LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль гормональних, нервових та гуморальних факторів в порушеннях проліферації епітеліальних тканин нестатевозрілих щурів

інгібіторів на поділ клітин різних тканин, в тому числі печінки, епітелію шкіри та ін. (Кетлинский С.А., Парфенова Е.В., 1981; Пашков А.Н., Маслов А.Ю., 1998). Проте особливості ефектів ЕФР і тканинноспецифічних інгібіторів в регуляції мітозу клітин епідермального походження нестатевозрілих щурів раніше не вивчали.

Результати деяких досліджень дозволяють зробити висновок, що ефекти регуляторних факторів залежать від умов їх дії (Lee S., Privalsky M.L., 2005). Особливий інтерес в даному аспекті викликає взаємодія агентів, які належать різним регуляторним системам, в формуванні режиму поділу (Ambrus J.L. et al., 1991). Водночас, деякі аспекти зазначених явищ залишаються малодослідженими, а саме вікові особливості впливу десимпатизації, тироксину, тканинноспецифічних інгібіторів, факторів росту і характер їх кооперації в контролі над поділом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є фрагментом наукових робіт кафедри медичної біології ЛДМУ "Структурний гомеостаз тканин травного тракту, видільної системи та інтегруючих систем організму (ендокринної, нервової та імунної), його регуляція та корекція змін, що виникають, в умовах дії екологічно небезпечних факторів" (№ держреєстрації 0104U10746) та "Регуляція структурного гомеостазу тканин, що оновлюються, та корекція його змін в умовах дії екзо- та ендогенних факторів" (№ держреєстрації 0199U001828).

Мета роботи: Вивчити роль гормональних (гіпертиреоїдизація), гуморальних (ЕФР, тканинноспецифічні інгібітори клітинного поділу) та нервових (десимпатизація) факторів в порушеннях проліферації епітеліальних тканин (язика, печінки та тонкої кишки - ТК) нестатевозрілих щурів.

Для досягнення мети були поставлені такі задачі:

Вивчити параметри проліферації в тканинах ектодермального (епітелій язика) і ентодермального (гепатоцити і епітеліоцити ТК) походження інтактних щурів.

Розробити та апробувати експериментальні моделі по вивченню ролі окремого та комбінованого впливу гуморальних факторів (тканинноспецифічних інгібіторів, виділених з печінки щурів, ЕФР), гормональних (введення тироксину) та нервових факторів (введення ізобарину).

Дослідити роль гуморальних факторів (тканинноспецифічних інгібіторів поділу клітин, виділених з печінки щурів) в порушеннях проліферації гепатоцитів щурів.

Вивчити роль гуморального фактору - ЕФР в порушенні проліферації гепатоцитів, клітин епітелію язика та ТК щурів.

Вивчити вплив гормональних факторів (тироксину) на проліферацію гепатоцитів, клітин епітелію язика та ТК щурів.

Дослідити роль нервових факторів (вплив ізобарину – блокатора нейронів симпатичних гангліїв) в порушенні процесів поділу гепатоцитів, клітин епітелію язика та ТК щурів.

Вивчити у щурів порушення поділу гепатоцитів, клітин епітелію язика та ТК при дії комбінацій: (а) гуморальних факторів різного походження; (б) гуморальних та нервових факторів; (в) нервових та гормональних факторів.

Провести порівняльний аналіз порушень, які виникають в клітинних системах епітеліального походження під дією гормональних, гуморальних та нервових факторів, для розробки методів управління процесами поділу клітин з метою створення методів лікування таких патологічних станів, як виразкоутворення та пухлинний ріст.

Об'єкт дослідження: епітеліоцити язика та ТК, гепатоцити білих безпорідних щурів різного віку (3, 7, 12, 17, 30 та 45 діб).

Предмет дослідження: (1) онтогенетичні особливості проліферації епітеліоцитів та гепатоцитів; (2) роль гормональних, гуморальних та нервових факторів (ізольована та в комбінації) в порушеннях проліферації епітеліальних тканин.

Методи дослідження: експериментальні (моделі підвищеного рівня тироксину; медикаментозної десимпатизації); оцінка параметрів клітинної проліферації (вивчення ДНК-синтетичної (ДНК-СА) та мітотичної активності (МА), проліфераційного пула (ПП), тривалості мітозу - ТМ); статистичні (графічно-параметричний метод, метод Фішера-Стьюдента).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше показаний монофакторний та комбінований вплив тканиноспецифічних інгібіторів клітинного поділу, надлишку екзогенного тироксину, хімічної десимпатизації на перебіг мітотичного циклу в гепатоцитах, клітинах епітелію язика та ТК. Вперше розглянуті закономірності вікової динаміки інтеграції нервової та ендокринної систем в забезпеченні керування режимом поділу гепатоцитів, епітеліоцитів язика і ТК.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження істотно розширюють уявлення про вікову динаміку ролі тканинноспецифічних інгібіторів поділу клітин, ЕФР, симпатичної іннервації і тироксину в регуляції процесів поділу гепатоцитів, епітеліоцитів язика і ТК на ранніх етапах постнатального онтогенезу. Отримані дані дозволяють наблизити з'ясування ролі регуляторних факторів і систем в керуванні процесами клітинного поділу. Результати роботи можуть послужити базою для подальших досліджень ролі регуляторних факторів у формуванні режиму поділу епітеліальних клітин травного тракту. Результати дослідження являють цінність при рішенні задач, пов'язаних з патогенезом і корекцією патологічних станів, обумовлених порушеннями процесу поділу. Розроблені, апробовані і впроваджені в практику моделі по вивченню монофакторного і комбінованого хімічного впливу на поділ клітин. Результати дослідження впроваджені в навчальний процес кафедр патофізіології Луганського, Запорізького та Харківського державних і Львівського національного ім. Д. Галицького медичних університетів МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено експеримент на 1021 безпородному білому щурі, розроблені експериментальні моделі впливу ЕФР, кейлонвмісним екстрактом, десимпатизацією та надлишковим вмістом тироксину. Автором проведена статистична обробка цифрових результатів досліджень. Особисто автором написані всі розділи дисертації і автореферат.

Апробація роботи. Основні положення дисертації були викладені та обговорені на конференціях: "Методи дослідження і лікування, апаратні системи та ЕОМ в гастроентерології" (Желєзноводськ-Єсентуки, 1991), "Структурно-функціональні зміни в організмі при дії екзо- і ендогенних факторів" (Луганськ, 1995), "Актуальні питання морфології" (Тернопіль, 1996); I-му Національному конгресі АГЕ України (Івано-Франківськ, 1994), а також на засіданнях Луганського обласного товариства патофізіологів в 2003-2005 рр.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 28 статей у фахових виданнях (15 – одноособові), отримано 7 деклараційних патентів на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Робота написана на 360 сторінках та складається з вступу, огляду літератури, 8 розділів власних досліджень, аналізу одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури. Робота ілюстрована 103 таблицями (загальний обсяг – 0 сторінок). Список літератури включає 394 джерела вітчизняних та іноземних