LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Медицина. Медичні науки → Оптимізація діагностики і лікування простих кіст нирок

аналізі клініко-лабораторних даних, а також даних оглядової і екскреторної урографії діагноз кісти нирки був встановлений у 34 хворих (44%).

Прості ниркові кісти в ряді випадків проявляються стійко вираженим больовим синдромом в області поперека. Проведення відстрочених видільних урограм (через 2–24 години) дало можливість виявити "феномен контрастування" рідинних утворів нирок, що не фіксуються при виконанні звичайної екстреторної урографії. Через це у 31 хворого з ПКН, які проявлялися больовим синдромом, були проведені відстрочені урограми (через 2–24 години) і у 5-ти хворих (16%) виявили рентгенконтрастні псевдокісти, які рентгенологічно характеризувалисьяк кістограми - об'ємні слабоконтрастовані утвори з чіткими внутрішніми краями та гомогенною насиченістю.

Враховуючи положення, що ПКН (по визначенню) не контрастуються, виявлені рентгенконтрастні утвори доцільно віднести до псевдокіст. По нашим даним вони складають 16% від пацієнтів з ПКН, що проявляються больовим поперековим синдромом або 2,8% (5 чол. з 181) від загальної кількості хворих з ПКН.

Ми не ставили завдання дослідження морфологічної структури псевдокіст, але можна припустити, що це патологічні ниркові зони куди відкриваються збиральні ниркові канальці, що проявляються "феноменом контрастування" на відстрочених видільних урограмах.

Кісти нирок легко діагностувались при ехографії. Частіше виявлялися поодинокі кісти, значно рідше - множинні (14,5%). Дві кісти в одній нирці ми спостерігали тільки в 7 хворих. У більшості хворих (107 чоловік) розмір кіст складав 5-6 см, однак у деяких (12 хворих) зустрічалися кісти, що досягали 11-15 см у діаметрі. І все ж у 21 пацієнта УЗД не дозволило однозначно встановити діагноз ПКН. Цим хворим проведена рентгенівська комп'ютерна томографія (РКТ) (як етап діагностики, і під час проведення пункції кіст).

Вивчення органної гемодинаміки можливе на сьогодні за допомогою доплерографії.

Дослідження проведено у 24 хворих на ПКН (16 жінок та 8 чоловіків). У всіх хворих з ПКН були розміри 6-8 см. За допомогою візирів на екрані дисплея визначили такі показники: максимальну швидкість (Vmax в систолі м/с), мінімальну швидкість (Vmin в діастолі (м/с)), систоло-діастолічне відношення швидкостей (Ratio), індекс прискорення потоку (Ассеleгаtion- АІ), середня швидкість потоку, пульсаційний індекс (ПІ), індекс резистентності (ІР), систоло-діастолічне відношення (СДВ), мінімальну швидкість кровообігу в діастолу, об'ємну швидкість кровообігу в ниркових артеріях.

Аналіз даних доплерометрії в різні строки після процедури пункційної склеротерапії свідчить про суттєві зміни всіх параметрів. Так, показники ПІ, ІР, СДВ значно підвищувались. Наприклад, ПІ (у середньому в усіх періодах) через 30 хвилин після пункції складав 1,081 0,014, через 9-12 годин 1,1250,01 (+3,6%), через 24 години - 1,2970,034 (+19,5%, р<0,001); ІР відповідно 0,5420,005, 05690,005 та 0,6170,0092 (+12,9%., р<0,001); СДВ - 2,150,016, 2,4090,022(+11,2%, р<0,001) та 2,7430,064 (+26,5%, р<0,001). Як видно, СДВ змінювалося більше ніж інші параметри.

Найбільший інтерес заслуговують дані, отримані при оцінці динаміки показників СДВ, а також показників спектра доплерівського зрушення частот у хворих на ПКН при її пункційній склеротерапії. Під час динамічного доплерометричного дослідження виявлено достовірне зниження периферичної резистентності ниркової артерії і її гілок у перші 18-24 години після пункції: з максимумом - безпосередньо після випорожнення кісти, а потім з підвищенням і досягненням субнормальних показників до 18-24 годин. Однак, незважаючи на підвищення СДВ до 24 годин, розходження були статистично достовірними (р<0,05). Таким чином, доплерометричне дослідження ниркової гемодинаміки показало наявність судинних реакцій у нирковому басейні, що виражаються в тимчасовому (18-24 години) зниженні периферичної судинної резистентності і венної гіпертензії при випорожненні ПКН.

З методів лікування простої кісти нирки ми застосовували резекцію стінки кісти відкритим доступом і черезшкірну пункцію з введенням у її порожнину склерозуючої речовини.(табл. 3).

Таблиця 3

Лікувальні методи проведені у хворих з простою кістою нирки

Метод лікування

Кількість

кіст

%

Черезшкірна пункція кісти з введенням склерозуючої речовини (96% етиловий спирт)

146

69,9

Резекція стінки кісти при відкритій операції

63

30,1

Разом

209

100

Окрім того, 22 літнім пацієнтам через виражену супутню бронхолегеневу патологію після пункції проводилася комплексна консервативна терапія з застосуванням внутрішньосудинного лазерного опромінювання крові (ВЛОК).

Як видно з поданого матеріалу, у лікуванні хворих із простими нирковими кістами найчастіше застосовували метод пункційної склеротерапії (146 кіст), який склав 69,9% від загальної кількості (209 кіст).

Пункційна склеротерапія при лікуванні простої кісти нирки полягає в черезшкірній пункції кісти, евакуації її вмісту і введення в її порожнину склерозуючої речовини. У наших спостереженнях ми в жодному з випадків не відзначили гнійно-запальних ускладнень. При проведенні 110 планових черезшкірних пункцій і склеротерапій у 101 хворого з ПКН ми спостерігали ускладнення у 13 (12,8%) пацієнтів: субфебрильна температура (7 хворих), транзиторна гематурія (3), крововиливи в порожнину кісти (3). Лише в 9 (8,9%) пацієнтів із 13 була потреба призначити лікування, при цьому лише в одного хворого (0,99%) виконана відкрита операція (висічення кісти з видаленням гематоми).

Ми спостерігали в динаміці за 84 хворими після пункції в період від 6 до 18 місяців. За весь період спостереження рецидив кісти був відзначений тільки в 12 хворих (14%). Дослідним шляхом (табл. 4) встановлено, що при пункційній склеротерапії простої ниркової кісти розміром 5-6 см повне спадання її стінок варто очікувати в терміни 4-6 міс. при розмірах: 7-8 см - 6-8 міс. ; 9-10 см - 8-10 міс. При кістах розміром понад 10 см, де проводилась склеротерапія з послідуючим дренуванням, остаточний термін по оцінці результатів складає 10-12 місяців.


Таблиця 4

Динаміка облітерації стінок простих кіст нирок після проведеної склеротерапії

(за даними УЗО)

Діаметр і число ПКН

Співвідношення кількості ПКН, що зникли (чисельник) до числа кіст, стінки яких не спалися (знаменник) після склеротерапії


1 міс.

2 міс.

3міс.

4 міс.

5міс.

6 міс.

7 міс.

8 міс.

9 міс.

10 міс.

11 міс.

12 міс.

5-6 см