LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування хворих з поєднаним перебігом хронічного гастриту типу B та залізодефіцитної анемії

сполученні із ЗДА.

  • Визначити вміст аскорбінової кислоти у шлунковому соку у хворих з поєднаним перебігом ХГВ та ЗДА і проаналізувати кореляційні взаємозв'язки між рівнем аскорбінової кислоти у шлунковому соку та ступенем колонізації слизової оболонки шлунку H.pylori.

  • Визначити наявність і ступінь впливу зниження рівня аскорбінової кислоти у шлунковому соку на феростатус хворих з поєднаним перебігом ХГВ та ЗДА.

  • Визначити діагностичні критерії, що дозволяють прогнозувати розвиток дефіциту заліза у хворих на ХГВ.

  • Розробити та апробувати патогенетично обґрунтовану терапію хворих на ХГВ у поєднанні з ЗДА на підставі поглибленого вивчення спільних ланок патогенезу.

    Об'єкт дослідження: патогенетичні ланки ХГВ при поєднанні із ЗДА.

    Предмет дослідження: клінічні прояви, показники феростатусу, АК у шлунковому соку, біопсійний матеріал з антрального та фундального відділів шлунку, Н.рylori, результати комплексного лікування.

    Методи дослідження: клінічні (опитування, фізичне обстеження); клінічні лабораторні (показники клінічних аналізів крові та сечі, шлункової секреції); титрометричні (визначення рівня АК шлункового соку); колориметричні (визначення концентрації сироваткового заліза); біохімічні (уреазний тест); імуноферментні (визначення рівня феритину сироватки крові, імуноферментний експрес-тест на наявність антитіл до Н.рylori); інструментальні (відеоезофагогастродуоденоскопія з біопсією слизової оболонки шлунку (СОШ), інтрагастральна рН-метрія, електрокардіографічне дослідження); морфологічні та гістологічні (оцінка стану СОШ, виявлення Н.рylori), статистичні.

    Наукова новизна отриманих результатів. Уперше встановлено взаємозв'язок між ступенем колонізації СОШ H.pylori та рівнем АК у шлунковому соку. Встановлено, що АК шлункового соку може бути маркером розвитку дефіциту заліза у хворих на ХГВ.

    Уперше встановлено критерії ерадикаційної терапії хворим з ХГВ та ЗДА. Дано нове патогенетичне обґрунтування доцільності включення препаратів заліза, до складу яких входить АК, до схеми лікування хворих на ХГВ у поєднанні із ЗДА.

    Практичне значення отриманих результатів. Результати проведеного дослідження розширюють уявлення про особливості перебігу ХГВ при поєднанні із ЗДА. Доведено, що супутня ЗДА негативно впливає на перебіг ХГВ, що проявляється особливостями клінічних та морфологічних змін. Виявлено взаємозв'язок між рівнем АК у шлунковому соку та виразністю змін в показниках обміну заліза, які мали залежність від ступеню обсіменіння СОШ H.pylori, рівнем рН шлункового середовища та ступенем атрофії СОШ. Запропоновано використовувати АК шлункового соку як критерій прогнозування розвитку дефіциту заліза у хворих на ХГВ.

    Отримані результати дисертаційного дослідження використовуються при лікуванні поєднаного перебігу ХГВ та ЗДА в гастроентерологічному відділенні Інституту терапії імені Л.Т. Малої АМН України, терапевтичному відділенні 28-ї лікарні м. Харкова, терапевтичному відділенні міської поліклініки № 8 м. Харкова, терапевтичному відділенні міської поліклініки № 20 м. Харкова та терапевтичному відділенні Черкаської обласної лікарні, що підтверджено актами впровадження. Результати роботи було впроваджено в навчальний процес, матеріали лекцій та практичних занять кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакології, кафедри загальної практики – сімейної медицини Харківського державного медичного університету, кафедри внутрішніх хвороб Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

    Особистий внесок здобувача. Автор дисертації самостійно здійснювала підбір і обстеження тематичних хворих за допомогою клініко-лабораторних методів дослідження. Розробила формалізовану анкету обстеження хворих, забезпечувала науковий аналіз результатів обстеження, лікування та обґрунтування висновків. Особисто проводила статистичну обробку матеріалу, впровадження практичних рекомендацій у лікувальний та навчальний процеси. Сформулювала усі положення, висновки та практичні рекомендації роботи. Із 14 друкованих праць 3 написано у співавторстві. В публікаціях, що виконано у співавторстві, автору належить основний обсяг обстежень, підготовка наукових матеріалів до друку.

    Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях Інституту терапії імені Л.Т.Малої АМН України 2005-2006 рр., міжвузівській конференції молодих вчених „Медицина третього тисячоліття" (Харків, 2006, 2007); науковій конференції молодих вчених з міжнародною участю „Актуальні проблеми геронтології та геріатрії", присвяченій пам'яті В.В. Фролькіса (Київ, 2006); І Міжнародній (Х Всеросійській) Пироговській студентській науково-практичній конференції (Москва, 2006); ХІІ Російському гастроентерологічному тижні (Москва, 2006); науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю „Вчені майбутнього" (Одеса, 2006); науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 145-річчю Харківського медичного товариства „Медична наука: сучасні досягнення та інновації" (Харків, 2006); міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених „Актуальні питання в сучасній медицині" (Харків, 2007); IV Міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів і молодих вчених (Чернівці, 2007); ХV міжнародній конференції студентів та молодих лікарів (Гданськ, Польща 2007), обговорення і апробація дисертації відбулась на спільному засіданні кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакології Харківського державного медичного університету і відділу захворювань печінки та шлунково-кишкового тракту Інституту терапії ім. Л.Т.Малої АМН України (Харків, 2007).

    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, серед яких 6 статей у медичних наукових виданнях, рекомендованих ВАК України. Отримано 1 деклараційний патент України на корисну модель.

    Структура й обсяг роботи. Дисертацію викладено українською мовою на 122 сторінках; вона складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 3 розділів власних спостережень, аналізу і узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 268 найменувань (79 кирилицею і 189 латиницею). Матеріали дисертації ілюстровано 20 таблицями, 9 малюнками та 2 клінічними прикладами.


    ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


    Матеріали та методи дослідження. Обстежено 104 пацієнти з ХГВ у поєднанні з ЗДА, які знаходились на лікуванні у відділі захворювань печінки та шлунково-кишкового тракту Інституту терапії імені Л.Т.Малої АМН України. Серед


  •