомічного синдрому. Виникають умови для несприятливого перебігу патології шкіри на тлі хірургічної менопаузи, що свідчить про доцільність використання більш ефективних методів його лікування. При виконанні цієї роботи для реалізації даного завдання ми застосовували фітоестроген "Клімадинон", використання якого чергували з естрогеном "Естрожель" у поєднанні з препаратом системної ензимотерапії "Вобензим". У жінок з ксерозом шкіри, рожевими вуграми, клімактеричною екземою, андрогенною алопецією на тлі постоваріоектомічного синдрому запропоноване комплексне лікування дозволяє ліквідувати виявлену неспроможність імунної системи після різкого зменшення естрогенної насиченості в організмі жінки (18,22+3,15) пг/мл. Уже на 14-ту добу було відмічено тенденцію до збільшення кількості естрогенів (естрадіол – (25,15+3,60) пг/мл, тоді як у жінок, які отримували традиційне лікування, його показники складали (20,15+2,90) пг/мл. При цьому було відмічено тенденцію до ліквідації дефіциту чисельності загальної популяції Т-лімфоцитів (CD3), з'явилась помітна тенденція до зменшення надлишку Т-супресорів/кіллерів, показники яких досягають достовірної нормалізації на 60-ту добу. Фізіологічна стабілізація загальної кількості Т-лімфоцитів і співвідношення їх основних субпопуляцій (Т-хелперів і Т-супресорів/кілерів) при застосуванні гормонозамісної терапії та ензимотерапії супроводжувалась відновлення адекватної реакції гуморального імунітету В-лімфоцитів (CD19). Починаючи з 30 доби патогенетичного лікування відбувається подальша інтенсифікація процесу, який аналізується на 60-ту добу нагляду. При цьому було досліджено, що показники естрадіолу збільшились на 60 добу до (39,15+2,80) пг/мл, що достовірно дорівнювало показникам здорових жінок менопаузального віку, а також спостерігалась тенденція до збільшення вмісту прогестерону (0,30+0,03) нг/мл.

Можна зробити висновок, що у жінок з ксерозом шкіри, клімактеричною екземою, рожевими вугрями, андрогенною алопецією на тлі постоваріоектомічного синдрому, які отримували фітоестроген "Клімадинон", естрогель "Естрожель" та "Вобензим" відбувалась нормалізація гормональної насиченості організму естрогенами, це в свою чергу сприяло ліквідації імунодефіцитного стану в крові, що є патогенетично обумовленим в лікуванні патологічних станів шкіри.

Як показано у розділі експериментальної частини нашої роботи, посткастраційний синдром супроводжується значними порушеннями співвідношення ПОЛ/АОС у бік зростання процесів ліпопероксидації. Експериментальні дослідження показали ефективність застосування „Естрожелю", "Клімадинону" та "Вобензиму" з метою корекції порушень антиоксидного статусу організму.

Зважаючи на це, ми поставили собі за мету вивчити активність процесів ліпопероксидації та стан антиоксидної системи у жінок із ксерозом шкіри, андрогенною алопецією, клімактеричною екземою та рожевими вуграми на тлі постоваріоектомічного синдрому й ефективність традиційної терапії та рекомендованого методу комплексної терапії „Естрожель", "Клімадинон" та "Вобензим".

Дослідження активності процесів ліпопереокиснення проводили до лікування та на 30-ту, 60-ту і 90-ту доби лікування. Нами встановлено, що у жінок з постоваріоектомічним синдромом, які не мали шкірної патології, спостерігались порушення активності переоксинення ліпідів та стану антиоксидної системи: достовірно зростав вміст дієнових кон'югат до (19,211,23) ммоль/л, гідроперекисів ліпідів – до (0,1890,008) ум. од./мл, ТБК-реагуючих продуктів – до (0,0400,004) ммоль/л.

У жінок з ксерозом шкіри, рожевими вуграми, клімактеричною екземою, андрогенною алопецією на тлі постоваріоектомічного синдрому, відмічено більш значні зміни в системі ПОЛ/АОС. Так, концентрація ТБК-активних продуктів у жінок контрольної групи підвищилась на 69 % і становила (0,0490,003) ммоль/л, дієнових кон'югат – на 22 % (20,092,07) ммоль/л, гідроперекисів ліпідів – на 25 % (0,2010,08) ум. од/мл.

При порівнюванні показників ПОЛ та АОС жінок з постоваріоектомічним синдромом, які мали шкірні прояви з показниками тих пацієнток, які їх не мали, ми виявили незначну тенденцію до зростання активності ліпопероксидації за наявності шкірної патології, однак зміни були недостовірними.

Отже, як видно з результатів проведених нами досліджень, різке зниження продукції статевих гормонів, яке виникає внаслідок хірургічного видалення матки та придатків, призводить до значних порушень фізіологічних та метаболічних процесів.

На 30-ту добу після початку застосування "Клімадинону", "Естрожелю" та "Вобензиму" покращувались показники співвідношення ПОЛ/АОС. Концентрація дієнових кон'югатів