LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Медицина. Медичні науки → Внутрішньоорганні взаємовідношення венозних структур печінки в пренатальному періоді онтогенезу людини

ембріотопографії венозних судин печінки протягом раннього онтогенезу людини з урахуванням сегментарної будови органа.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження доповнюють дані літератури про топографію всіх венозних судин печінки передплодів, плодів та новонароджених, що має практичне значення, оскільки встановлені закономірності топографії та внутрішньоорганних взаємовідношень венозних структур печінки з урахуванням її сегментарної будови в ранньому періоді онтогенезу людини сприятимуть уточненню діагностики природжених вад і набутих після народження захворювань, і можуть служити морфологічною основою для вдосконалення існуючих та розробки нових методів хірургічного лікування у дітей раннього віку.

Одержані відомості можуть бути використані при написанні монографій, підручників та навчальних посібників з ембріології, нормальної анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії, дитячої хірургії, де описується розвиток, топографія та взаємовідношення венозних структур печінки.

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі на кафедрах топографічної анатомії та оперативної хірургії, анатомії людини, гістології, дитячої хірургії та факультетської хірургії Буковинської державної медичної академії, анатомії людини, оперативної хірургії і гістології Ужгородського державного університету, анатомії людини Тернопільської та Івано-Франківської державних медичних академій.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем здійснено розробку основних теоретичних та практичних положень роботи. Самостійно проведено виготовлення та вивчення серій гістологічних зрізів і макропрепаратів за допомогою звичайного та тонкого препарування, ін'єкції судин з наступною рентгенографією або корозією та фотографування. Автором проведено аналіз і узагальнення результатів дослідження, сформульовані основні положення, висновки та практичні рекомендації.

Апробація матеріалів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на засіданнях Чернівецького обласного наукового товариства анатомів, гістологів та ембріологів (1997, 1998), спільних засіданнях кафедр анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 1997, 1998, 1999), підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 1997, 1998, 1999), науковій конференції "Актуальні питання хірургії" (Київ-Хмельницький, 1997), II і III Міжнародних конгресах студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1998, 1999), спільному засіданні наукової комісії Буковинської державної медичної академії, кафедр анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії, гістології, цитології і ембріології, факультетської хірургії та обласного відділення наукового товариства анатомів, гістологів і ембріологів (Чернівці, 1999).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, із них 4 статті у фахових наукових виданнях, 5 – в збірниках, матеріалах і тезах конференцій, які повністю відображають основний зміст дисертаційної роботи.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 167 сторінках і складається із вступу, огляду літератури, розділу "Матеріал та методи дослідження", п'яти розділів власних досліджень, розділу "Аналіз та узагальнення результатів досліджень", висновків, практичних рекомендації і списку використаних джерел літератури (всього – 212, з них 73 – іноземних). Робота ілюстрована 60 фотографіями мікро- та макропрепаратів, графічних реконструкцій, корозійних препаратів, 6 таблицями, 4 діаграмами.



ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Матеріалом для дослідження послужили 149 трупів передплодів, плодів і новонароджених людини, які ми одержували з акушерсько-гінекологічних і патологоанатомічних відділень лікувальних закладів м.Чернівці. В роботі використані також серії гістологічних зрізів передплодів людини з колекції музею кафедри нормальної анатомії Буковинської державної медичної академії. Дослідження трупів плодів вагою понад 500 г, а також трупів новонароджених проводились безпосередньо в прозекторській Чернівецької обласної дитячої лікарні.

Віковий склад об'єктів дослідження визначали за таблицями Б.М.Пэттена (1959), А.Г.Кнорре (1967), Г.А.Шмидта (1968), Б.П.Хватова і Ю.Н.Шаповалова (1969), А.И.Брусиловского і Л.С.Георгиевской (1985), Г.Г.Автандилова (1990) на підставі вимірювання тім'яно-куприкової (ТКД) та тім'яно-п'яткової (ТПД) довжини.

Вимірювання передплодів перших 2-х місяців розвитку виконували після одноденного фіксування їх у 5-6% розчині нейтрального формальдегіду, завдяки чому досягалась сталість форми драглистого тулуба об'єкта і, як наслідок, уникалися небажані помилки при визначенні їх віку.

Препарати плодів та новонароджених спочатку вимірювали, а потім фіксували у 10-12% розчині формальдегіду протягом 2-3 тижнів, після чого їх зберігали у 3-5% розчині формальдегіду.

Для виконання визначених завдань застосовано комплекс найбільш інформативних морфологічних методів дослідження, який включає виготовлення і вивчення серій гістологічних зрізів, макро-мікроскопію, звичайне та тонке препарування під контролем мікроскопа МБС-10, ін'єкцію судин з наступною рентгенографією або корозією, виготовлення і вивчення графічних реконструкційних моделей.

В роботі використана найбільш поширена схема сегментарного поділу печінки С.Сouinaud (1957) з доповненнями згідно Міжнародної анатомічної номенклатури (1995). Крім того, ми звертали увагу на розподіл венозних судин в межах загальноприйнятого зовнішньочасткового поділу органа.

Варіаційно-статистична обробка цифрових даних, одержаних при морфометрії, проведена за методикою, яка описана Р.Б.Стрелковим (1986). Критерій вірогідності становить Р?95%.

Результати дослідження. Дані нашого дослідження свідчать, що, починаючи з передплодового періоду розвитку (передплоди VII тижня), печінка має типову зовнішньочасткову будову і в її паренхімі уже є всі характерні для даного органа венозні судини.

У передплодів VII – IX тижнів розвитку печінковий відділ пупкової вени проходить в передньозадньому напрямку в межах передньої частини лівої сагітальної борозни. Знизу він, в більшості випадків, прикритий тканиною печінки і оточений сполучнотканинним футляром. По ходу пупкова вена віддає бічні гілки, які розгалужуються в лівій та квадратній частках органа, в майбутніх II, III, IV сегментах.

На рівні поперечної борозни пупкова вена поділяється на дві кінцеві гілки: венозну протоку та портальний синус.

Венозна протока проходить в задній частині лівої