LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування тяжких пневмоній у дітей, з урахуванням ліпідного обміну та антиоксидантної системи

пневмоніями.

Методи дослідження: клінічні, біохімічні, лабораторні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведеногодослідження вперше встановлено діагностичне значення показників перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи і ліпідного обміну для визначення ступеня виразності патологічного процесу у дітей в критичних станах, зумовлених тяжкою позалікарняною пневмонією.

Виявлено взаємозв'язок між показниками перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи і ліпідного обміну, а також стресовими гормонами, встановлено залежність патологічних змін у цих системах від тяжкості стану хворих.

Розроблено патогенетично обґрунтований метод лікування хворих в критичних станах, зумовлених тяжкою позалікарняною пневмонією, фосфоліпідним препаратом з антиоксидантною дією, з оцінкою впливу на показники ПОЛ, АОС та ліпідного спектру.

Практичне значення отриманих результатів. В результаті проведених клініко-біохімічних та інструментальних методів дослідження розроблено і впроваджено до практиці метод внутрішньовенної та інгаляційної терапії "Ліпіном". На основі результатів роботи доведена доцільність використання ліпосомальної терапії, особливо у хворих, з вираженою тяжкістю стану з оцінкою за шкалою SOFA більш 7 балів, що дозволило підвищити клінічну ефективність лікування дітей у критичних станах, зумовлених тяжкою позалікарняною пневмонією.

Розроблену методику терапії втілено до практики відділення інтенсивної терапії Харківської обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні (акт впровадження від 05.12.05), відділення інтенсивної терапії та анестезіології Харківської обласної дитячої клінічної лікарні (акт впровадження від 02.12.05), відділення реанімації та інтенсивної терапії Харківської обласної дитячої клінічної лікарні №1 (акт впровадження від 22.02.05), відділення анестезіології та інтенсивної терапії Харківської міської дитячої клінічної лікарні №16 (акт впровадження від 22.03.05).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено патентний пошук, проаналізована наукова література. Разом з науковим керівником проф. Георгіянц М.А. сформульовано мету та завдання дослідження, обговорено висновки та практичні рекомендації. Дисертант особисто проводив лікування всіх пацієнтів проспективних груп. Автором самостійно проведено аналіз лікування 101 хворого з тяжкою пневмонією, здійснено статистичну обробку отриманих результатів дослідження та її інтерпретацію. Написання огляду літератури, розділів власних досліджень та підсумків автором виконано самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені на конференції молодих вчених ХМАПО (Харків, 2000, 2002), на IV Національному конгресі анестезіологів України (Донецьк, 2004), засіданні Асоціації анестезіологів Харківської області (Харків, 2005).

Апробація дисертації відбувалась на спільному засіданні кафедри дитячої анестезіології та інтенсивної терапії ХМАПО, кафедри анестезіології та інтенсивної терапії ХМАПО, кафедри невідкладних станів та анестезіології Харківського державного медичного університету (ХДМУ), кафедри дитячих інфекційних хвороб ХМАПО, кафедри дитячої хірургії ХДМУ, кафедри дитячих інфекційних хвороб ХДМУ, лікарів Харківської обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні 25.10.05; на фаховому семінарі на кафедрі анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО Донецького державного медичного університету ім. М. Горького від 29.03.06.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 друкованих робіт у журналах, із них 5 надруковані у фахових журналах затверджених ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота, викладена на 182 сторінках друкованого тексту, складається з вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, аналізу одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури. Робота ілюстрована 42 таблицями (з них 4 займають цілу сторінку), 75 рисунками (з них 8 займають цілу сторінку). В бібліографічному вказівнику на 26 сторінках приведено 234 джерела (з них 165 кирилицею і 69 латиницею).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. У роботі розглянуто та проаналізовано результати обстеження та лікування 101 дитини у критичних станах, зумовлених тяжкими позалікарняними пневмоніями. Дослідження проведено в 2001-2005 рр. на кафедрі дитячої анестезіології та інтенсивної терапії Харківської медичної академії післядипломної освіти на базі ВІТ Харківської обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні. До дослідження увійшли діти у віці від 1 місяця до 3 років. Середній вік становив 14,11,4 міс. Переважно були діти у віці до 1 року – 56 (55,55,0 %); дітей від одного до трьох років було 35 (34,75,0 %), дітей старше трьох років – 10 (9,83,0 %). Хлопчиків було 55 (54,55,0 %), дівчаток – 46 (45,55,0 %). У середньому діти надходили до ВІТ на третю добу захворювання.

Діагноз тяжкої позалікарняної пневмонії встановлювався відповідно до загальноприйнятих клініко-рентгенологічних критеріїв. В 70 % випадків діагностована однобічна пневмонія, в 30 % − двобічна. Для всіх хворих при надходженні до ВІТ був характерний синдром системної запальної відповіді, тому тяжкість стану хворих оцінювалась за шкалою SOFA. Етіологія пневмоній була визначена у 37 (36,75,0 %) хворих, серед збудників на першому місці були S. aureus (29,57,0 %). Контрольну групу склали 14 здорових дітей, середній вік яких становив 19,07,4 місяці. Вік дітей контрольної групи та досліджуваних груп не відрізнявся (р>0,05).

Базова інтенсивна терапія хворих на тяжку позалікарняну пневмонію проводилося у відповідності до наказу МОЗ України від 13.01.2005 року № 18, згідно з протоколом лікування дітей з пневмоніями (додаток №1). Усі хворі отримували етіотропну та посиндромну інтенсивну терапію.

Призначалася деескалаційна антибактеріальна терапія (найчастіше використовувалась комбінація цефалоспорини ІІІ генерації + макроліди-30,55,0 %). З метою корекції порушень водно-електролітного балансу хворим призначалася інфузійна терапія (обсяг інфузійноі терапії коливався в залежності від клінічного ефекту, діурезу, патологічних втрат і біохімічних даних, в середньому складав 94,32,8 мл/кг/на добу). 32 (325 %) хворих з дихальною недостатністю (ДН) ІІІ, порушеннями центральної нервової системи, гемодинамічними розладами, тяжкістю стану за шкалою SOFA>7, потребували проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ). Хворим з ДН ІІ ступеню інвазивна респіраторна підтримка не проводилась. Інотропна підтримка порушень з боку гемодинамічних показників проводилася 16 (16,40,5 %) хворимпризначенням інфузії дофаміну (7,10,8 мкг/кг/хв), добутаміну (8,30,5 мкг/кг/хв) або їхніх комбінацій До комплексу