LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування хворих з Helicobacter pylori-асоційованими дуоденальними виразками у поєднанні з гіпертонічною хворобою

виразки в поєднанні з гіпертонічною хворобою на підставі визначення клініко-патогенетичних особливостей їх перебігу.

Для здійснення даної мети були поставлені наступні завдання:

1. Дослідити особливості клінічних, біохімічних та морфологічних змін у хворих на пептичні дуоденальні виразки в сполучанні з гіпертонічною хворобою.

2. Встановити ступень змін в системі антирадикального захисту, показниках ПОЛ та системі оксиду азоту у хворих на пептичні дуоденальні виразки в поєднанні з гіпертонічною хворобою.

3. Вивчити зміни в показниках системи імунітету, а саме її неспецифічної та цитокінової ланок, у хворих з пептичними дуоденальними виразками в поєднанні з гіпертонічною хворобою.

4. Дослідити динаміку фізико-хімічних властивостей крові та шлункового соку у хворих на пептичні дуоденальні виразки в поєднанні з гіпертонічною хворобою. Визначити кореляційні зв'язки між показниками ПОЛ, імунного спектру крові, системи оксиду азоту та фізико-хімічними властивостями крові та шлункового соку в динаміці лікування.

5. Розробити та апробувати патогенетично обґрунтовану терапію хворих на пептичні дуоденальні виразки у поєднанні з гіпертонічною хворобою на підставі поглибленого вивчення спільних ланок патогенезу.

Об'єкт дослідження: патогенетичні ланки пептичної виразки дванадцятипалої кишки при поєднанні з гіпертонічною хворобою.

Предмет дослідження: стан імунного гомеостазу, показники системи антирадикального захисту та вільнорадикального окислення ліпідів, системи оксиду азоту, параметри динамічної міжфазної тензіометрії та реометрії крові та шлункового соку, біопсійний матеріал з антрального відділу шлунка та слизової оболонки дванадцятипалої кишки, Н.рylori, результати комплексного лікування.

Методи дослідження: клінічні, фізико-хімічні, біохімічні, імунологічні, інструментальні, морфологічні та гістологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Встановлені клініко-патогенетичні особливості пептичної дуоденальної виразки поєднаною з ГХ. Патогенетично обґрунтовано доцільність використання глутаргіну в комплексній терапії хворих на ПДВ у поєднанні з ГХ. Доведено, що даний препарат позитивно впливає на біохімічні, імунологічні, морфологічні та фізико-хімічні показники у таких хворих, а саме сприяє нормалізації показників імунологічного спектру крові та відновленню метаболічного гомеостазу.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження розширяють уявлення про особливості перебігу ПДВ при поєднанні з ГХ. Доведено, що супутня ГХ негативно впливала на перебіг ПДВ, що проявлялося особливостями клінічних та морфологічних змін. Виявлено взаємозв'язок між виразністю змін в біохімічних, імунологічних та фізико-хімічних параметрах, які мали залежність від стадії ГХ та виразності обсіменіння слизової оболонки шлунку (СОШ) Н.pylori. Розроблено та апробовано патогенетично обґрунтований спосіб лікування хворих на ПДВ в поєднанні з ГХ. Доведена доцільність призначення глутаргіну (L-аргініну L-глутамат) в комплексній терапії цих хворих.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено у практику лікувально-профілактичних установ Харківської, Донецької, Луганської, Дніпропетровської областей та м. Сімферополя, що підтверджено відповідними актами впровадження. Матеріали дисертації використовуються в педагогічному процесі терапевтичними кафедрами Донецького державного медичного університету ім. М.Горького, Харківського та Луганського державних медичних університетів.

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в отриманні результатів дослідження є основним і полягає в підборі, обстеженні та лікуванні хворих на пептичну дуоденальну виразку в поєднанні з ГХ. Пошукувачем визначені клініко-патогенетичні особливості перебігу ПДВ у хворих з ГХ та розроблена патогенетично обґрунтована схема лікування цих хворих. Авторкою самостійно проведено аналіз отриманих даних, статистичну обробку результатів та впровадження їх у практику. Провідною є участь пошукувача у підготовці результатів досліджень до публікацій. Здобувач не скористалася результатами та ідеями інших дослідників.

Апробація результатів дисертації. Апробація дисертаційної роботи відбулася на спільному засіданні кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакології і кафедри загальної практики-сімейної медицини Харківського державного медичного університету та співробітників відділу захворювань печінки та шлунково-кишкового тракту Інституту терапії ім. Л.Т.Малої АМН України (червень 2005 року); на науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченої 350-річчю міста Харкова (Харків, 2004); на науково-практичній конференції "Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб" (Харків, 2005); засіданні Харківської обласної асоціації гастроентерологів (Харків, 2005); на "Одиннадцатой Российской Гастроентерологической Неделе" (Москва, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, серед яких 7 журнальних статей, 2 статті в збірках наукових праць та 3 тез. Всі статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, одноосібні.

Структура і обсяг дисертації. Дисертацію викладено українською мовою на 129 сторінках тексту; вона складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалу та методів дослідження, 6 розділів власних спостережень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, який містить 298 найменувань (143 кирилицею і 155 латиницею). Матеріали дисертації ілюстровано 37 таблицями, 9 рисунками та 2клінічними прикладами.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 121 хворий, в тому числі 69 пацієнтів з пептичною дуоденальною виразкою в поєднанні з ГХ, 20 осіб з пептичною дуоденальною виразкою та 32 пацієнта з ГХ, віком від 17 до 52 років та тривалістю захворювання від 6 місяців до 15 років. Більшість складали чоловіки (69,6%) працездатного віку. Хворі всіх груп були повністю рандомізовані за віком, статтю та тривалістю захворювання. Діагноз пептичної дуоденальної виразки встановлювали на підставі скарг хворих, даних анамнезу та лабораторно-інструментального дослідження (ФГДС з біопсією). Наявність Н.pylori веріфікували трьома методами: при гістологічному дослідженні біоптату СОШ, імуноферментним експрес-тестом Hexagon H.pylori test (Німеччина) та уреазним експрес-тестом з біоптатом СОШ. Діагноз ГХ підтверджували: динамічним спостереженням за АТ, рентгенологічним дослідженням органів грудної клітки, ЕКГ та змінами на очному дні. Динамічний поверхневий натяг (ПН) сироватки крові та шлункового соку вивчено за допомогою комп'ютерного тензіографа "MPT-LAUDA" (Німеччина) в Міжнародному медичному науковому фізико-хімічному центрі при Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького. Принцип даного методу заснований на максимальному тиску в бульбашці. Для інтегральної оцінки ПН на тензіограмах (кривих залежності ПН від часу) комп'ютер визначав точки, що відповідають t=0,01 с (ПН1), t=1 с (ПН2), а також рівновагомого ПН