LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль гіпергомоцистеїнемії у динаміці росту злоякісних пухлин (експериментальне дослідження)

та В12 на протипухлинний ефект доксорубіцину (ДОКС) у щурів із карциносаркомою Уокер-256.

Об'єкт дослідження: лабораторні тварини (щури лінії Вістар та миші лінії С57Bl/6) із експериментальною ГГЦ; лабораторні тварини із трансплантованими пухлинами (карцинома Герена, карциносаркома Уокер-256, аденокарцинома Са 755, карцинома легені Льюїс 3LL) та щури із NMU-індукованими пухлинами МЗ.

Предмет дослідження: концентрація загальногоГЦ у плазмі крові, рівень загального метилювання ДНК в печінці та в пухлині, канцерогенний ефект NMU щодо тканини МЗ щурів, протипухлинна дія ДОКС in vivo, морфологічні зміни в тканині пухлин під впливом експериментальної ГГЦ.

Методи дослідження: методи експериментальної онкології in vivo, моделювання ГГЦ у щурів та мишей, світлова мікроскопія, імуноферментний та хроматографічний методи визначення концентрації загального ГЦ у плазмі крові, молекулярно-біологічні методи (рівень загального метилювання ДНК), статистичні методи (кореляційний аналіз, методи міжгрупових порівнянь із використанням параметричного t-критерія Стьюдента та непараметричних критеріїв (медіанний, Уайта, odds ratio, багатовибірковий непараметричний дисперсійний аналіз Фрідмана).

Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексу експериментальних досліджень сформульовано положення про тісний зв'язок між метаболізмом ГЦ і ростом злоякісних пухлин та встановлено, що процес метилювання ДНК є механізмом, який асоційований із ГГЦ. Вперше показано, що ріст злоякісних пухлин супроводжується підвищенням концентрації ГЦ у плазмі крові тварин в період експоненційного росту пухлин та зниженням - у термінальній стадії їх росту. Встановлено, що при рості злоякісних пухлин існує прямий кореляційний зв'язок між зростанням концентрації ГЦ у плазмі крові та зниженням рівня загального метилювання ДНК у тканині пухлини.

Створено новуметіонінову вітамін-дефіцитну модель ГГЦ в системі in vivo, яка дозволяє за 14 днів отримати більше ніж 10-разове зростання концентрації ГЦ у плазмі крові лабораторних тварин. Показано, що за умов метіонін-індукованої ГГЦ зростання вмісту ГЦ у плазмі крові прямо корелює з віком тварин та зі зниженням рівня загального метилювання ДНК у тканині печінки.

Вперше виявлено, що за умов метіонін-індукованої ГГЦ гальмується ріст та метастазування експериментальних пухлин, що відбувається на фоні зниження рівня загального метилювання ДНК в тканині пухлини та посилення процесів тромбоутворення в судинах пухлин. При NMU-індукованому канцерогенезі у МЗ щурів показано, що за умов метіонін-індукованої ГГЦ з, одного боку, зменшується частота виникнення пухлин МЗ та коефіцієнт множинності пухлин МЗ, але з іншого – скорочується латентний період та зростає відносна кількість злоякісних пухлин МЗ. Вперше in vivo продемонстровано, що ГГЦ може бути причиною зниження протипухлинного ефекту ДОКС.

Встановлено, що серед речовин, які нормалізують вміст ГЦ у плазмі крові за умов експериментальної ГГЦ (вітаміни В6, В9 та В12, бетаїн та креатин) протекторними властивостями щодо загального гіпометилювання ДНК в печінці володіє лише комплекс вітамінів В6, В9 та В12, який, крім того, здатен нівелювати ефекти ГГЦ при NMU-індукованому канцерогенезі у МЗ щурів та протидіяти зниженню протипухлинного ефекту ДОКС.

Практичне значення одержаних результів. Отримано дані, що свідчать про можливість впливати на процеси метилювання ДНК, шляхом зміни вмісту ГЦ у плазмі крові. Створено нову метіонінову вітамін-дефіцитну та вдосконалено метіонінову експериментальні моделі ГГЦ для щурів та мишей, що дозволить підвищувати ефективність дослідження механізмів патогенетичної дії ГГЦ та оцінювати здатність різних лікарських засобів нормалізувати вміст ГЦ у плазмі крові.

За допомогою досліджень на метіонін-індукованій моделі ГГЦ показано, що серед засобів, які мають різний механізм дії на метаболізм ГЦ (вітаміни В6, В9 та В12, бетаїн, креатин та холін) для корекції ГГЦ найбільш ефективним є застосування комплексу вітамінів В6, В9 та В12, який не лише знижує вміст ГЦ у плазмі крові, але й попереджає загальне гіпометилювання ДНК. Експериментально обґрунтовано доцільність корекції ГГЦ з метою підвищення ефективності ДОКС при лікуванні хворих на онкологічні захворювання.

Особистий внесок здобувача. При виконанні дисертаційної роботи здобувачем була зібрана та проаналізована література за темою дисертації, самостійно проведено більшість запланованих експериментів в системі in vivo, проаналізовано отримані результати досліджень. Дисертант брала участь у створенні експериментальних дієтичних раціонів, проводила виділення ДНК та визначення концентрації ГЦ, досліджувала ефективність терапії ДОКС злоякісних пухлин, показники кінетики росту пухлин та процесів метастазування, а також проводила індукцію пухлин МЗ у щурів. Визначення рівня загального метилювання ДНК проводили сумісно із співробітниками лабораторії доктора Ігоря Погрібного (National Center for Toxicological Research, Jefferson, USA), розробку моделі ГГЦ виконували разом із д.м.н. О.О. Пентюком на базі кафедри біохімії та загальної хімії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Морфологічні дослідження проводили разом із д.м.н. М.С. Пушкарьом на базі кафедри гістології ВНМУ ім. М.І. Пирогова. Автором самостійно виконано статистичну обробку результатів і сформульовано основні положення дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені та обговорені на: ІІІ з'їзді онкологів та радіологів СНД (Мінськ, Білорусія, 2004), Установчому з'їзді Українського товариства клітинної біології (Львів, 2004), ХІІ Університетській науково-практичній конференції молодих вчених та фахівців (Вінниця, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Молекулярні основи і клінічні проблеми резистентності до лікарських засобів" (Київ, 2006), науково-практичній міжнародній конференції "Фортификация пищевых продуктов витамином В9 с целью предупреждения врожденных дефектов невральной трубки" (Київ, 2006), VIII конференції молодих онкологів з міжнародною участю "Сучасні проблеми експериментальної і клінічної онкології" (Київ, 2007), 2-му з'їзді Українського товариства клітинної біології (Київ, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 статей у фахових наукових журналах та 9 тез у матеріалах вітчизняних та міжнародних з'їздів і конференцій, отримано 1 деклараційний патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 186 cторінках машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, 4-х розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків та списку використаної літератури, який включає 371 посилання, у тому числі 343 зарубіжних. Дисертаційна робота ілюстрована 44 рисунками та 31 таблицею.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведені на 790 лабораторних тваринах (щурах лінії Вістар із масою тіла 120-150 г; мишах лінії С57Bl/6 із масою тіла 18-22 г), які були отримані з розплідника віварію ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького НАН України та віварію ВНМУ ім. М.І. Пирогова. Утримання тварин та роботу з ними проводили у відповідності до загальноприйнятих