LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль гіпергомоцистеїнемії у динаміці росту злоякісних пухлин (експериментальне дослідження)

20


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ


ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ,

ОНКОЛОГІЇ І РАДІОБІОЛОГІЇ ім. Р.Є. КАВЕЦЬКОГО







ПРИЗИМИРСЬКА ТАМАРА ВОЛОДИМИРІВНА



УДК: 616-006.04:577-1:616-085:615-356:57.084



РОЛЬ гіпергомоцистеїнемії У ДИНАМІЦІ РОСТУ

ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН

(експериментальне дослідження)







14.01.07 – онкологія





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук









Київ - 2008



Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України.


Науковий керівник -

академік НАН України, доктор медичних наук, професор Чехун Василь Федорович,

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, директор інституту, завідувач відділу механізмів протипухлинної терапії.


Офіційні опоненти: -

доктор медичних наук, професор

Шляховенко Володимир Олексійович,

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, завідувач відділу ензимології пухлин;


-

доктор медичних наук

Баглій Євген Ананійович,

Інститут екогігієни та токсикології ім. Л.І. Медведя МОЗ України, завідувач лабораторії канцерогенезу, тератогенезу та токсикології репродуктивної функції.






Захист дисертації відбудеться "16" квітня 2008 року о 15.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.155.01 в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 45).



З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького НАН України.


Автореферат розісланий " 14 " березня 2008 р.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук Л.М.Шлапацька



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність проблеми. На сьогоднішній день підвищення кількості хворих на онкологічні захворювання та низька ефективність їх лікування залишаються далеко не вирішеними проблемами. Тому, принципово важливим, фундаментальним завданням сучасних експериментальних та клінічних досліджень в онкології є вивчення існуючих та виявлення нових, в тому числі метаболічних чинників, які сприяють виникненню та прогресуванню пухлинного процесу.

Згідно з існуючими уявленнями, канцерогенез - це багатостадійний процес, в якому важливе значення відіграє взаємодія метаболічних, генетичних та епігеномних порушень (Welch D.R. et al., 1998, Almadori G. et al., 2003; Macaluso M. et al., 2003; Pogribny I.P. et al., 2007). Серед епігеномних змін, асоційованих із неопластичним ростом, найбільш відомими є порушення у статусі метилювання ДНК (Das P.M. et al., 2005; Kisseljova N.P. et al., 2005). У даний час численними дослідженнями показано, що рівень метилювання ДНК у малігнізованих клітинах пов'язаний із прогресуванням злоякісних пухлин (Bernardino J. et al., 1997; Soares J. et al., 1999; Kisseljova N.P. et al., 2005), в тому числі з метастазуванням (Pakneshan P. et al., 2004) та формуванням лікарської резистентності пухлин до дії цитотоксичних препаратів (Чехун В.Ф. та співавт., 2006; Chekhun V.F. et al., 2007; Strathdee G., 2007). На жаль, молекулярні механізми, за рахунок яких виникають вищезазначені зміни у метилюванні ДНК при канцерогенезі, поки що залишаються недостатньо зрозумілими, оскільки статус метилювання ДНК регулюється взаємодією багатьох факторів (Vaniushin B.F., 2006; Szyf M., 2006). Зокрема, одним із ключових метаболітів у процесах біологічного метилювання є сірковмісна амінокислота гомоцистеїн (ГЦ), зростання концентрації якої може призводити до гальмування реакцій метилювання ДНК (Yi P. et al., 2000; Castro R. et al., 2000; Ulrey C.L. et al., 2005; Fowler B. et al., 2005; Lucock M.D., 2006).

Не дивлячись на те, що гіпергомоцистеїнемія (ГГЦ) є відомим фактором у патогенезі розвитку численних захворювань та досить часто зустрічається у онкологічних хворих, на сьогодні остаточно не встановлено чи є високий рівень ГЦ у плазмі крові маркером пухлинного росту, чи, навпаки - причиною виникнення деяких видів злоякісних новоутворень, оскільки ГГЦ патогенетично пов'язана із дефіцитом фолієвої кислоти, оксидативним стресом, гомоцистеїнуванням білків та змінами в метилюванні ДНК (Пентюк О.О. та співавт., 2003; Wu L.L. et al., 2002; Fowler B. et al., 2005; Herrmann W. et al., 2007). Залишилися також нез'ясованими питання щодо ролі ГГЦ у порушеннях метилювання ДНК при канцерогенезі та відносно впливу ГГЦ і модуляторів обміну ГЦ на пухлинний ріст, процеси метастазування та чутливість злоякісних клітин до дії хіміотерапевтичних засобів.

Таким чином, все вищесказане свідчить, що дослідження ролі ГГЦ у динаміці росту злоякісних пухлин є актуальним та має важливе значення для експериментального обгрунтування доцільності корекції високого вмісту ГЦ у плазмі крові онкологічних хворих.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відділі механізмів протипухлинної терапії Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України у відповідності з планом науково-дослідної роботи інституту за темою "Дослідити роль гомоцистеїну в процесах формування лікарської резистентності пухлин до дії цитотоксичних препаратів" (2004-2007 рр., державний реєстраційний № 0104U006131). Частину роботи було виконано за підтримки гранту Президента України для обдарованої молоді „Пошук нових підходів до профілактики та лікування серцево-судинних і онкологічних захворювань, пов'язаних із порушенням обміну гомоцистеїну" (20.01.2005 №36).

Мета дослідження. Встановити роль ГГЦ у динаміці росту злоякісних пухлин та експериментально обгрунтувати доцільність її корекції при злоякісних новоутвореннях.

Задачі дослідження.

  • Визначити концентрацію ГЦ у плазмі крові та рівень загального метилювання ДНК у тканинах пухлини та печінки тварин із експериментальними пухлинами.

  • Створити експериментальну модель ГГЦ та дослідити на ній вплив модуляторів обміну ГЦ на рівень загального метилювання ДНК у печінці щурів.

  • Вивчити вплив ГГЦ на динаміку росту та особливості метастазування трансплантованих пухлин.

  • Дослідити вплив ГГЦ без втручання та за умов її корекції вітамінами В6, В9 та В12 на хімічний канцерогенез у молочній залозі (МЗ) щурів, індукований нітрозометилсечовиною (NMU).

  • Вивчити вплив ГГЦ без втручання та за умов її корекції вітамінами В6, В9


  •