LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування хворих з поєднаним перебігом хронічного холециститу та ішемічної хвороби серця

визначали за фібринолітичною активністю плазми, рівнем фібриногену, ХІІІ фактора в плазмі крові, активність антитромбіну III, Хагеман-залежного фібринолізу;

  • оцінку ліпідного спектру досліджували за вмістом у крові хіломікронів, ліпопротеїнів дуже низької, низької та високої щільності, загального холестерину та рівня загальних ліпідів;

  • функціональний стан симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи вивчали за результатами клінічних тестів, показниками загального вегетативного тонусу за симпатичними та парасимпатичними ознаками, орто- і кліностатичними пробами, індексом Кердо, коефіцієнтом Хільдебранта, індексом хвилинного об'єму крові;

  • коронарний резерв та функціональний стан міокарда досліджували за показниками ЕхоКГ серця, ВЕМ, ЕКГ, черезстравохідної електрокардіостимуляції;

  • тип дискінезії жовчовивідних шляхів вивчали за результатами багатоетапного дуоденального зондування, УЗД.

    Наукова новизна одержаних результатів. Отримані результати розширяють наукові уявлення про особливості поєднаного перебігу ХНХ та ІХС. Досліджено, що у хворих з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС відбувається пригнічення фібринолітичної системи на тлі підвищеної агрегаційної здатності крові та зниження антиридикального захисту при підсиленні ліпопероксидації ліпідів та білків, зменшення антиатерогенних ліпідів при підвищенні атерогенних фракцій ліпопротеїнів. Ці зміни системи гемостазу призводять до порушення центральної та периферичної гемодинаміки, зменшення толерантності до фізичного навантаження, підвищення літогених властивостей жовчі та порушення тонусу жовчовивідної й вегетативної систем у хворих з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС. При цьому виявлені тісні кореляційні взаємозв'язки у хворих зрілого віку між ферментативною фібринолітичною активністю та рівнем малонового альдегіду, відновленого глутатіону крові, у хворих похилого віку – неферментативною фібринолітичною активністю з рівнем ліпопротеїнів крові та в обох групах з показниками центральної та периферичної гемодинаміки. З метою корекції виявлених порушень обґрунтована ефективність застосування кверцетину та "Магне-В6" в лікуванні, реабілітації хворих із поєднаним перебігом ХНХ та ІХС, особливо в групі з "післяінфарктним" серцем.

    Практичне значення одержаних результатів. Встановлені закономірності та особливості поєднаного перебігу ХНХ та ІХС з точки зору патологічних змін у фібринолітичній, антиоксидантній, вегетативній, жовчовивідній системах, які дають можливість сформулювати концепцію поєднаного перебігу цих нозологій з метою розробки нового напрямку діагностики та терапевтичної корекції. Установлена ефективність корекції виявлених змін за допомогою медикаментозних препаратів групи блокаторів ліпоксигенази та "Магне-В6". Впровадження результатів роботи в практику дозволяє скоротити число ускладнень зазначених патологій. Рекомендації можуть бути впроваджені в терапевтичних відділеннях.

    Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на терапевтичних кафедрах Буковинської державної медичної академії, Луганського державного медичного університету, у науково-практичних семінарах для лікарів-терапевтів. За матеріалами дисертації розроблено Патент України на винахід № 39675А від 15.06.2001. Результати дослідження впроваджені у вигляді Нововведення № 67(16)02, інформаційних листів № 82-2001, №83-2001, та актів впровадження в роботу відділень терапевтичного профілю лікарень м.Хмельницький, м.Дунаївці, м.Луганськ, м.Харків, м.Литичев, м.Cокиряни, м.Чернівці.

    Особистий внесок здобувача. В отриманні наукових результатів є основним і полягає у проведенні літературного й патентно-ліцензійного пошуку, виборі напрямку і методів дослідження, визначенні контингенту обстежуваних груп, формулюванні мети та завдань дослідження, у проведенні переважного об'єму клініко-інструментальних обстежень, в аналізі, узагальненні та статистичній обробці отриманих результатів, у підготовці наукових праць до публікації, формулюванні висновків і практичних рекомендацій. Самостійно автором проводились електрокардіографія, велоергометрія, ехокардіографія хворим. З 19 друкованих робіт 3 - самостійно, 16 - у співавторстві, у яких автором особисто проведено основний обсяг клініко-інструментальних обстежень, аналіз результатів, підготовку матеріалів до друку.

    Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на: VІ Конгресі кардіологів України (Київ, 2000), VI Европейскому конгресі геронтологів (Москва, 2002), ІХ Конгресі Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (Луганськ, 2002), ІІ Національному з'їзді фармакологів України (Дніпропетровськ, 2001), науково-практичних конференціях "Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни" (Харків, 2001) та „Гастроентерологія ХХІ століття: сучасне і майбутнє" (Харків, 2002), наукових конференціях співробітників БДМА (Чернівці, 2000-2003).

    Публікації результатів дослідження. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць, з них - 8 статей у фахових наукових медичних виданнях, рекомендованих ВАК України.

    Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, результатів власних досліджень (викладених у чотирьох розділах), аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків А та Б, ілюстрована 36 таблицею, 10 рисунками. Дисертація складається з 221 сторінки машинопису, в тому числі покажчик літератури містить 308 джерел вітчизняних та зарубіжних авторів, що складає 32 сторінки, додатки А та Б викладені на 30 сторінках.


    ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

    Матеріали і методи досліджень. У відповідності з метою та завданням роботи за допомогою сучасних інструментальних неінвазивних методів дослідження проведено комплексне обстеження 109 хворих з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС та 36 осіб на ІХС (1-а контрольна група). Вік обстежених хворих від 28 до 74 років (середній вік склав 52,09,8 років). У групах обстеження кількість чоловіків переважала над кількістю жінок, відповідно 97 (67%) та 48 (33%) осіб. Другу контрольну групу для етапних досліджень склали 20 здорових осіб. Контрольні групи для дослідження створювались за рандомизованим методом.

    Формували наступні групи: група А – хворі з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС – 109 пацієнтів (75,2% від загальної кількості обстежених хворих), група В – хворі на ІХС без біліарної патології – 36 пацієнтів (24,8%). При дослідженні функціонального стану міокарда, вегетативного статусу враховували перенесений інфаркт міокарда. Тому групи А і В мали наступний розподіл: І-а група – хворі на ІХС з ПІКС та ХНХ – 54 особи (37,2% від загальної кількості обстежених хворих), ІІ-а група – хворі з поєднаним перебігом ІХС та ХНХ без ПІКС – 55 осіб (37,9%). Контрольними групами також були групи з хворими на ІХС без біліарної патології: ІІІ–я група - хворі на ІХС без ПІКС – 20 осіб


  •