LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль гіпергомоцистеїнемії у динаміці росту злоякісних пухлин (експериментальне дослідження)

тварин, шт

30

31

30

Латентний період (Me), дні

260

210*

270*#

Частота виникнення пухлин МЗ, %

93,33

67,74*

46,67*#

Відносна кількість злоякісних пухлин МЗ, %

68,42

95,12*

76,00#

Коефіцієнт множинності

злоякісних пухлин МЗ, пухл./тв

2,730,73


2,190,39*


1,830,31*#

Об'єм злоякісних пухлин МЗ (Me), cм3

17,12

19,24

3,21

Маса злоякісних пухлин МЗ (Me), г

22,8

26,12

5,3

Примітка: Ме –медіана; * У≥3,8 – порівняно з показником в групі "НПР";

# У≥3,8- порівняно з показником в групі "ГГЦ" по критерію ч2.


Корекція ГГЦ комплексом вітамінів В6, В9 та В12 у кількостях, які в 5 разів перевищують їх вміст у НПР, призводила як до збільшення латентного періоду, так і до зменшення коефіцієнта множинності, кількості, маси та об'єму NMU-індукованих злоякісних пухлин МЗ у порівнянні з групою тварин, які отримували раціон із додаванням метіоніну (табл.3).

Таким чином, отримані дані показали, що комплекс вітамінів В6, В9 та В12 може повністю нівелювати негативний модулюючий вплив експериментальної ГГЦ на NMU-індукований канцерогенез у МЗ щурів.

Враховуючи виявлений нами у термінальній стадії росту пухлин зворотний кореляційний зв'язок між масою пухлин та концентрацією ГЦ у плазмі крові, на заключному етапі даного фрагменту роботи ми провели серію досліджень по вивченню впливу хронічної ГГЦ на ріст та метастазування експериментальних пухлин. Отримані дані показали, що перебування тварин із трансплантованими пухлинами (карцинома Герена, карцинома легені 3LL, карциносаркома Уокер-256) в умовах хронічної метіонінової ГГЦ призводить, з одного боку, до вірогідного, але не значного (не більше ніж у 2 рази) зростання концентрації ГЦ у плазмі крові в порівнянні з контролем, а, з іншого боку, супроводжується помірним гальмуванням росту пухлин (коефіцієнт ГРП не перевищував 30%). В той же час, перебування тварин із карциномою 3LL в умовах хронічного метіонінового навантаження в дієті на фоні дефіциту вітамінів В6, В9 та В12 супроводжувалося як більш значним зростанням концентрації ГЦ у плазмі крові (майже в 3 рази), так і більш вираженим гальмуванням росту пухлин (ГРП ≈ 50%) (табл. 4А).

Подібну закономірність ми виявили при дослідженні впливу експериментальної ГГЦ на ріст метастазів у легенях мишей із карциномою 3LL. Так, у тварин, які перебували в умовах хронічного метіонінового навантаження на фоні дефіциту вітамінів В6, В9 та В12 концентрація ГЦ у плазмі крові та коефіцієнт ГРМ були у 1,38 та 1,23 рази відповідно вищими в порівнянні з аналогічними показниками у мишей, які знаходилися на дієті з хронічним метіоніновим навантаженням (табл. 4Б).


Таблиця 4

Вплив ГГЦ на ріст (А) та метастазування (Б) експериментальних пухлин



Показники

Експериментальні пухлини


Карцинома

Герена

(21 доба)

Карциносаркома

Уокер-256

(16 доба)

Карцинома легені

Льюїс

(26 доба)

Раціон

НПР

ГГЦМ

НПР

ГГЦМ

НПР

ГГЦМ

ГГЦМ+Д

Кількість тварин, шт

8

8

7

7

10

15

15

Концентрація ГЦ,

мкмоль/л

12,14

2,22

17,61

1,69*

36,72

4,53

52,51

6,36

16,31

2,21

33,33

4,41*

46,00

6,02*#

Маса пухлини, г

31,52

2,48

24,15

1,85*

69,55

5,68

51,60

6,20*

2,88

0,27

2,04

0,22*

1,52

0,14*

ГРП, %

-

23,38

-

25,81

-

29,17

47,22#




Таблиця 4 (продовження)

Показники

Групи тварин


НПР

ГГЦМ

ГГЦМ+Д

Кількість тварин, шт

10

15

15

Концентрація ГЦ, мкмоль/л

16,312,21

33,334,41*

46,006,02*#

Частота метастазування, %

100

100

100

Кількість метастазів на мишу, шт

13,272,24

7,330,96*

8,880,80*

ІІМ, %

-

55,24

33,08#

Площа метастазів на мишу, ммІ

10,381,06

6,750,11*

5,920,77*

ГРМ, %

-

34,97

42,97


Примітка: ГГЦМ – метіонінова модель ГГЦ; ГГЦМ+Д – метіонінова вітамін-дефіцитна модель ГГЦ; * Р<0,05 – порівняно з показником в групі "НПР"; # Р<0,05 - порівняно з показником в групі "ГГЦМ " по критерію ч2 .


Слід зазначити, що при високому рівні ГЦ у плазмі крові мишей із карциномою 3LL індекс інгібування метастазування перевищував 30%, що свідчило про суттєве гальмування процесів метастазування за умов експериментальної ГГЦ.

Таким чином, наведені результати щодо гальмуючого впливу ГГЦ на ріст пухлин та їх метастазування узгоджуються із даними літературних джерел про те, що реакції метилювання ДНК та активність ДНК – метилтрансфераз мають важливе значення для прогресії пухлин, оскільки підтримують аберантне гіперметилювання промоторів генів-супресорів пухлинного росту і генів-інгібіторів метастазування та ангіогенезу (Lyko F. et al., 2005; Szyf M., 2006).


Вплив ГГЦ на протипухлинний ефект доксорубіцину. Відомо, що резистентність злоякісних пухлин до ДОКС є мультифакторним явищем, який останнім часом також пов'язують з гіпометилюванням ДНК (Chekhun V.F. et al., 2007). Цілком ймовірно, що високий рівень ГЦ може змінювати протипухлинний ефект ДОКС внаслідок його опосередкованого впливу на метилювання та експресію генів, асоційованих із фенотипом лікарської резистентності злоякісних клітин (Чехун В.Ф. та співавт., 2006).Тому, в заключній частині наших досліджень, ми вивчили вплив метіонін-індукованої ГГЦ на протипухлинний ефект ДОКС у щурів із карциносаркомою Уокер-256.

Результати дослідження показали, що 2% метіонінові навантаження в дієті тварин-пухлиноносіїв призводять до суттєвого зниження протипухлинного ефекту ДОКС (коефіцієнти ГРП та ЗТЖ