LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Медицина. Медичні науки → Особливості перебігу віддаленого періоду легкої закритої черепно-мозкової травми під впливом малих доз іонізуючої радіації

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ


ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ

імені академіка А.П. РОМОДАНОВА



ДЯКІВ ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ


УДК 616.831-001.34-03616-036.869:612.014.482



Особливості перебігу віддаленого періоду

легкої закритої черепно–мозкової травми

під впливом малих дозіонізуючої радіації


14.01.05 - нейрохірургія



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук


Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Львівському державному медичному Університеті імені Данила Галицького Міністерства охорони здоров'я України.


Науковий керівник доктор медичних наук, професор Шевага Володимир Миколайович, Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького, завідувач кафедри невропатології і нейрохірургії ФПО


Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, Цімейко Орест Андрійович, інститут нейрохірургії ім. академіка А.П. Ромоданова АМН України, завідувач клініки судинної патології

доктор медичних наук, Потапов Олександр Іванович, Івано-Франківська державна медична академія, професор, завідувач кафедри нейрохірургії і психіатрії


Провідна установа

Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра факультетської хірургії з курсом нейрохірургії, м. Одеса


Захист дисртації відбудеться 27.11.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.557.01 при Інституті нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 32).


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України (04050, м.Київ, вул. Мануїльського, 32).


Автореферат розісланий 26/10/ 2001 р.


Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук Чеботарьова Л.Л.








ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Частота черепно-мозкової травми (ЧМТ) в різних регіонах України становить від 2,3 до 6 % (в середньому 4 - 4,2 %) серед інших пошкоджень, тобто в цілому по Україні досягає біля 200 тисяч випадків на рік (Педаченко Е.Г., Морозов А.Н., 1993). За даними Teasdale G., (1995), серед госпіталізованих з ЧМТ легка черепно-мозкова травма (ЛЧМТ) зустрічається у 80% потерпілих, середньої важкості - у 10% і важка - у 10%.

Сьогодні клініка, патогенез та лікування ЛЧМТ в цілому досить детально вивчені. Установлені клініко-патогенетичні особливості перебігу ЛЧМТ в залежності від віку, супутніх захворювань, дії різних несприятливих чинників (Морозов В.В. і ін.,1993; Винницький А.Р. и др., 1991; Барабой В.А., Сутковой Д.А.,1997 і інші). Велику увагу приділяється вивченню та лікуванню наслідків перенесеної ЛЧМТ і, особливо, ремітуючих та прогресуючих варіантів пребігу віддаленого періоду, які призводять до розвитку травматичної хвороби мозку (А.П.Ромоданов та ін., 1987; Є.Г.Педанченко та ін.,1997; Л.Б.Лихтерман и др., 1995).

Причини та патогенез травматичної хвороби мозку після перенесеної ЛЧМТ ще не до кінця вивчені. Відомо, що несприятливі наслідки перенесеної ЧМТ у віддаленому періоді – це джерело страждань для багатьох людей, а їх лікування призводить до значних економічних витрат для суспільства (Kushner D.,1998).

За останні 10 - 12 років з'явилося багато робіт, присв'ячених впливу іонізуючого випромінювання (ІВ) на нервову систему, що пов'язано з аварією на ЧАЕС. На сьогоднішній день ЧМТ і променеве ураження людей можуть носити масовий характер. Внаслідок аварії на ЧАЕС на територіях забруднених РН з активністю більше 5 Кикм кв. (по цезію-137) проживає більше 3млн 883 тис. людей, в тому числі на Україні - 1 млн 480 тис., серед яких 250 000 дітей (дані ДЕК Держплану СРСР НТР, Трибуна,1990,№ 5 –6).

За даними групи дослідників (Гуськова А.К., Шакирова И.И., 1989; Kamiryo T. et al., 1996; Usenius T., Tenhunen M., Koistinaho J., 1996 і ін.), нервова система, як і інші органи та тканини із складною структурою та організацією функцій, відповідає на опромінення комплексом зрушень, які свідчать про її рефлекторне подразнення при дії малих доз і морфологічні пошкодження при досягненні високих доз опромінення.

Клініко-експериментальними дослідженнями останнього часу показано, що центральна нервова система (ЦНС) є однією із найбільш ранимих систем організму при дії малих доз зовнішнього і особливо внутрішнього опроміненя (М.І.Руднєв,1994; А.П.Ромоданов та ін.,1993; Ю.П.Зозуля та ін.,1998).

В літературі зустрічаються лише поодинокі роботи, присв'ячені особливостям пребігу ЧМТ під впливом ІВ (Лукомский Н.В. и др.,1993; Зозуля Ю.П., Винницький О.О.,1998; Ковбасюк Б.П.,1993; 1998) і тільки в роботі Мачерет Є.Л. із співавт. (1998) акцентується увага на особливостях наслідків легкої ЧМТ у осіб, які проживають в 3-й та 4-й зонах радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Авторами відмічено, що ці зміни носять прогредієнтний характер і часто не піддаються в належній мірі корекції шляхом традиційної терапії.

До цього часу залишаються не з'ясованими механізми комбінованого впливу пошкоджуючих факторів ЧМТ, іонізуючого випромінювання (ІВ) і психо-емоційного стресу на нервову систему. Актуальним є вивчення дії цих чинників на працездатних осіб молодого віку, у яких найчастіше зустрічається ЧМТ.


Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертація є складовою частиною теми кафедри неврології і нейрохірургії факультету післядипломної освіти Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького "Клініка, діагностика і профілактика ранніх дисциркуляторних енцефалопатій" (шифр ІН.26.00.001.93 № державної реєстрації 01.94.V.040417) та інституту нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова "Розробка системи заходів щодо профілактики та лікування осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (шифр ВЗ 96 №.державної реєстрації 01.96 И-0101.101) на замовлення Мінчорнобиля України, та підтеми "Дослідження структурно-молекулярних та функціональних змін головного мозку в ранній та віддалений періоди хронічного впливу малих доз іонізуючої радіації (шифр ВЗ.96.32 № державної реєстрації 0195 И-023500).

Мета та задачі дослідження

Метою роботи є дослідити перебіг віддаленого періоду легкої закритої чепно-мозкової травми (ЛЗЧМТ) перенесеної на фоні хронічного опромінення малими дозами іонізуючої радіації, і встановити його клінічно та патогенетичні значимі особливості.

Для досягнення поставленої мети ставилися слідуючі завдання:

1. Провести порівняльне вивчення