LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль детоксикації та лазеротерапії в комплексній профілактиці гнійно-запальних ускладнень кесарського розтину у породіль групи ризику

МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Вінницький державний медичний університет

ім. М.І. Пирогова





УДК: 618.5-089.888.61-002.3-085.849.19/615.9.034.8]-084



НИЧИК АНДРІЙ ЗІНОВІЙОВИЧ




РОЛЬ ДЕТОКСИКАЦІЇ ТА ЛАЗЕРОТЕРАПІЇ В КОМПЛЕКСНІЙ ПРОФІЛАКТИЦІ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ КЕСАРСЬКОГО РОЗТИНУ У ПОРОДІЛЬ ГРУПИ РИЗИКУ

14.01.01 - акушерство і гінекологія


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук






Вінниця – 1999








Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільській державній медичній академії

ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України.


Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Хміль Стефан Володимирович, Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології медичного факультету.


Офіційні опоненти:

  • доктор медичних наук, професор Мазорчук Борис Федорович, Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1;

  • доктор медичних наук, професор Маркін Леонід Борисович, Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології.


Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, відділення патології вагітних та пологів, м. Київ.


Захист відбудеться "_30" листопада 1999 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.600.01 при Вінницькому державному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України за адресою: 21000, Україна, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова (21000, Україна, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56).

Автореферат розісланий "19" жовтня 1999 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К 05.600.01 Покидько М.І.










ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. За даними зарубіжної статистики частота операції кесарського розтину (ОКР) зросла в усіх країнах світу. У США та Канаді за останні роки відсоток випадків абдомінального родорозрішення збільшився в п'ять разів (з 5 до 25 %), а, скажiмо, в Бразилiї та Кубі кожні треті пологи закінчуються ОКР (Cox S., Gilstrap Р., 1989; Peterson C., Medchill M., Cordon D., 1996; Evaldson G.R., 1995). У країнах Західної Європи цей показник становить 16-18 %, в Україні за даними статистичних звітів Міністерства охорони здоров'я - 8 % (Венцковский Б., 1998; Cольський С.Я., Артамонов В.С., 1998). Однак, одночасно зi збiльшенням частоти ОКР загострилися питання, пов'язані з пiдвищенням безпеки для породiль (Хвостик О.М., Мазорчук Б.Ф., Жученко П.Г., 1998). Насамперед викликають серйозне занепокоєння гнійно-запальні ускладнення (ГЗУ) пiсляоперацiйного перiоду. За існуючими даними від 6-11 % до 25-30 % оперативних пологів супроводжуються ГЗУ, а у групi пацiєнток з високим iнфекцiйним ризиком цей показник може досягнути 60 - 80 % (Каримов В.Л., Ходжаева С.Ф., 1991; Hamadeh G., Dedmon C., Mozley P.D., 1995; Hsu C.D., Witter F.R., 1995). За повідомленням А.П. Никонова (1991) на долю ОКР припадає 80 % всіх інфекційних ускладнень в акушерській практиці. Вони залишаються однiєю з основних причин материнської смертностi та інвалідизації молодих жінок (Гойда Н.Г., 1998). Крім того, потрібно враховувати віддалені результати локалізованих та генералізованих форм ГЗУ після ОКР, котрі суттєво впливають на працездатність жінок репродуктивного віку (виснажливий біль, розлади менструального циклу, зниження сексуальної функції, поліалергія, вегетоневротичні порушення, остеопороз тощо) (Вдовиченко Ю.П. і співавт., 1996).

Особливої гостроти проблема ГЗУ пуерперію набуває тепер, коли iмунна реактивність породiль знижена, а широке й, нерiдко, нерацiональне використаня антибiотикiв призводить до виникнення резистентних госпiтальних штамiв мiкроорганiзмiв i порушення нормального бiоценозу в жiнок у пiсляродовому перiодi. Крім того потрібно зауважити, що зросла частка пацієнток, які традиційно належать до групи ризику щодо виникнення ГЗУ (Litta P., 1995; Маркін Л.Б., Пирогова В.І., Ткаченко С.К., 1996; Годлевська Н.А., Камінський В.В., Жук С.І., 1998; Процепко О.О., Мазорчук Б.Ф., 1999).

Отже, висока частота ГЗУ кесарського розтину, великий відсоток їх летальних вислідів, недостатня ефективність більшості запропонованих профілактичних заходів зумовлюють постійну зацікавленість науковців цією проблемою. Зважаючи на її велику медичну та соціальну значущість, вона набуває державної ваги.

Актуальність проблеми. Серед основних напрямків профілактики інфекційних ускладнень кесарського розтину імунотропна терапія обгрунтовано займає одне з найважливіших місць. Її кінцевою метою є модулювання адекватних імунних реакцій у відповідь на інфекційну агресію. Однак нерідко очікувані результати різняться з реальними. Очевидно причиною цього є ряд майже невирішених питань.

Насамперед, не встановлені кінцеві об'єктивні критерії імуновтручання. Немає єдності фахівців у поглядах на методологічні підходи до вибору імунотропного середника. Крім того, в практичній медицині існують труднощі з проведенням імунного контролю ефективності терапії.

Відтак, це свідчить про актуальність розробки альтернативного напрямку імунного втручання - екстраімунної терапії. Вона, з одного боку, передбачає застосування комплексу заходів, спрямованих на усунення причин імунодефіциту шляхом корекції мікрооточення імунокомпетентних клітин, з іншого - корекцію інтрацелюлярного гомеостазу. У цьому контексті найбільш перспективним бачиться нейтралізація ендогенної інтоксикації (ЕІ) як доволі вагомого імунодепресивного чинника.

Вирішення цього завдання пов'язують із застосуванням інтракорпоральної детоксикації та енергії оптичного випромінювання. Остання вже здобула своє визнання і все ширше використовується у практичній медицині (Хмиль С.В., Франчук А.Ю., Михайленко Е. Т. и др., 1993, Хміль С.В., 1994, Маркін Л.Б., Шахова О.В., Кунинець О.В., 1998). Можливості інтракорпоральної детоксикації опрацьовані в клініці поверхнево. Це зумовлено тим, що ще не достатньо вивчена фармакологія ентеросорбентів (ЕС), як і не розроблена в повній мірі лікувальна тактика нейтралізації ендотоксикозу. Першочерговій науковій розробці повинні підлягати питання впливу ентеросорбентів на імунний гомеостаз, взаємодія їх з іншими імунотропними середниками, можливості потенціювання їх дії.

У практичній медицині відсутній чіткий