LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Медицина. Медичні науки → Патологія вуха та стан слухового аналізатора у дітей із природженим незрощенням піднебіння

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ОТОЛАРИНГОЛОГІЇ ІМ. ПРОФ. О.С. КОЛОМІЙЧЕНКА





КІЦЕРА ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ




УДК 616.282.7:616.315-002.254-053.2




ПАТОЛОГІЯ ВУХА ТА СТАН СЛУХОВОГО АНАЛІЗАТОРА

У ДІТЕЙ ІЗ ПРИРОДЖЕНИМ НЕЗРОЩЕННЯМ ПІДНЕБІННЯ






14.01.19 - оториноларингологія




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук






Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького.



Науковий керівник: Доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Заболотний Дмитро Ілліч, директор Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України.


Офіційні опоненти: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Шидловська Тамара Василівна, Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України, завідувач лабораторії професійних порушень слуху.


Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Тишко Федір Олексійович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри оториноларингології.


Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра оториноларингології, м. Київ.



Захист відбудеться 20.01.2006 р. о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.611.01 в Інституті отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 3.


З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 3.



Автореферат розісланий 18.12.2005 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук Шидловська Т.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Природжене незрощення піднебіння є одною з найпоширеніших природжених вад розвитку людини. Як в Україні, так і у світі спостерігається тенденція до збільшення частоти народження дітей з цією вадою розвитку (Л.В. Харьков и соавт., 2004; В.П. Пішак і співавт., 2001). Етіологічно цю ваду переважно відносять до аутосомно-домінантної мультифакторної спадкової патології (Е.Панкова и соавт, 2002; В.О.Галаган и соавт., 2003; D.S.Precious et al., 2001; F.K.Wong, U.Hagg, 2004).

З огляду на широку розповсюдженість цієї вади і її значний вплив на розвиток і функціонування різних органів та систем вона здавна привертала до себе увагу лікарів різного профілю: стоматологів, хірургів, педіатрів, генетиків, оториноларингологів. Народження дитини з незрощенням піднебіння супроводжується низкою медико-соціальних проблем, які вимагають постійного вдосконалення методів реабілітації хворих з цими вадами (А.А. Лайко, Д.І. Заболотний та співавт., 2004.; Г.Н. Соломатина, 2004; K.A. Kapp–Simon, 2004; P.D. Witt, 2004).

Велика кількість наукових публікацій (особливо − в зарубіжній медичній літературі) щодо генезу, клінічних проявів, методів хірургічного лікування та можливих ускладнень незрощення піднебіння, зокрема - з боку верхніх дихальних шляхів та вуха, висвітлює проте лише деякі аспекти цієї проблеми. Так, в наукових джерелах широко представлено теорії патогенезу розвитку патологічних змін ЛОР-органів, зокрема, вуха: аномальне анатомічне співвідношення та функціональні зміни м'язів слухової труби і м'якого піднебіння (W.H. Arnold et al., 2005, R. Leuwer et al., 2002, D.F. Toit, 2003), генетичні особливості будови черепа та слухової труби, сповільнення розсмоктування ембріональної міксоїдної тканини середнього вуха, відсутність захисної дії грудного молока через недостатнє грудне вигодовування немовлят (Y.K. Kemaloglu et al., 1999, G. Aniansson, et al., 2002, P. Sheahan, 2003). Також у цих та інших медичних публікаціях описано результати аудіологічних досліджень (частота, характер та ступінь зниження слуху та залежність від клінічних типів незрощення, результати об'єктивних методів діагностики слуху, імпедансометричні та тубометричні показники тощо).

Однак, в наукових публікаціях не сформульовано єдиної думки щодо принципів та послідовності лікування патологічних змін вуха при незрощенні піднебіння, з врахуванням віку дітей, стану середнього вуха та профілактики можливих ускладнень. Не зроблено висновків щодо необхідності надання багатопрофільної допомоги дітям з незрощенням піднебіння різного віку та чітко не сформульовано структуру і завдання оториноларингологічної допомоги описаних в деяких публікаціях центрів реабілітації таких дітей.

В Україні опубліковано мало ґрунтовних наукових праць та публікацій, присвячених стану ЛОР-органів у дітей з незрощенням піднебіння. В наші дні питання щодо стану ЛОР-органів при природжених незрощеннях піднебіння вивчаються виключно зарубіжними вченими та науковими закладами деяких країн світу переважно - Іспанії, Китаю, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії, США, Хорватії, Японії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційна праця є часткою планової наукової праці кафедри оториноларингології Львівського національного медичного університету "Сучасна діагностика та раціональне лікування поєднаної патології вуха та верхніх дихальних шляхів", № держреєстрації 0100U002270. Автор є виконавцем фрагменту наукових досліджень вказаної теми.

Мета дослідження – підвищення ефективності діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на відновлення функції органа слуху у дітей з природженим незрощенням піднебіння.

Завдання дослідження.

  • Оцінити епідеміологічну ситуацію щодо захворюваності дітей природженим незрощенням піднебіння у Львівській області та проаналізувати дані про дітей з цією вадою розвитку, оперованих у Львівській клініці хірургічної стоматології за останнє десятиріччя з особливою увагою до стану ЛОР-органів.

  • Дослідити генетичну схильність і типи успадкування природженого незрощення піднебіння та поєднаних з ним природжених вад розвитку верхніх дихальних шляхів і вуха.

  • Вивчити стан ЛОР-органів у дітей з незрощеннями піднебіння, приділяючи особливу увагу станові середнього вуха: провести аудіометричне та імпедансометричне дослідження органа слуху


  •