LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Медицина. Медичні науки → Автоімунний тироїдит (патогенез, патоморфоз, діагностика, консервативне і хірургічне лікування)

Львівський державний медичний університет

ім.Данила Галицького



ЛУКАВЕЦЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ


УДК: 616.441-002-008.9-097.3-07-089


АВТОІМУННИЙ ТИРОЇДИТ

(ПАТОГЕНЕЗ, ПАТОМОРФОЗ,

ДІАГНОСТИКА, КОНСЕРВАТИВНЕ

І ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ)

14.01.03 – ХІРУРГІЯ





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук












Львів - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному медичному університеті ім. Данила Галицького Міністерства охорони здоров'я України

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор, академік АМН України

Павловський Михайло Петрович, завідувач кафедри факультетської хірургії Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького.

Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор

Черенько Макар Петрович,

професор кафедри загальної хірургії стоматологічного факультету

Національного медичного університету ім.акад. О.О.Богомольця

МОЗ України

  • доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН

України

Комісаренко Ігор Васильович,

керівник хірургічного відділу інституту ендокринології та обміну

речовин АМН України

- доктор медичних наук, професор

Шідловський Віктор Олександрович,

завідувач кафедри факультетської хірургії

Тернопільської медичної академії м.І.Горбачевського МОЗ України.


Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ

України, кафедра хірургії.

Захист дисертації відбудеться "6 " квітня 2001 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.600.01 у Львівському державному медичному університеті ім. Данила галицького (79010, м.Львів, вул.Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібіліотеці Львівського державного медичного університету ім.Данила Галицького (79000 м.Львів, вул.Січових Стрільців, 6).


Автореферат розісланий 5 березня 2001 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чуклін С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Автоімунний тироїдит (АТ), його своєчасна діагностика і раціональне лікування залишається складною і до кінця не вирішеною проблемою. Причини такої ситуації лежать у необхідності поглибленого вивчення механізмів автоімунної патології, зокрема АТ, пошуку і дослідження імунних, гормональних, метаболічних та інших корелянтів патоморфозу в ендемічних і неендемічних регіонах; у необхідності удосконалення існуючих і пошуку нових методів діагностики та лікування хворих, а також покращання екологічних і соціально-економічних умов життя та організаційних заходів органів охорони здоров'я (Павловський М.П. і співавт. 1982, Стернюк Ю.М. і співавт., 1995; Демидчик Е.П. і співавт., 1996; Касаткина Э.П. і співавт., 1997; Черенько С.М., 1999, Rago T. et al., 1998, Reinhardt E., et al., 1998, Jamieson A., Semple C., 2000). Тенденції патоморфозу хвороб щитоподібної залози ЩЗ в останні роки суттєво змінили структуру тироїдної патології. Зокрема, зросла захворюваність на багатовузловий зоб, на АТ, тироїдит Де Кервена, рак ЩЗ (Талантов В.В., 1985; Пачес А.И., Пропп Р.М., 1984; Тронько М.Д., 1994; Дедов В.И. и Дедов И.И., 1993; Олейник В.А., Епштейн, 1999, Seiler Ch.H. et al, 1996). Невпинно зростає кількість вогнищевих уражень ЩЗ (Черенько С.М., 1999). Захворюваність на зоб жителів міст стає вищою, ніж у селян (Талантов В.В. і співавт., 1983). Ці та інші вияви патоморфозу хвороб ЩЗ залежні і самі впливають на гормональний, імнунний і метаболічний гомеостаз організму (Wenzel K.W., 1996, Berglund et al., 1998, Pantzi H., Papapetrov P.D., 1998, Tan K.C.B. et al.,1998). Саме усі ці чинники, їх стан і динаміка є основними у виникненні, перебігу і прогресуванні АТ.

Публікації останніх років суттєво поглибили розуміння патогенезу автоімунних захворювань (Komtois R., et al., 1995, Rieu M. et al., 1996, Carson H.J. et al., 1996, Mano T. et al., 1998). Не втрачає актуальності питання ранньої діагностики хвороб ЩЗ, зокрема АТ (Шевченко С.И і співавт. 1993, Комісаренко І.В. і співавт 1997; Мамчич В.И. і співавт. 1995; Черенько С.М., 1999; Олейник В.А., Эпштейн Е.В. 1999). Динаміка патоморфозу АТ, особливо індукованого різними екологічними, хімічними і радіаційними чинниками вимагає пошуку нових, постійного перегляду та уточнення існуючих діагностичних критеріїв.

Серед важливих проблем, які з певною періодичністю жваво дискутуються в літературі, є проблема хірургічного лікування АТ. Закріпився принцип, згідно з яким хворі на АТ підлягають консервативному лікуванню. Водночас, відсоток хворих на АТ серед оперованих з приводу патології ЩЗ суттєво не зменшується і складає 5,9%-20,6% (Фесенко В.П. і співавт. 1995; Погорелов О.В, 1997; Кириллов Ю.Б. и соавт. 1999). Недостатньо висвітленим в літературі є той факт, що у частини хворих на АТ, які оперовані і отримують замінну терапію, самопочуття і працездатність є кращими, ніж у пацієнтів, які багато років отримують консервативне лікування.

Така ситуація зумовлена складністю діагностики АТ і диференціювання його зі злоякісними захворюваннями ЩЗ, варіабельністю клінічного перебігу, складним, і не завжди ефективним консервативним лікуванням, складностями визначення, необхідності, обсягу і часу хірургічного лікування.

Відсутність узагальнюючих робіт, які би базувалися на результатах комплексного дослідження таких проблем АТ, як патогенез, патоморфоз, особливості клініки, диференційної діагностики й оптимальних методів лікування є головною причиною посередніх результатів лікування хворих.

У резолюції загальних зборів АМН України, які відбулися 1 грудня 1997 року (Київ), зазначена необхідність розвитку в Україні "наукових напрямків, що стосуються досліджень автоімунної патології".

Все це спонукало нас до проведення даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом НДР Львівського державного медичного університету, №01890041389:

"Вивчення ступеня операційного ризику в абдомінальній та ендокринній хірургії з метою попередження ускладнень".

Мета і задачі дослідження. Удосконалити діагностику, обгрунтувати і впровадити ефективне медикаментозне і хірургічне лікування АТ на підставі імунологічних, гормонально-метаболічних і морфологічних критеріїв.

Завдання:

1. Уточнити морфологічні (гістологічні, цитологічні, ультраструктурні) критерії АТ.

2. Вивчити характер і ступінь порушень імунної реактивності при АТ, встановити їх зміни у зв'язку зі застосованим лікуванням (консервативним і хірургічним).

3. Охарактеризувати стан та зміни енергетичних процесів і перекисного окислення ліпідів у крові і тканині ЩЗ при АТ.

4. Встановити характер і ступінь гормональних порушень при АТ.

5.