LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль гормональних, нервових та гуморальних факторів в порушеннях проліферації епітеліальних тканин нестатевозрілих щурів

Міністерство охорони здоров'я України

Луганський державний медичний університет




Смірнов Сергій Миколайович



УДК 611-018.1:57.017.64-05



РОЛЬ ГОРМОНАЛЬНИХ, НЕРВОВИХ ТА ГУМОРАЛЬНИХ ФАКТОРІВ В ПОРУШЕННЯХ

ПРОЛІФЕРАЦІЇ ЕПІТЕЛІАЛЬНИХ ТКАНИН НЕСТАТЕВОЗРІЛИХ ЩУРІВ




14.03.04 – патологічна фізіологія



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора біологічних наук









Луганськ-2006





Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України


Науковий консультант:

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Казімірко Ніла Казімірівна, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри патофізіології


Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Сидорчук Ігор Йосипович, Буковинський державний медичний університет, завідувач кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології


доктор медичних наук, професор Абрамов Андрій Володимирович, Запорізький державний медичний університет, професор кафедри патологічної фізіології


доктор медичних наук, професор Файфура Василь Васильович, Тернопільській державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, завідувач кафедри патологічної фізіології


Провідна установа: Кафедра загальної та клінічної патологічної фізіології ім. В.В. Підвисоцького, Одеський державний медичний університет МОЗ України, м. Одеса


Захист відбудеться "__" ______ 2006 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.622.01 при Луганському державному медичному університеті (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1)


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського державного медичного університету (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1)


Автореферат розісланий "__" ________ 2006 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент Шанько В.М.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Клітинний поділ є одним з фундаментальних процесів онтогенезу, оскільки в процесі життєдіяльності, поряд з диференціюванням і міграцією клітин, відбувається постійне відмирання клітин, пов'язане з реалізацією їх генетичних програм, а також з ушкоджуючою дією різних факторів (Саркисов Д.С., 1977). Завдяки поділу відбувається відновлення втрачених клітин, а збільшення клітин, яке лежить в основі росту організму, може бути здійснено тільки за рахунок збільшення кількості клітин, які мають генетичний набір, абсолютно ідентичний наборові материнських клітин.

Особлива роль в організмі належить епітеліальним клітинам і клітинам епітеліального походження (Foligne B. et al., 2001; Barbeito C.G. et al., 2003). Епітелій здійснює бар'єрну, транспортну і захисну функції (Acra S.A. et al., 1998). Зберігання цілісності епітелію травного тракту, клітини якого постійно гинуть в зв'язку з фізіологічними процесами, а також внаслідок дії ушкоджуючих факторів, може забезпечуватись тільки завдяки великій інтенсивності поділу. Оцінки змін, які виникають в процесах клітинного поділу, є більш точними у тих тканинах, де його інтенсивність є великою (Bashir O. et al., 2003; Bulut K. et al., 2004).

Крім того, для забезпечення своїх функцій епітеліальні утворення повинні пройти суворо визначений складний шлях свого закладання і розвитку в онтогенезі, який має свої особливості для кожної структури. В його основі, поряд з процесами міграції, диференціювання і клітинної загибелі, лежать процеси клітинного поділу. Інтенсивність процесів поділу у нестатевозрілих тварин є дещо більшою, ніж у дорослих (Gama P. et al., 1998; Hernandes L. et al., 2000).

При типових патологічних процесах, таких, наприклад, як гіпер- та гіпобіози, перебіг процесів поділу порушується (Smith J.A., 2005). Нормалізація поділу може істотно вплинути на перебіг патологічного процесу і поліпшити стан здоров'я. Тому вивчення підходів до зміни характеру перебігу клітинного поділу при різних регуляторних впливах є актуальним, тому що дає уявлення про шляхи контролю за поділом.

Постійність і поновлення складу тканин в онтогенезі багато в чому забезпечуються завдяки функціонуванню багатокомпонентної системи регуляції, окремі ланки якої належать до нервової, імунної та ендокринної систем (Barrera-Hernandez G. et al., 1999; Fujimoto K. et al., 2002). Протягом останнього десятиліття особливо інтенсивно розвиваються дослідження впливу на мітоз та контролю процесів поділу в нормальних та пухлинних тканинах з боку факторів росту, таких як інсуліноподібний, епідермальний (ЕФР), фактори росту нервів, фактор росту гепатоцитів і ін. (Fausto N. et al., 1995; Caiozzo V.J. et al., 2004). Велику увагу приділяють тканинноспецифічній регуляції поділу, особливо факторам, які викликають її пригнічення: кейлонам або тканинноспецифічним інгібіторам, відкритим Bullough W.S. (1962).

Однією з важливих ендокринних залоз, гормони якої здійснюють регуляцію поділу, є щитовидна (Nagy N. et al., 1999). Відомо, що йодовмістні гормони щитовидної залози можуть і стимулювати, і пригнічувати процеси поділу нормальних і пухлинних клітин (Смирнов С.Н. та ін., 1991; Ивченко Т.Н., 1994). Відомо, що захворювання щитовидної залози, які супроводжуються змінами в характері секреції йодовмістних гормонів, є досить поширеними серед різних вікових груп населення, у тому числі серед дітей.

Нервова система є вищою інтегруючою системою організму, яка регулює обмін речовин, трофіку та формоутворення тканин. Зняття її інтегруючого впливу супроводжується переходом денервованих клітин і тканин на самостійний ритм життєдіяльності, що в умовах функціонального перенавантаження призводить до прогресивного порушення біосинтетичних процесів і наростання дистрофічних змін. Накопичено певний матеріал, який свідчить про роль симпатичної нервової системи в регуляції поділу клітин (Callaghan B. D., 2001; Brandi G. et al., 2004). Проте роль десимпатизації в регуляції інтенсивності і часової організації мітозів в епітелії травного тракту та в печінці не вивчена.

Встановлено, що контроль за клітинним поділом значною мірою здійснюють фактори росту, які здатні як стимулювати його, так і пригнічувати. До таких факторів належать ЕФР і тканинноспецифічні інгібітори поділу. Вивчений вплив ЕФР на процеси поділу клітин в щитовидній залозі, гладеньких м'язах, епітелії жовчних протоків (Cerutis D.R. et al., 1997; Sirica A.E., Gainey T.W., 1997). Є дані про вплив тканинноспецифічних